На телекамери в грудні 1991 року Біловезькою угодою три країни – Україна, Росія та Білорусь – визнали одна одну незалежними державами. Проте офіційно дипломатичні відносини між Україною та Росією встановили через два місяці – на День закоханих. Документами обмінялися без урочистостей та преси. Першим послом України в Росії став Володимир Крижанівський. За словами останнього, північні сусіди відкрито показували, що не хочуть грати за дипломатичними правилами.
Перший міжнародний конфлікт між Україною та РФ виник у 1993 році. Росія намагалась привласнити Севастополь. Україна попросила захисту в організації Об'єднаних націй.
На щастя тоді, через конфлікт між президентом Єльциним і парламентом, російська делегація не блокувала, не ветувала це питання. І, зрештою, прийняла рішення про скасування цих постанов,
– згадує перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий.
Та вже за рік у Криму знову лунали заклики до сепаратизму. Але вже з вуст першого і останнього президента Криму Юрія Мєшкова. Він хотів приєднати півострів до Росії. Україна тоді встояла. Однак, північний сусід намірів не полишив і у 2003 році спровокував так звану "Тузленську кризу".
Російська сторона за дипломатичними відносинами бачила лише тимчасовість. Лише передумови для того, щоб потім зробити те, що вона зробила в 2014 році,
– прокоментував міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимир Огризко.
Політологи наголошують, що для Росії порушення підписаних угод і домовленостей – звична практика. Росіяни знехтували Будапештським меморандумом та так званим "Великим договором" про дружбу. Коли ж Росія відчуває для себе юридичну загрозу, то одразу заявляє про невизнання судових інституцій. Так сталось і з юрисдикцією міжнародного кримінального суду та бойкотуванням міжнародного трибуналу по справі збитого на Донбасі малайзійського цивільного літака МН-17.
З 1991 року, незважаючи на всі конфлікти, Україна намагалась говорити з Росією дипломатичною мовою. Та анексія Криму і бойові дії на Донбасі перевели діалог в набагато складнішу форму міжнародної політики.
Читайте також: Воєнний стан: про доцільність і застереження введення особливого режиму
Україна вже подала ряд позовів до міжнародних судів. Дипломати переконані, що саме фінансовий тиск може змусити північного сусіда відступити до своїх кордонів.