Зоопарк колишніх апартаментів Януковича провів акцію по збору ялин третій рік поспіль. За 5 днів – більше тисячі хвойних дерев.
Читайте також: Унікальні пам’ятки Києва можуть зникнути назавжди
"Як робили акцію уперше, люди писали, що ми довели тварин до того, що вони ялинки їдять. Хвоя – лише добавка до основного раціону, має вітаміни А, Е, С, білок, мінерали й мікроелементи. Олені, косулі, лані, антилопи і кози їдять із задоволенням.
Окрім корму, ялинки є предметом збагачення середовища. У природі тварини у тонусі, мають думати, як знайти їжу і самим не потрапити на зуби хижакам. У зоопарках аби тварина не деградувала, створюють спеціальні програми: щоби дістати їжу, треба потрудитись, виконати завдання. І ялинки є таким предметом. Олень шляхетний – самець, однак битися в неволі йому ніхто не дасть, тому знищує великі ялинки рогами. Куріпки та фазани мають свої ігри: ховаються в деревах, розставлених по кутках", – говорить біолог-консультант зоопарку Сергій Григор'єв.
Використання ялин справді багатоцільове. Скелетом дерев топлять. І навіть попіл є добривом для рослин і косметичним засобом для оперення птахів. Ялини, що лишаються до пізньої весни, – субстрат для укриття й нересту карасів.
Дерева, що стояли в будинках, зоопарк не приймав. Ті сухі, можуть мати скло і блискітки на собі, відтак бути небезпечними для тварин. Лише – недопродані. А їх на вулицях міста було чимало…
Після Майдану люди були на підйомі, приїжджали на тюнінгованих позашляховиках і привозили дерева. Торік було дуже слабенько, волонтерський рух приник. Цього разу навезли необхідну кількість набагато швидше, ніж у минулі роки. Юлія Доценко найняла три камази за власний кошт, пів-Києва об’їхала й уночі привезла ялини. Їх вистачить до літа, – розповідає Сергій Григор'єв.
Зоопарк "Межигір'я" не має власної машини, щоби збирати ялини по місту. Тому їх доставка – виключно волонтерська ініціатива.
"31 грудня о 17:00 почала з'являтись інформація, що продавці кидають ялинкові базари і просто їдуть. Такої кількості постів у фейсбуці щодо кинутих ялин ніколи не бачила. Тому й активізувалась. 3 січня о 19:00 стартували. Перша точка – Позняки. Уже звідтам 20-тонний самосвал був заповнений на 2/3. Із 15 запланованих точок об'їхали лише 4. На кожній – неймовірна кількість, близько 400-500 дерев! Ми зробили три ходки в Межигір'я вночі. Привезли близько 60-ти тон дерева. На Окружній дорозі, на Оболоні надзвичайно багато лишилась. На Героїв Дніпра не вистачить і 10 машин, щоби вивезти ті ялини. Вирубали цілі плантації дерев ради цього смітника", – розповідає активістка Юлія Доценко.
За її словами, половину фінансових витрат покрили небайдужі кияни. О 4 годині ранку, коли розраховувалась з вантажниками та водієм машини, на її картку скинули 2 100 грн. Усього 8 годин роботи самозвалу та вантажника обійшлося в 5 300 грн. Волонтер Руслан згодився допомогти вантажити ялини безкоштовно.
Вражений організацію людей і Сергій Григор'єв:
Акція підіймає багато питань: чи є сенс різати дерева, чи ліпше обходитись штучними? Чому дільничі не контролювали? Чому комунальні служби не вчасно прибирають територію? Люди добре проявляють себе у соціальних ініціативах. За два роки 21 000 перепостів інформації, що зоопарк потребує ялин. Котрі не могли привести дерева, фотографували локації, дзвонили. Я не знаю, чи ми так погано живемо, і тому у нас такі гарні люди?
Не "новорічною" акцією єдиною: на Хеловін зоопарк закликав привозити гарбузи.
А нині діє притулок для лебедів-шипунів. За дві зими зібрали 20 пернатих, що гинули в природі.
Рятівники тварин їх доставляють, лікуємо, і вони в нас живуть. Можна їм зерно привозити, овочі, комбікорм. Якщо люди захочуть подарувати, з радістю візьмемо. Підуть морози, і їх кількість в притулку побільшає, – каже Григор’єв.
А з 10 січня у столиці відкриються пункти прийому використаних ялинок від КО "Київзеленбуд". Їх можна здати безкоштовно. Зібрані дерева будуть перероблені на тріску, яку використають для мульчування лунок вічнозелених рослин. За словами першого заступника гендиректора "Київзеленбуду" Дмитра Заруби, такі пункти прийому будуть у кожному районі на базі управління зелених насаджень. Як правило, подібні точки утилізації відкривають у кожному місті. Вам достатньо просто поцікавитися.
Знищення "ялинкових кладовищ" обійдеться бюджету Києва в 30 тисяч гривень.
Читайте також: Кит урятував жінку від акули у Тихому океані: захопливе відео