Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Любов крізь зуби: чим особливе 14 лютого для стосунків України та Росії

      Рівно 25 років тому, в День закоханих, Україна та Росія офіційно встановили дипломатичні відносини, підписавши документ, який мав би гарантувати цілісність кордонів і дружні стосунки. Та фактично з перших днів РФ почала ігнорувати міжнародне право.

      На телекамери в грудні 1991 року Біловезькою угодою три країни – Україна, Росія та Білорусь – визнали одна одну незалежними державами. Проте офіційно дипломатичні відносини між Україною та Росією встановили через два місяці – на День закоханих. Документами обмінялися без урочистостей та преси. Першим послом України в Росії став Володимир Крижанівський. За словами останнього, північні сусіди відкрито показували, що не хочуть грати за дипломатичними правилами.

      Перший міжнародний конфлікт між Україною та РФ виник у 1993 році. Росія намагалась привласнити Севастополь. Україна попросила захисту в організації Об'єднаних націй.

      На щастя тоді, через конфлікт між президентом Єльциним і парламентом, російська делегація не блокувала, не ветувала це питання. І, зрештою, прийняла рішення про скасування цих постанов,
      – згадує перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий.

      Та вже за рік у Криму знову лунали заклики до сепаратизму. Але вже з вуст першого і останнього президента Криму Юрія Мєшкова. Він хотів приєднати півострів до Росії. Україна тоді встояла. Однак, північний сусід намірів не полишив і у 2003 році спровокував так звану "Тузленську кризу".

      Російська сторона за дипломатичними відносинами бачила лише тимчасовість. Лише передумови для того, щоб потім зробити те, що вона зробила в 2014 році,
      – прокоментував міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимир Огризко.

      Політологи наголошують, що для Росії порушення підписаних угод і домовленостей – звична практика. Росіяни знехтували Будапештським меморандумом та так званим "Великим договором" про дружбу. Коли ж Росія відчуває для себе юридичну загрозу, то одразу заявляє про невизнання судових інституцій. Так сталось і з юрисдикцією міжнародного кримінального суду та бойкотуванням міжнародного трибуналу по справі збитого на Донбасі малайзійського цивільного літака МН-17.

      З 1991 року, незважаючи на всі конфлікти, Україна намагалась говорити з Росією дипломатичною мовою. Та анексія Криму і бойові дії на Донбасі перевели діалог в набагато складнішу форму міжнародної політики.

      Читайте також: Воєнний стан: про доцільність і застереження введення особливого режиму

      Україна вже подала ряд позовів до міжнародних судів. Дипломати переконані, що саме фінансовий тиск може змусити північного сусіда відступити до своїх кордонів.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук