Перші прізвища, які пов’язують із загибеллю Ґонґадзе, випливли на поверхню разом з "касетним скандалом". Тоді було оприлюднено таємні записи розмов вищого керівництва країни, які зробив охоронець Леоніда Кучми. Плівки Мельниченка мали ефект бомби, одразу увівши до фігурантів справи Президента, главу його адміністрації Володимира Литвина, міністра МВС Юрія Кравченка, якого пізніше знайшли з двома кулями у голові, і керівника СБУ Леоніда Деркача. Це потягнуло за собою масштабні акції протесту опозиції "Україна без Кучми".
Та розслідування тягнулося роками. Зрештою, після 6 років розшуку, безпосереднього виконавця злочину – міліцейського генерала Пукача таки упіймали і засудили до довічного ув'язнення. Його спільникам, теж колишнім правоохоронцям, ще раніше дали від 10 років тюрми.
Здавалося б, усі покарані. Але деякі запитання досі залишаються відкритими. Зокрема, хто замовив убивство? У вироку ж йдеться про те, що злочинний наказ кілер отримав від покійного міністра Кравченка. Та вироку "довічне" Пукач не чекав. Після його оголошення в екс-генерала здали нерви.
Але їх причетність, попри гучні заяви, так і не доведена. Обоє наполягають – нитки тягнуться за кордон, мовляв, вбивство Ґонґадзе – провокація міжнародного масштабу. Та як би там не було, імена замовників вбивства журналіста досі не відомі.
Георгія Ґонґадзе посмертно нагороджено званням Героя України. А в столиці зведено пам’ятник та названо проспект ім’ям людини, яка стала символом свободи і правди.