Чому ми забули про Крим? Чому змирились, чому зневірились ми? Чому нам уже не цікаво, як живуть там люди? Як живуть українці, українки й кримські татари й татарки. Про це та більше – в новому випуску "Територія рівності" на 24 каналі.

До слова Ніхто не бореться за визволення Криму: чим завершилась "справа Хізб ут-Тахрір"

В окупованому Криму та Росії нині незаконно утримують 112 українців, серед них – 78 кримських татар. Усі хто не згоден з анексією, хто думає по-іншому або має "іншу" віру, автоматично попадають під приціл Кремля.

Сервер Мустафаєв

Серед таких "неугодних" і правозахисник Сервер Мустафаєв. Він один із засновників "Кримської солідарності" – об'єднання кримчан, які допомагають кримським в'язням Кремля та їхнім родичам та родичкам.

Історія ув'язнення Мустафаєва розпочалась ще 4 роки тому з філософської розмови про любов і ненависть.

Чи можна любити людину "загалом", але водночас ненавидіти її за конкретний вчинок?,
– таке риторичне питання поставив Сервер Мустафаєв під час лекції у мечеті й далі продовжив свою думку. Тоді у мечеті було близько 70 мусульман, захід був публічний і заздалегідь анонсований.

Ось таке просте, безневинне питання про моральні цінності й стало підставою для майбутнього переслідування Мустафаєва. Його виступ прослуховували просто в мечеті, а невдовзі цей аудіозапис і ліг в основу обвинувачення проти нього.


Сервер Мустафаєв / Фото "Кримської солідарності"

За 1,5 року вже у травні 2018 року, у будинок Сервера в Бахчисараї навідались співробітники ФСБ, провели обшук, а згодом доставили чоловіка в Сімферополь. Зустріч у мечеті визнали секретною, а Мустафаєву пред'явили звинувачення у змові з метою насильницького захоплення влади на півострові. А також "повісили" членство у "Хізб ут-Тахрір".

У день арешту Мустафаєва затримали також і голову кримської релігійної громади Едема Смаїлова, а майже за рік до цього – ще 6-х кримських татар. Разом із Мустафаєвим вони проходять по так званій другій Бахчисарайській справі "Хізб ут-Тахрір".

Після затримання в'язнів все відбувалось за стандартною схемою Кремля, чоловіків незаконно вивезли з Криму, помістили в СІЗО на території Росії й розпочали судовий процес у військовому суді.

Версія звинувачення проти Мустафаєва базувалась на свідченнях "прихованих свідків", які співпрацюють з ФСБ, а також на висновках експертів, які в розмовах мусульман у мечеті побачили ознаки терористичної діяльності.

Вирок суду

Кілька тижнів тому відбулось фінальне засідання. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив кримських татар від 13 до 19 років колонії.

Сервер Мустафаєв отримав 14 років колонії суворого режиму. Аудіозапис із безневинним питанням про любов і ненависть – це фактично все, що змогли надати суду у якості доказів проти Мустафаєва.

Російське правосуддя вкотре скористалось надуманим приводом, аби засудити невинну людину.

Що каже міжнародне право

А тепер давайте відкладемо емоції в сторону і подивимось на справу у міжнародному праві:

  • По-перше, Мустафаєв є цивільним громадянином, а не військовим, і його не мав би судити військовий суд Росії.
  • По-друге, він та інші в'язні були вивезені з окупованого Криму в Росію, а це є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, яке забороняє переміщення осіб державою-окупантом з окупованої території.

За оцінкою Amnesty International, у суді сторона обвинувачення не надала жодних доказів, які б без сумніву доводили винуватість Сервера Мустафаєва.

Справа об'єктивно сфабрикована, але так званому російському правосуддю цілковито байдуже і верховенство права, і здоровий глузд. Наказ із гори – там найвищий суддя.

Справа Сервера Мустафаєва – наочний приклад, як російська репресивна машина калічить долі кримчан за інакомислення та релігійні погляди.

Amnesty International вкрай обурена несправедливими вироками й вимагає якнайшвидше відпустити Сервера Мустафаєва та решту засуджених по цій справі.

Що робить наша організація, аби повпливати на ситуацію

  • По-перше, ми визнали Сервера Мустафаєва в'язнем совісті. Це мотивує міжнародну спільноту й медіа слідкувати за справою і вимагати припинити переслідування.
  • По-друге, Amnesty Inernational періодично проводить акції термінової допомоги і закликаємо вас написати листа військовому прокурору Росії із вимогою звільнити Сервера Мустафаєва. Таки, ви можете це зробити.
  • По-третє, наші звіти про ситуацію в Криму увійшли у доповіді ЮНЕСКО, які були надіслані дипломатам з майже двох сотень країн світу.

Що може зробити ми

Перш за все, не бути байдужим, і таки написати лист військовому прокурору Росії з вимогою звільнити засуджених. Чим більше таких листів, тим більше ми тиснемо на систему і наближаємо реальні зміни.

До теми Ми не станемо вашими рабами: кримчанин на суді дорікнув Росії за агресію проти України

Також, вкрай важливо писати листи в'язням, адже ці листи – це чи не єдиний спосіб підтримати засуджених, розказати їм новини про зовнішній світ, передати часточку наших емоцій та надій. Саме через листи вони можуть відчути нашу з вами підтримку.

Що важливо іще пам'ятати, що листи в'язням – це прямий спосіб вплинути на умови їх утримання в колоніях та СІЗО. Кожен переданий в'язню лист – це сигнал як начальнику колонії, так і наглядачам, що за цим в'язнем стоять люди, які пам'ятають, чекають на нього і слідкують за його станом.

Той же наглядач подумає двічі, перш ніж вчиняти насильство щодо в'язня, за долею якого слідують тисячі очей за межами колонії. Тобто, кожен написаний і відправлений в'язню лист – це як моральна підтримка в'язня, так і спосіб убезпечити його від насильства в колонії.

Щоб пам'ятати про Крим, щоб не миритись і підтримувати наших в'язнів, вкрай важливо ще й просто говорити про Крим у своєму колі, ініціювати дискусії, розмови, спогади.

В наших з вами силах не допускати, щоб про Крим забували, в наших з вами силах підтримувати незаконно засуджених і добиватись їх звільнення.

Я хочу наприкінці також процитували останні слова Мустафаєва у російському суді: "Я боюся не того, що мій голос нічого не змінить, я впевнений, зміни вже відбуваються, але багато хто вважає, що їхній голос нічого не дасть. Але ж насправді сьогодні, як і завжди, важливо кожна думка, кожне слово і кожен благий вчинок. Тож, не будьте байдужими".