У першому турі Макрон отримав 23,75% голосів виборців. За Марін Ле Пен проголосували 21,53%. Консервативний Франсуа Фійон здобув 19,91% голосів, а "лівак" Жан-Люк Меланшон – 19,64%. Ці дані оприлюднило агентство Reuters з посиланням на міністерство внутрішніх справ Франції.

Щодо другого туру, котрий відбудеться 7 травня, то більшість експертів віддає пальму першості Макрону. І хоча його відрив від суперниці наразі є невеликим, шанси Ле Пен виграти в другому турі досить мізерні. Це означатиме, що на Росію чекає ще одне велике розчарування – вже друге після несподіваної "зради" "друга" Трампа. Для закріплення успіху потрібно лише, аби канцлером Німеччини знову стала Ангела Меркель. І – voilà – поганий настрій Путіна на кілька найближчих років гарантовано.

Світ радіє

"Росія має великий народ, велику культуру і велику історію. Ми часто були союзниками, в тому числі і за часів СРСР. Але сьогодні немає жодних підстав підкорятися російському пануванню (…) На відміну від інших, я можу поважати себе, бо у мене немає боргів перед Росією у цій кампанії (…) І я сказав Путіну, що буду пильно захищати наші принципи – без ворожості, але й без компромісів", – говорив незадовго до першого туру виборів Еммануель Макрон в інтерв'ю журналу Jeune Afrique.

А ось ще одна яскрава цитата. Це – репліка, адресована Марін Ле Пен під час передвиборчих дебатів. "Невже ви не розумієте, що, на відміну від вас, я не хочу вступати в змову з Путіним. На відміну від вас, я хочу сильної французької політики, набагато відповідальнішої; на відміну від вас, я хочу сильної Франції!", – емоційно виголосив Макрон, чиї слова навело видання Diario de Noticias.

Якщо подібна риторика не є піар-ходом, то така позиція лідера перегонів знакова не лише для України.

Європейські політики з помітним полегшенням відреагували на перемогу в першому турі Еммануеля Макрона. І навіть Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер порушив протокол, аби особисто привітати незалежного кандидата у наступному раунді, – пише британська The Guardian.

Далі видання наводить реакцію інших політичних діячів. Так, міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель сказав: "Я був впевненим, що наступним президентом Франції стане Еммануель Макрон. Він відмінно підходить для Європи". А керівник штабу Ангели Меркель Пітер Алтмайер додав: "Результат Еммануеля Макрона показує: Франція і Європа можуть перемагати разом!". А головний противник Меркель на цьогорічних вересневих виборах, кандидат соціал-демократів Мартин Шульц, висловив надію, що "Макрон виграє другий тур з переважною більшістю голосів", щоби остаточно перемогти "антиєвропейського та відверто расистського кандидата Марін Ле Пен".

Улюблениця Путіна Марін Ле Пен з гітлерівськими вусиками. Під носом напис –
Улюблениця Путіна Марін Ле Пен з гітлерівськими вусиками. Під носом напис – "Я не ультраправа". Карикатура Strips Journal

Читайте також: Незручний Еммануель Макрон

Тим часом міністр іноземних справ Іспанії Альфонсо Дастіс висловив надію, що перемога Макрона у другому турі ознаменує собою перелам у зростанні екстремістських популістських партій у Європі. Європейські країни "мусять об'єднати зусилля, щоби переглядати та постійно вдосконалювати європейський проект", зазначив Дастіс, повідомляє The Guardian.

Вибір між Ле Пен та Макроном представляє собою рішучий вибір між двома діаметрально протилежними баченнями майбутнього ЄС та місця Франції у ньому. Він знаменує битву між оптимістичними уявленнями Макрона про толерантну Францію та об'єднану Європу з відкритими кордонами та більш похмурою, орієнтованою на "Франція в першу чергу" платформою Ле Пен, котра вимагає закритих кордонів, більш жорстких правил безпеки, меншого потоку емігрантів та відмови від загальної валюти та повернення до французького франка, – пише американська газета Chicago Tribune.

Втім, вибір насправді є ще ширшим. У червні на Францію чекають також парламентські вибори. І може статися так, що новий Президент (хто б ним, врешті-решт, не став – Макрон чи Ле Пен) може залишитися без опертя на свою партію, якщо та програє вибори. "Існує вірогідність того, що Франція не дійде до такого драматичного результату, як перемога Дональда Трампа у США або рішення Великої Британії залишити Європейський Союз. Тим паче, що той, хто переможе, зіткнеться з проблемою реалізації свого порядку денного. Франція проведе парламентські вибори в червні, і ані "En Marche!" Макрона (назва партії перекладається "Вперед!" – "24"), ані "Національного фронту" Марін Ле Пен, як очікується, не буде в законодавчому органі Франції, де домінують традиційні партії", – зазначає у статті агенство Блумберг.

Читайте також: Європарламент озвучив, яких мільйонних збитків завдала Ле Пен

Без підтримки партії главі Франції, мабуть, дійсно буде нелегко. Однак ще зарано говорити про червень, адже не вичерпано порядок денний квітня і травня. "Кандидати, котрі є настільки різними і як особистості, і як політики, мають два тижня для того, аби довести виборцям, що вони краще підготовлені до керування країною, котра є однією з шести країн-засновників ЄС, ядерною державою та постійним членом Ради Безпеки ООН, що володіє правом вето наряду зі США, Росією, Китаєм та Британією", – зазначає Блумберг.

Наша людина в Єлисейському палаці?

Безперечно, обрання Макрона є найкращим варіантом для України. Проте деякі ЗМІ налаштовані щодо нього не те, що скептично, але обережно. "Під час виборчої кампанії Макрон особливо не зачіпав тему України", – нагадує BBC. І закликає не форсувати події: "Його позитивно оцінювали в Києві за те, що він відкрито не підтримував Путіна". А цього, мовляв, замало.

"Потрібно вести діалог з владою Росії, але діалог вимогливий. З Росією треба підтримувати контакт", – заявив Еммануель Макрон 2 березня, передає BBC. "В ході виборчої кампанії і під час дебатів він робив хоч і обережні, але критичні заяви щодо Росії. Так, під час дебатів він наполягав, що не має наміру укладати будь-які угоди з Росією. "Я не стану розвивати нашу незалежність шляхом зближення з Путіним", – відповів він на проросійські заяви інших кандидатів, зокрема Ле Пен", – йдеться у статті.

Показовий момент: якщо для декого в Києві Еммануель Макрон виглядає надто поміркованим політиком, то для Москви він – стовідсотково небажаний кандидат. Найкраще це доводять натяки на гомосексуалізм Макрона, котрі зі сторінок російських ЗМІ прозвучали в унісон з його антикремлівськими заявами. До спроб Росії скомпроментувати Макрона перед другим туром ми ще повернемося, а поки що – слово "Голосу Америки", який, посилаючись на думку української журналістки Алли Лазарєвої, котра багато років живе в Парижі, називає Макрона "темною конячкою".

Еммануаль Макрон відомий також своєю особливою романтичною історією. На фото – поцілунок з дружиною після оголошення результатів першого туру
Еммануаль Макрон відомий також своєю особливою романтичною історією. На фото – поцілунок з дружиною після оголошення результатів першого туру

"На вирішальному етапі кампанії Лазарєва зауважувала, що "Емманюель Макрон робить усе можливе, аби уникати обговорення українських тем. Лише у відповідь на пряме запитання він змушений був сказати: "Мої цінності відмінні від путінських". Проте на сайті руху "Вперед!" (партії Макрона) можна знайти статті, де обережно, помірковано, дипломатично все-таки наведено аргументи на користь поступового зняття санкцій та "діалогу з Росією замість тиску на неї", – повідомляє "Голос Америки".

Видання додає: "Хоча Еммануель Макрон чітко заявляє про підтримку Євросоюзу, ми ще не побачили ознак, що він дивиться на ЄС, а особливо на східну частину Європи інакше, ніж традиційні французькі політики." Депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольскі, залучений до палких дискусій про майбутнє ЄС, у відповідь на запитання про Францію від дослідниці європейського центру Карнеґі Джуді Демпсі написав:

Париж надто довго залишається прив'язаним до ідеї малої Європи. Франція скептично дивилися на розширення ЄС, і коли воно відбулося, зробила вигляд, що може зосереджуватися лише на державах-засновницях Союзу. Ігноруючи турботи нових держав-членів щодо загрози зі Сходу або виступаючи за окреме економічне управління єврозони, Франція обмежила свій вплив у ЄС на відміну від британського, чи німецького залучення в регіоні.

Та які б сумніви не торкалися постаті Макрона, те, що останній вже став об'єктом нечесної гри Кремля, доводить: Макрон – людина "правильна". І за нього варто вболівати. Особливо з огляду на те, що його суперниця Марін Ле Пен – це не просто гірша альтернатива. Це втілена катастрофа як для України, так і для Європи. "Теоретично, щоб "завалити" Макрона, росіяни повинні викинути "бомбу" (або бомбу) сьогодні-завтра, припускає на своєму Фейсбуці український журналіст Віктор Шлінчак.

13 листопада 2015 року Париж пережив масштабний теракт. Сліди якого, як казали оглядачі, ймовірно, вели до Росії. Існує ризик того, що напад може бути повторено і
13 листопада 2015 року Париж пережив масштабний теракт. Сліди якого, як казали оглядачі, ймовірно, вели до Росії. Існує ризик того, що напад може бути повторено і "присвячено" Ле Пен

Між тим інформаційні "бомби" вже полетіли. Про одну з них – "гомосексуальну" – було згадано вище. Ще один скандал мав місце в день проведення першого туру президентських виборів. Тоді канали Sputnik France та RT (колишня Russia Today) оголосили про перемогу Марін Ле Пен ще задовго до того, як у Франції настала восьма вечора. Ці "les organes de propagande russes" ("органи російської пропаганди") не на жарт хвилюють французьке видання L`Obs. Медіа проводить паралель із втручанням саме цих двох каналів – "Супутника" та RT – в американські президентські вибори. Тоді московські пропагандисти так само запускали хибну інформацію та продукували фейкові новини.

Несподівано: російське агентство
Несподівано: російське агентство "РИА Новости" опублікувало прогноз, що стосується перемоги Макрона. І все одно команда останнього готова до різного роду підступів з боку Москви

"Перемога Макрона буде серйозною поразкою Путіна. Все вказує на те, що пропагандистські служби Кремля стануть втручатися [у хід кампанії – Авт.] – явно та таємно – на користь Марін Ле Пен", – пише L`Obs. Журналісти видання іронізують над тим, який злий жарт зіграла доля з Владіміром Путіним. З чотирьох кандидатів в президенти Франції троє виступали за зближення з Росією, але у візаві Путіну дістанеться, швидше за все, той єдиний кандидат, котрий був проти цього.

"Вірогідна перемога Еммануеля Макрона, яка буде сприяти зміцненню ЄС та поставить заслон популістській ідеології, була б серйозною поразкою для Путіна – як на міжнародному, так і на внутрішньому ринку. Та чи дозволить Путін виграти Макрону, не намагаючись що-небудь зробити? Навряд чи", – зазначає L`Obs. І міркує над тим, як далеко здатен зайти російський президент, щоб підтримати "свого" кандидата? Чи так само далеко, як це було у випадку з Дональдом Трампом? Якими ще сфальшованими новинами здивують нас росмедіа найближчим часом, скільки ще підступів чекає на Еммануеся Макрона? – запитують французькі журналісти. "Було б безвідповідально ігнорувати ці загрози", – резюмує L`Obs.

Читайте також: Ні Макрон, ні Ле Пен: французькі школярі влаштували людні мітинги з сутичками у Парижі

А цитована вище BBC наводить слова керівника виборчої кампанї Макрона Річарда Феррана, котрий нарахував вже сотні хакерських атак з боку Росії. "Ці передбачувані дії Москви керівник кампанії пояснив тим, що Макрон виступає за сильну Європу, яка протистоїть Росії. А інші кандидати, мовляв, більш дружні до Росії. На цю заяву навіть відреагував прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков, який назвав подібні звинувачення брехнею. За його словами, Росія не втручається у виборчий процес в інших державах", – передає BBC.

І все ж весь цивілізований світ чудово усвідомлює дві речі. Перше: найближчим часом Макрону буде дуже несолодко. Друге: за всіма атаками на нього стирчатимуть вуха Путіна. "Ми знаємо, який барабанний бій лунатиме найближчі два тижні. Ле Пен атакуватиме Макрона (…), а Росія, маючи намір підірвати Європейський Союз, сприятиме їй, де тільки можливо", – зазначає The New York Times у статті з промовистою назвою "Work, Mr. Macron, work" ("Працюйте, пане Макроне, працюйте").

"Найбільша небезпека для Еммануеля Макрона, свіжого обличчя французької політики, є впевненість, що електоральна перевага в першому раунді виборів робить його перемогу в другому турі неминучою. Це не так. Макрон, політичний неофіт, має над чим працювати", – вважає NYT. Схоже, що це дійсно так і є. Наполегливість та обережність Макрону зараз не завадять. Як і удача, звісно…