“Це був чи не єдиний шанс молоді познайомитися, подружитися і зав’язати стосунки, які потім перейшли у шлюб”, - каже учасниця вечорниць Мирослава Клех.
Дівчата ворожать на воску, капаючи його у воду. Якщо утвориться серце - чекати кохання, якщо віск розійдеться - милий ще буде вештатись.
Вгадують долю, і куштуючи воду наосліп: є прісна, є солена, а є солодка.
Є ворожіння, на які таки не наважуються: найстрашніше, кажуть, залишитися сам на сам у темряві зі свічкою перед дзеркалом.
“Є безліч страшних історій, як дівчата могли втратити розум біля дзеркала. Або чорта... не знаю, або щось страшне побачити”, - розповідає учасниця вечорниць Богдана Соломійчук.
Це єдине свято в році, коли парубкам дозволяють побешкетувати. Особливо в тій господі, де живе дівчина, яка до вподоби.
“Найцікавіша історія, яку я чув, це коли зняли браму і кинули в ставок. На наступний ранок вдарили морози і можна було дістати браму тільки навесні, коли крига скресла”, - каже учасник вечорниць Данило Клех.
На Київщині, розповідають, для ворожіння на Андрія винаймали будинок. Там і проводили різні цікаві обряди. Платили борошном.
Пророцтвам на Андрія, звісно, вірять частково, та на вечорниці збираються щороку.