"Війна залишила мільйони українських дітей без можливості навчатися та завдала серйозних руйнувань освітній інфраструктурі. Втім, освітяни завдяки волонтерським проєктам і меценати докладають титанічних зусиль, щоб Україна постала країною освічених людей після перемоги та через десятиліття по ній", – пише "Новое Время" про те, як українська освітня спільнота і сучасні технології допомагають дітям не втратити через війну час, що має бути використаний для освіти.
Читайте також НМТ 2022 – як пройти пробний тест: математика, українська мова, історія України
Як організації та меценати допомагають українським школам
Мала академія наук України
Такі проєкти мають підтримку впливових міжнародних гуманітарних організацій – ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. Один із їхніх партнерів – Мала академія наук України. Її диджитал-платформа – це заняття, лекторії та зустрічі, щотижнева чисельність яких сягає 30 заходів. Президент МАН Станіслав Довгий регулярно зустрічається з керівниками міжнародних організацій з гуманітарного розвитку, шукаючи підтримки для освітніх проєктів, а його діти Олесь та Оксана разом опікуються просвітницькими проєктами МАН – такими, як, наприклад, надзвичайно популярний серед киян Музей науки на ВДНГ.
Музей науки / Фото МАН
Зараз у планах родини Довгих та МАН – аналогічні науково-просвітницькі центри в інших нині безпечних великих містах Заходу України. У Львові такий уже відкрито, як наступні локації розглядають Чернівці й Ужгород. Там через війну нині сконцентрована велика кількість дітей і молоді,
– повідомляють журналісти видання.
Олесь Довгий запевняє, що після війни його родина докладе зусиль для подальшого розвитку Музеїв науки по всій Україні, а також для створення кампусу задля залучення до України таких партнерів, як NASA та CERN. Нещодавно МАН організувала лекції пів сотні нобелівських лауреатів – у межах цього унікального проєкту вони спілкувались з українськими слухачами різного віку.
Станіслав Довгий на відкритті Музею науки / Фото МАН
EdEra
Онлайнові освітні платформи допомагають українським дітям нормально навчатися, тому їх рекомендує профільне міністерство, популяризуючи на спеціальній сторінці свого офіційного сайту.
У списку знаходимо ще один великий інноваційний проєкт – EdEra.
"Це онлайнова екосистема для навчання і розвитку школярів та освітян. Її можливості доступні й тим, хто перебуває в Україні, й тим, хто мусив покинути домівку через війну. Мета проєкту – зробити навчання якісним і доступним для всіх охочих. Усі курси тут безоплатні, втім після їхнього закінчення кожен охочий може віддячити донатом. До навчання тут підходять доволі серйозно: курс лекцій, домашні завдання та звичні іспити", – описує НВ онлайнову систему навчання.
Професійна ініціатива EdСamp Ukraine об’єднує 40 тисяч освітян-професіоналів. Серед її партнерів – Фонд ООН у галузі народонаселення та Програма розвитку ООН, представництво ЄС в Україні та посольство США. Організація впроваджує онлайнові розвивальні та навчальні кемпи для школярів будь-якого віку.
Онлайнові розвивальні та навчальні кемпи для українських школярів / Фото Unsplash
"Освіторія"
Громадська спілка "Освіторія" також відкрила свій фронт для порятунку освіти. За її оцінкою, близько 7 мільйонів українських дітей так чи інакше постраждали від війни та її наслідків. Нині платформа допомагає їм усім повернутися до навчання.
Завдяки співпраці з міжнародними партнерами ми створюємо проєкти, які дозволяють дітям здобувати якісну освіту навіть під час війни,
– каже засновниця Зоя Литвин.
Зоя Литвин / Фото "Освіторія"
Серед нових проєктів "Освіторії" – вебінари для підготовки до НМТ, які зібрали 2 мільйони переглядів, а до мультитесту на платформі підготувалися понад 100 тисяч дітей. Зараз із міжнародними партнерами спілка створює гейміфікований освітній продукт – мобільний застосунок для вивчення мови та математики.
"Можна знайти для себе доступні способи не зупинятися в розвитку та не переривати свого навчання, – зазначають автори огляду доступних освітніх платформ і пояснюють їхню особливу цінність у нинішній час. – Кожна хвилина, присвячена освіті, – це внесок в перемогу України не лише сьогодні, але й через десятиліття після війни".