Суддя з Рівненщини Олександра Жуковська моє свій погляд на це питання. У програмі "Он воно як" вона зауважила, що для того, щоб оцінити судову реформу в Україні, треба зрозуміти, якою була її кінцева мета. Якщо мета була досягнена, то можна говорити, що вона вдалася.
Читайте також: Судді без повноважень: чому вони отримують зарплату, але не мають права судити
Ведуча програми Аліса Юрченко нагадала, що, коли прописували нове законодавство, завданням було очистити судову систему і повернути довіру до суддів. Олександра підкреслила, що не судову систему, а – владу.
Система – це трошки інше. У тому то й проблема. Люди не сприймають нас як владу. І суддям також пояснювали, що мета реформи – очищення. Тож, якщо ми говоримо про очищення, тоді судова реформа прекрасно вдалася. Було трохи більше за 9 тисяч суддів, а залишилося приблизно 5, з повноваженнями – 4. Суддівський корпус очистили наполовину,
– пояснила суддя.
Суддя з Рівненщини Олександра Жуковська
Юрченко додала, що ще одним завданням було – привести нових людей у систему, але ми бачимо, що таких мало.
Якщо завдання було – привести нових. Тоді – ні, наполовину. Для себе реформу я розуміла зовсім інакше. Я вважала, що метою реформи є покращення функціонування. І якби метою судової реформи було дійсно незалежність влади, то тоді вона взагалі провалена,
– заявила Жуковська.
Підсумовуючи суддя сказала, що мова йде не про якусь примарну незалежність. На її думку, існують два види незалежності: індивідуальна та інституційна. Під інституційною незалежністю Жуковська розуміє самостійність судової влади.
Якби я не залежала від бажання багатьох інших членів та органів урядування, якби я знала, що мене чекає завтра. Наприклад, якщо я пройшла оцінювання, то я йду працювати далі. Тоді я була б незалежною і знала, що вони не можуть на мене вплинути,
– сказала суддя.
Вона підкреслила, що в інституційному плані її можуть не допустити до здійснення своїх повноважень, а отже у такий спосіб повпливати на неї.