У чому полягала суть справи

Річ у тім, що мати загиблого військового звернулася до суду з позовом, про що пише Судово-юридична газета.

Читайте також Військовим обмежують доступ до онлайн-казино на період війни: Кабмін ухвалив постанову

У позові йшлося про встановлення факту ухилення батька від виконання обов’язку щодо утримання сина – у період з 1 лютого 2003 року до 30 липня 2014 року. А також про визнання його таким, що втратив право на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю сина під час проходження військової служби.

Після припинення спільного проживання батько фактично самоусунувся від виконання батьківських обов’язків. Всі витрати на утримання та виховання дитини, за твердженням позивачки, вона несла самостійно.

Після загибелі військовослужбовця Міноборони призначило одноразову грошову допомогу його матері та батькові – у рівних частках. Суд першої інстанції частково задовольнив позов та встановив факт ухилення батька від виконання обов’язків.

Апеляційний суд скасував це рішення та ухвалив нове рішення про відмову в позові. Суд зазначив, що позивачка не надала належних та допустимих доказів.

А позивачка подала касаційну скаргу.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд у справі № 584/661/24 дійшов висновку, що законодавець мав на меті визначити часові межі існування такого факту, а не обмежити момент його встановлення судом.

Суд зазначив, що інше тлумачення цієї норми суперечило б її змісту та меті правового регулювання, оскільки фактично унеможливило б її застосування у значній кількості випадків і призвело б до отримання державної допомоги особами, які фактично не виконували покладених на них обов’язків,
– йдеться у матеріалі.

Чинне законодавство не містить вимоги про встановлення такого факту виключно за життя військового. Факт може бути встановлений після його смерті за умови доведення, що ухилення мало місце саме за його життя.

У такому випадку судове рішення має ретроспективний характер та спрямоване на встановлення обставин минулого. Зокрема, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про недоведеність заявлених вимог.

Суд зазначив, що апеляційна інстанція належним чином дослідила та оцінила всі наявні у справі докази, і дійшла обґрунтованого висновку про відсутність належних доказів того, що відповідач ухилявся від виконання батьківських обов’язків.

Крім того, батько не був позбавлений батьківських прав щодо сина. Крім того, позивачка не скористалася передбаченим законом правом на стягнення аліментів на утримання дитини у судовому порядку.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення. Водночас Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої факт ухилення від виконання обов’язку щодо утримання загиблого військовослужбовця може бути встановлений судом і після його смерті, якщо буде доведено, що таке ухилення мало місце за його життя.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту. До того ж ухваленню та оскарженню постанова не підлягає.

Що ще відомо про подібні рішення Верхового Суду

Чоловік подав до суду, намагаючись скасувати довідку ВЛК. Але колегія суддів не знайшла доказів порушення процедури.

Зокрема, у суді вже розглядалася справа щодо неможливості виплат у зв'язку з загибеллю військового. Проблема виникла через розбіжності в персональних даних загиблого військового та його батьків.