Загалом жертвами депортації стали понад 200 тисяч людей. Нащадки депортованих кримських татар у день пам'яті поділилися історіями своїх людей.

Зверніть увагу День боротьби за права кримськотатарського народу: коли відновиться історична справедливість

Джамала

Джамала зізналася, що день 18 травня 1944 став трагедією для її родини. За словами співачки, її прабабуся "часто згадувала той жахливий день".

"Вранці її з 5 маленькими дітьми на руках посадили в товарні вагони та відправили потягом до Середньої Азії. Тоді мій прадідусь був на війні. Їхали в жахливих умовах майже два тижні. Найменша донечка, на жаль, померла в дорозі. Дівчинку навіть не дали поховати. Радянські солдати просто забрали її", – розповіла Джамала.

Співачка зауважила, що вже стала мамою, і коли тримає на руках маленького Селіма, все більше розуміє свою прабабусю та усвідомлює "весь жах того дня".

"Ця історія залишила глибокий слід на моєму житті та творчості. Її я буду пам’ятати завжди та розкажу своїм дітям. Коли ми знаємо свою історію, ми знаємо себе. Пам'ятаємо", – підсумувала Джамала.

Таміла Ташева

Заступниця постійного представника Президента України у Криму Таміла Ташева розповів, що вперше почула про Крим від своєї прабабусі у 5 років.

"Вперше говорити про Крим зі мною почала моя прабабця-Сабє, мені було років 5. Вона жила з нами в нашому будинку у Самарканді. Сабє біта розповідала, що зовсім скоро ми поїдемо у найкрасивіше місце на землі, там багато сонця, гір та моря", – розповіла посадовиця.

Ташева пригадала, що тоді обличчя бабусі світилось, а щоками "лилися сльози щастя".

"Я питала в неї чого вона плаче, витирала сльози маленькою долонькою, а вона казала що нам вернутись в Крим було не можна, і плаче вона від щастя, бо зовсім скоро побачить батьківський дім", – розповіла посадовиця.

Жінка зауважила, що "коли ми прилетіли в аеропорт Сімферополя, спускаючись з трапу літака Сабє біта міцно тримала мене за руку, їі обличчя було знову у сльозах, спинити які ще довго не вдавалось".

До нового дому довелося їхати через усе місто.

"Коли ми приїхали, то я побачила двокімнатну недобудову, без вікон та дверей. Вбиральня, вмивальник, всі "умови" були надворі. Тоді малим дівчам я не розуміла де це "найкрасивіше місце на землі"? В цій недобудові, жахливих умовах проживання? Вже пізніше я чула багато про депортацію, про прагнення повернутись і неможливість цього", – зізналася Ташева.

За словами посадовиці, "історія прабабці, вражає, але й вона не є унікальною". Після німецької окупації бабуся Ташевої потрапила в австрійський робочий табір.

"Коли той табір звільняли "совєти" всіх кримських татар з цього табору посадили у вагони і через всю Європу відправили до Узбекистану. У 2014 році почалася новітня, вже гібридна депортація кримських татар", –розповіла Ташева.

Жінка наголосила, що "кримських татар не саджають у товарні вагони, але створюють умови, за яких кримські татари змушені покидати свої домівки.

"Тоді радянський режим, а зараз російський імперський кат хоче знищити кримських татар як народ. І тепер, я дуже розумію свою прабабцю Сабє, бо маю таке саме прагнення повернутись додому і побачити найкрасивіше місце на землі, бо я не була вдома довгих 7 років. Вшануйте сьогодні всіх жертв геноциду кримськотатарського народу. Розкажіть про це своїм рідним та близьким", – закликала посадовиця.

Актуально Крим буде вільний, – Зеленський вшанував пам'ять жертв геноциду кримських татар

Севгіль Мусаєва

Журналістка Севгіль Мусаєва розповіла, що у неї з бабусею завжди був особливий зв'язок. За словами медійниці, вони схожі "дві краплі води: таке саме темне кучеряве волосся, яке вона любила заплітати в коси, карі очі, густі брови та біла шкіра обличчя".

Мусаєва зізналася, що у дитинстві "любила залізти під її ковдру та слухати історії про довоєнне життя в Криму.
Батьки назвали її Кафіє на честь рідного міста Кафа – Феодосія".

"Їй було 18 років, коли радянські солдати травневого ранку 1944 року постукали у двері. Один із них зачитав сухий наказ: кримських татар звинувачено у зраді батьківщині, співпраці з окупантами, все населення підлягає примусовому переселенню. Додому назавжди вона повернулася вже з онуками", – розповіла журналістка.

За словами Мусаєвої, бабуся померла, коли їй було 10 років.

Востаннє я була у Криму влітку 2014 року, через кілька місяців після окупації. Ми з батьками тоді багато гуляли по старій частині Феодосії та району, де виросла моя бабуся. – пригадала журналістка.

Мусаєва розповіла, що мама показувала їй, де була цирульня прадіда, а також – мечеть, куди родичі ходили здійснювати намаз.

"Пам'ятаю, що тоді я чітко уявила ту довоєнну Феодосію, коли дерева були великими, а мої бабусі та дідусі – щасливими дітьми в старому Криму. Ось моя бабуся біжить з братами та сестрою вузькою стежкою до моря на заході спекотного літнього дня. Вітер куйовдить їхнє волосся, безтурботний дитячий сміх розноситься навкруги, а у траві подекуди чути цокотіння коників", – зізналася Мусаєва.

Заява Меджлісу кримськотатарського народу

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що "77 років тому, 18 травня 1944 року, комуністичний режим СРСР здійснив злочинну депортацію кримськотатарського народу з його Батьківщини – Криму – у віддалені райони Центральної Азії, Сибіру та Уралу".

"Насильницьке вигнання у 1944 році кримськотатарського народу мало на меті остаточне знищення корінного народу Криму, початок якому було покладено в 1783 році завоюванням Криму Російською імперією і знищенням державності кримських татар", – мовиться у повідомленні.

У повідомленні Меджлісу наголосили, що "попри катастрофічні людські втрати, понесені в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень, цілеспрямовану мовну та культурну асиміляцію, кримськотатарський народ зміг вистояти і повернутися на свою Батьківщину завдяки своїй самовідданій боротьбі".

"Сподівання і реальні можливості відновлення в умовах демократизації незалежної України колективних прав кримськотатарського народу, відродження і розвитку кримськотатарської мови, національної культури, повернення справжньої історії Криму і його корінного народу, опинилися під загрозою з 2014 року, коли Росія захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід'ємною частиною України", – зауважили у зверненні.

Меджліс кримськотатарського народу звернув увагу громадськості, що наразі дії Росії на півострові є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу. Зокрема, мовиться про:

  • системний тиск на кримськотатарський народ;
  • організацію етнічно і політично вмотивованих переслідувань;
  • прискорене заселення півострову громадянами Росії з метою штучної зміни демографічного і етнічного складу.

Окрім того, Меджліс кримськотатарського народу закликав країни об'єднатися "навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу Росії до дотримання норм міжнародного права".

Також кримські татари закликали "Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина законодавче забезпечити відновлення колективних прав кримськотатарського народу".