Логіка НБУ від Гонтаревої

"За останні два місяці я вчетверте доповідаю з цієї трибуни. Тому навряд чи ви почуєте нові цифри, але я спробую пояснити логіку дій Національного банку України", — розпочала свій останній виступ в Раді Валерія Гонтарева.

Минулий місць відзначився шаленими стрибками курсу долара. Кілька місяців НБУ утримував курс на рівні 16,50 грн/дол, а з початку лютого відпустив у вільне плавання. Долар на міжбанку одразу підстрибнув до 32 гривень, а на чорному ринку подекуди до 45-ти. В останній тиждень лютого НБУ ввів купу заходів, і курс повільно зміцнився на рівні 22 гривень.

Читайте також: Наступ Гонтаревої

Не менш активно вели себе і народні депутати. Вони кілька разів збирали підписи за відставку Гонтаревої, викликали її на термінові звіти до Верховної Ради, засипали сувенірними доларами та зривали виступ. Голова Нацбанку з’являлась в Раду, коли сама вирішувала, відповідала на всі закиди нардепів та у відставку не збиралась.

Сайт "24" попросив експертів пояснити логіку дій НБУ та як це впливає на економіку України.

Втрата банків

Минулого року 33 банки було передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для виведення з ринку, ще 11 — у цьому році. Від цього банківська система втратила майже 200 мільярдів гривень. За словами Гонтаревої, таких збитків можна було уникнути, якщо б закон про посилення відповідальності власників банків прийняли раніше.

На думку експертів, список банків, які потрапили під ліквідацію, ще не вичерпаний, однак цього року неплатоспроможних банків буде менше. За словами фінансового аналітика "Експерт-рейтинг" Віталія Шапрана, зараз різні банки відчувають труднощі. Хтось з ними бореться за рахунок рефінансування, хтось — за рахунок власних акціонерів.

Є реально банки, які мають дефіцит ресурсів в 30-50 мільйонів гривень, а у акціонерів оборот в мільярдах рахується. При цьому банк бере у НБУ рефінансування на невеличку суму і постійно перебуває в умовах дефіциту, і його визнають проблемним. Чи захоче акціонер вкладати гроші далі, ніхто не знає,
— вважає Шапран.

На його думку, вирішення ситуації залежить від того, коли НБУ створить сприятливе середовище на валютному ринку або як швидко акціонери нададуть допомогу. Бо навряд чи хтось захоче топити власний банк.

Валютний ринок

Гонтарева похвалилась, що останню хвилю паніки на валютному ринку вдалось швидко подолати за допомогою адміністративних заходів. А запланований курс 20-22 гривні є достатнім для повного усунення дефіциту платіжного балансу.

Читайте також: Долар — від 11 до 25! Усі обіцянки Гонтаревої по курсу

На думку голови центру Антикризових досліджень Ярослава Жаліла, Нацбанку вдалось повернути курс валют до запланованого за рахунок жорстких адміністративних обмежень. Але довго така ситуація тривати не може. Тому перш за все треба прибрати ризики політичного та воєнного характеру, зокрема, спекуляцію на валютному ринку та відтік капіталу з України.

Крім того, курс почне реально стабілізуватись, якщо експортери почнуть поставляти валюту в Україну, а частину кредиту від МВФ відправлять на укріплення золотовалютних резервів, вважає Шапран.

Якщо золотовалютні резерви піднімуться до 10 мільярдів гривень, то це буде позитивно. Але те, що Гонтарева встановлює планку на рівні 17-ти, це гарно, але маловірогідно,
— вважає аналітик.

На думку голови Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, це була не остання паніка на валютному ринку: "Якщо і надалі НБУ буде робити помилки, то курс ми можемо побачити який завгодно".

Інфляція

"Нацбанк України не може впливати на ціни окремих продуктів: бензину, цукру, гречки тощо", — заявляють в НБУ. Тут ключову роль відіграють економічна політика уряду та Антимонопольний комітет. І попереджають, що у цьому році інфляція залишиться високою, бо на ціни тисне девальвація і підвищення тарифів на ЖКГ.

"Але у 2016 році ціни перестануть так швидко зростати і інфляція становитиме менше 10%", — обіцяє НБУ.

Однак на думку Олександра Охріменка, наступного року ціни продовжать зростати, і реальна інфляція становитиме 30%. А офіційний показник можна бути вказати на рівні 20-25%. Інші ж експерти вважають, що інфляцію наступного року реально утримати на позначці 10%, як вимагають умови МВФ. Ярослав Жаліло вважає, що інфляція теоретично може повернутись до рівня 10%, якщо не буде воєнної проблеми та почнеться відновлення національної економіки.

Сьогодні інфляція відбувається через девальвацію. А девальвація у нас відбувається за рахунок пулу позаекономічних чинників, які перешкоджають припливу коштів і спонукають негативні очікування,
— вважає Жаліло.

Схожої думки дотримується і Андрій Новак: "В 2016 році показник піде вниз. Але це за умови, що економічні дії уряду та НБУ не будуть хоча б шкодити економіці".

Кредити банкам

За останні сім років НБУ видав українським банкам кредитів на суму 110 мільярдів гривень, повідомила Гонтарева. З них 70% заборгованості були сформовані за часів прем’єрства Юлії Тимошенко та керівництва Нацбанком Володимира Стельмаха. А під час роботи самої Гонтаревої заборгованість навпаки зменшилась.

Читайте також: Гонтарева божиться, що після кредиту МВФ долар коштуватиме 20-22 гривні

"Вигадки про сотні мільярдів гривень кредитів рефінансування, безконтрольно виданих за мою каденцію, виглядають не інакше, як нісенітниця, — заявляє Гонтарева. — Зараз заборгованість за кредитами рефінансування становить 110,9 мільярдів гривень, не 200, не 500".

"Будемо говорити відверто, що попередники, в тому числі Степан Кубів, видавали рефінансування, а їй прийшлось вигрібати. Під її керівництвом об’єми рефінансування по факту зменшились. Але їй дісталась спадщина та війна", — вважає Шафран.

На думку експерта, Нацбанку потрібно прийняти додаткові заходи для стабілізації на валютному ринку. Після цього ситуація з поверненням рефінансування покращиться.

Емісія гривні

"За 2014 рік монетарна база зросла лише на 8,5%. Зауважу, що ці 333 мільярди накопичені за всю історію незалежної України. Тому прошу припинити маніпуляції на тему емісії", — повідомила Гонтарева.

За її словами, зростання монетарної бази не могло створити тиск на споживчі ціни та вартість гривні. Ці гроші разом з золотовалютними резервами були спрямовані на утримання банківської системи, соціальні та військові витрати і закупки газу для опалювального сезону. Фіскального домінування ж цьому році не буде, обіцяють в НБУ. Максимальна сума, яка буде випущена в економіку, не перевищить 91 мільярдів гривень.

"В цьому році НБУ хоче обмежити емісію гривні. Якщо обмежити, то буде менше навантаження на валютний ринок. Але це треба дуже обережно робити, щоб не зупинити готівкові платежі на території України. Якщо дуже обмежити емісію, то виникне проблема, що більшість юридичних компаній буде розраховуватись не грошима, а бартером", — вважає Охріменко.