53-річний хірург-офтальмолог Микола, який не розкрив свого прізвища, щоб не нашкодити рідним у Маріуполі, перебував в окупації через бажання допомогти українським героям. Для проєкту СВОЇ він пригадав жахливі картини з міста, з якими не зрівняється жоден фільм жахів.
Читайте до теми Переховував поранених бійців ЗСУ, за що росіяни хотіли розстріляти: історія лікаря з Маріуполя
Рятувати життя людей було вкрай важко
Як розповів лікар, рятувати людей під окупацією було вкрай важко. Медикаменти вдалося дістати зі складу, на щастя, було багато антибіотиків. Втім, температура в лікарні не підіймалася вище +3 градусів, тому хворі одужували вкрай повільно.
Особливо небезпечними були інфекції, подолати які в таких умовах за межею можливого.
У нас були інфекції, синьогнійна паличка. Люди живцем гнили, ми ампутували кінцівки. Намагалися їх якось лікувати. Але коли температура +3, а тобі за щастя випити 2 стакани гарячої води вдень – то яке одужання може бути? Головне ж це людські умови, а не те, що було,
– розповів лікар.
Перші поверхи лікарні обгоріли від пострілів, операційна була в осколках, оперувати людей доводилося у коридорах.
"Поранених було дуже багато. Я йшов по коридору і не бачив підлоги – все в крові. Вона текла. Справжнє жахіття творилося", – пригадав Микола.
Дивіться відео до теми – харків'янин розповів про втечу від війни