Левко Лук'яненко

Народився він 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. Через підпільну антирадянську діяльність у травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу, проте через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15-ма роками позбавлення волі. Кару відбував у Мордовії. Після звільнення в 1976 році Лук’яненко увійшов до складу групи засновників Української гельсінської групи, проте в 1977 його знову засудили до 10 років ув'язнення та п'яти років заслання. На свободу політик вийшов лише в 1988 році.

Вже за часів Незалежності Левко Лук’яненко отримав звання Героя України та був народним депутатом чотирьох скликань Верховної Ради. Крім того, він був першим надзвичайним і повноважним послом України в Канаді, а також очолював комісію з питань помилувань при президентові Вікторові Ющенку. Був Лук’яненко і автором "Акту проголошення незалежності України" та лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.