Білоруська влада бореться з історією

Чого лише варте, у контексті антизахідної політики, засудження режимом Алєксандра Лукашенка активіста польської меншини й журналіста Анджея Почобута до 8 років таборів, а також вислання, після оголошення Варшавою закриття прикордонного переходу в Бобровниках польських дипломатів із Мінська та Гродно.

Читайте також Росіяни вигадали русофільську Україну й самі в неї повірили

Однак цього білоруському тирану виявилося замало. Так, цими днями у костелі Діви Марії Розарії в Солах Гродненської області Білорусі зафарбували фреску "Диво на Віслі". В центрі зображення містилася постать отця Ігнація Скорупки, який героїчно загинув у Варшавській битві.

Рішення щодо зафарбування ухвалила білоруська влада, яка протягом багатьох місяців була обурена тим, що на картині зображене "вбивство радянських солдатів". На думку її представників, вона "розпалює національну ворожнечу".

Примітно, що фреску раніше розкритикувало білоруське державне телебачення. В грудневій програмі від пропагандистки Ксєнії Лєбєдєвої пролунав той самий наратив. Мовляв, твір розпалює "національну та релігійну ворожнечу".

Ситуація, вочевидь, викликала негативну реакцію польського уряду.

"Ми засуджуємо знищення польської культурної спадщини в Білорусі лукашенківським режимом. Ця спадщина є невіддільною частиною історії Білорусі. Її знищення є недостойним і несумісним із принципами цивілізованого світу", – написав у твітері речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна.

Варто зазначити, що фреска була створена у 1930-х роках – незадовго після Варшавської битви. За даними ЗМІ, її вже зафарбовували в минулому – за доби СРСР. Утім, після його розпаду, роботу у вівтарі було відновлено та знову освячено.

Актуально Лукашенко – кур'єр, який повіз у Китай деталі "мирного плану"

Тепер же фреску вирішили знищити ще раз. Окрім того, рупори режиму звинувачують католицьку церкву у співпраці з "фашистами".

Війна з вітряними млинами

Втім, не лише фреска стала об'єктом нападів з боку білоруської влади. У Білорусі триває акція знищення могил бійців Армії Крайової та повоєнного антикомуністичного підпілля. Їх вона називає "геноцидом білоруського народу". Лише протягом 2022 року на заході країни було знищено понад десяток таких поховань.

Поведінку режиму можна пояснити. Це пов'язано, зокрема, з кампанією знищення слідів польськості та польської спадщини, яка проводиться в Білорусі.

Для Лукашенка та його сюзерена Путіна є конче невигідною історія перемоги над більшовиками у 1920 році, як і будь-які інші подібні звитяги. Тим паче, що в тій війні, результат якої не дозволив червоній чумі розповсюдитися на весь європейський континент, на боці поляків брали участь як українці, так і білоруси.

У контексті російсько-української війни, коли агресори мають тотожну із більшовиками поведінку й такі ж неоімперські амбіції, будь-які згадки про поразки сприймаються надто гостро. До речі, саме за подібного роду журналістські матеріали й було нещодавно засуджено активіста Почобута.

Ба більше, Варшава активно лобіює санкції проти російського і білоруського режимів, а також всебічно підтримує Україну та білоруську опозицію.

Важливо Тато – не військова ціль: як спецтрибунал захистить українських бійців

Вочевидь, запекла боротьба з вітряними млинами триватиме й надалі. Якщо відновлення фрески "Диво на Віслі" у гродненському костелі стало можливим опісля колапсу "імперії зла", то й вдруге це можна буде здійснити лише після падіння режимів Путіна та Лукашенка, що відбуватиметься невдовзі після розгромної поразки в Україні.

Залишилося дочекатися головної події сучасності – "Дива на Дніпрі"…