У постійному вирі подій не одразу помічаєш, що вже третя річниця протестів, які почали змінювати країну і змінювати нас самих.
Коли 21 листопада 2013 вийшла невелика кількість відчайдушних ідеалістів, які хотіли нагадати владі і чиновникам, що вони мають перш за все прислухатися до народу, ніхто не думав, як вируватиме Майдан через пару тижнів, місяців.
"Люди вийшли на Майдан, щоб отримати безвіз і часто їздити в Європу" – буквально вчора почула таку думку від одного політолога. Ні. Не за це вийшли люди на Майдан. Не за безвіз, не за Яценюка чи Кличка, а геть за інше – за гідність, за те, щоб не можна було бити студентів, фабрикувати справи, перетворювати країну на власну вотчину. За це виходили на Майдан люди різного віку і статків, стояли під час штурмів, йшли з медикаментами, знаючи, що будуть першою мішенню, йшли навіть під кулі. Ще те, щоб наша країна була сильна і незалежна, щоб її не могли затягнути ні в СРСР 2.0, щоб успадкована від радянських часів система була нарешті зламана.
Так, всіх поставлених цілей Майдан поки що не досяг, і система шалено опирається, намагаючись витіснити незрозумілі їй елементи – добровольців, волонтерів, активістів, при цьому прикриваючись війною. Та якби не Майдан, ми б не мали змоги зараз дати відповідь ворогу, який показав своє обличчя.
Як і на Майдані, на передовій зараз бійці воюють не за політиків чи партії, а за нашу землю. Кожен з нас обирає, що робити – бути пасивним глядачем і жалітись, або робити те, що змінить систему, і допоможе виграти цю війну.
А що обираєш ти?
Julia Aquarius
Проект "Повернись живим"
Долучайся, разом – ми сила!
Читайте також: "Е-десятина": чи пожертвують Мураєв, Кужель, Фельдман та інші депутати гроші для бійців АТО