У суботу, 24 січня, у Львові відбулася традиційна акція в підтримку військовополонених. На ній згадали й тих захисників, які загинули в авіакатастрофі Іл-76. Більше – у матеріалі 24 Каналу.

Важливо Рекордні числа: як у 2025 році Україна повернула тисячі своїх громадян із полону

День, що мав бути найщасливішим, став чорною датою

Трагедія Іл-76 два роки тому розділила життя рідних на "до" та "після". Як згадує представниця родин загиблих Марина Артемова, цей день мав закінчитися обіймами, адже планувався великий обмін. Натомість почалися довгі місяці невідомості.

Цей день мав стати найщасливішим. Ми чекали хлопців з Маріуполя, з Донецького та Луганського напрямків. Ми знали про страшні тортури, про нелюдські умови у російських катівнях, але вірили, що вони витримають. Коли літак упав, Росія одразу опублікувала списки наших рідних, але ми до останнього сподівалися на диво,
– розповідає Марина Артемова.


Марина Артемова на акції в підтримку полонених / Фото Анни Сікорської, 24 Канал

Дива не сталося. Лише у листопаді 2024 року відбулася передача тіл, а офіційне підтвердження загибелі через ДНК-експертизи родини отримали лише у травні 2025 року. У липні того ж року Львів прощався одразу з 12 військовослужбовцями 24-ї бригади імені короля Данила. За словами пані Марини, багато хто в Україні довгий час вважав падіння літака російським фейком, але для родин це стало "страшною та нестерпно болючою правдою".

Сьогодні ми тут, щоб розповісти про них. 65 героїв, які вже бачили рідне небо, але так і не змогли ступити на рідну землю. Цей біль не вщухає, він лише вчить нас жити з цією пусткою. Ми пам'ятаємо їх не як жертв, а як воїнів, вірних присязі до останнього подиху,
– додала вона.

Полон – це не опція збереження життя

Традиційну акцію на підтримку військовополонених відкрила співорганізаторка Алевтина Швецова. Вона наголосила, що трагедія Іл-76 стала найстрашнішим доказом того, що полон – це пекло, яке вбиває фізично.

Ми будемо збиратися тут щосуботи, поки останній наш захисник не повернеться додому. Полон – це не місце, де життя зберігається, це місце, де його забирають. Ми кричимо за тих, хто в неволі з 2022 року, і за тих, хто там ще з 2015 року. Це обов'язок кожного свідомого українця – бути голосом тих, кого намагаються змусити мовчати,
– зазначила Алевтина Швецова.


Алевтина Швецова на акції в підтримку полонених / Фото Анни Сікорської, 24 Канал

До акції долучився і ветеран та мотиваційний тренер центру UNBROKEN Володимир Рудковський. Він звернувся до присутніх із закликом плекати в собі "здорову ненависть" до ворога, яка допомагає боротися. За його словами, єдине, що тримає наших хлопців у катівнях – це відчуття, що за них борються тут, на волі.

Свідчення тих, хто пройшов крізь пекло

На площі виступив Назарій Красовський, військовослужбовець "Азову", якого звільнили з полону у 2025 році. Він розповів про свого побратима на позивний "Байда", який до останнього подиху підтримував інших, вивчав англійську та історію в камері, попри критичний стан здоров'я. На жаль, багато хто помирає в полоні не від куль, а від ненаданої медичної допомоги та хвороб.

Вони вмирають тяжко, закутані в якісь ганчірки. Але навіть у ці хвилини вони намагалися посміхатися, щоб не показати ворогу свою слабкість. Тому ми не маємо права бути байдужими,
– поділився Назар.


Назарій Красовський на акції в підтримку полонених / Фото Анни Сікорської, 24 Канал

На акції також був присутній представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний. Він наголосив, що повернення всіх українців – від військових до депортованих дітей – є пріоритетом №1.


Тарас Подвірний на акції в підтримку полонених / Фото Анни Сікорської, 24 Канал

За його даними, у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин перебувають тисячі людей, серед яких понад 19 500 депортованих дітей. Також Тарас Подвірний закликав родини активно подавати дані до Міжнародного реєстру збитків.

Нам потрібен фундамент, щоб притягнути кожного воєнного злочинця до відповідальності. Ваші голоси на цій площі дають тонус не лише державі, а й міжнародним партнерам. Ми маємо повернути кожного,
– підсумував Тарас Подвірний.

Акція на підтримку полонених у Львові / Фото Анни Сікорської, 24 Канал