"Покращення" від МОЗ: чи можуть згорнути медреформу

Про що саме йдеться і чи означає це зупинку реформи охорони здоров'я – з'ясовує сайт 24 каналу.

Що відомо про можливе згортання реформи?

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив про необхідність внесення змін до наявної моделі медичної реформи. А міністр охорони здоров'я Максим Степанов анонсував зміни у фінансуванні медичних закладів з 1 червня.

МОЗ термінового готує зміни до деяких правових актів. В яких буде передбачено, що всі заклади охорони здоров'я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, отримають фінансування з державного бюджету не менше, ніж у 2019 році,
– зазначав Степанов на брифінгу 5 травня.

За його словами, з червня будуть фінансуватися додатково такі пакети: первинна, екстрена медична допомога, гострий інфаркт міокарда, гострий мозковий інсульт в стаціонарних умовах та чотири пакети для лікування COVID-19. Все фінансування буде йти через НСЗУ.

Це суперечить умовам другого етапу медичної реформи, який стартував з квітня. І, відповідно, зупиняє його, фактично згортаючи зміни, яких так потребувала система охорони здоров’я України.

До теми Як МОЗ хоче "виправити" реформу?

Згідно з планом, 1645 медичних закладів (99% від усіх), які уклали контракти з НСЗУ, мали б повністю перейти на фінансування за системою "гроші ходять за пацієнтом". Однак тепер існує ризик скасування цих контрактів і повернення до старої системи – коли медичні заклади фактично отримували гроші за ліжкомісця, незважаючи на якість наданих послуг та, відповідно, кількість пацієнтів, які бажають там їх отримувати.

Проте, які конкретно зміни збираються внести в хід реформи і які послуги можуть залишитися платними, на цей момент чітко сформульовано не було.

Як це пояснює влада?

На брифінгу 7 травня Максим Степанов зазначив, що корективи будуть вносити "на основі розумного підходу, з урахуванням інтересів як пацієнтів, так і медичних працівників". Як приклад він навів реформування протитуберкульозної служби в Одеській області (очільником ОДА якої він був) протягом 2017-2019 років.

Так, за період реформування було скорочено 1045 зайвих ліжок у стаціонарі. Відповідно, звільняли і медичних працівників. Однак, за словами Степанова, "людей ніхто не викидав на вулицю" – їх або перенавчали, або переводили в інші заклади.

При цьому кількість пацієнтів, які отримують лікування від туберкульозу амбулаторно, тут зросла з 35% до 56%, а середній термін перебування в стаціонарі зменшився майже вдвічі – з 98 до 58 діб. Варто зазначити, ці зміни справді наводили як приклад вдалого запровадження реформи. Однак як це будуть поширювати на всі лікарні країни – наразі питання.

Крім того, це здійснювалося фактично у рамках медичної реформи і цьому прикладу мали б слідувати усі протитуберкульозні диспансери. І тоді незрозуміло, чому ж сам Степанов ще на брифінгу 5 травня запевняв, що "без змін масове звільнення призведе до катастрофічного зростання смертності та стрімкого поширення таких хвороб, як туберкульоз". Тоді ж він зазначив, що другий етап, який стартував з 1 квітня, "важко назвати справжньою реформою".

Деталі Що зміниться в системі лікування туберкульозу і чи є причини для паніки

Натомість Володимир Зеленський відкрито заявив про те, що, на його думку, другий етап медреформи не є досконалим. Та анонсував створення робочої групи, яка "збереже її плюси й усуне недоліки".

Нам потрібне не згортання реформи, а її покращення. Визнання помилок та їхнє виправлення. Я впевнений, що глобальна вимога одна: реформою мають бути задоволені усі – лікарі та пацієнти,
– сказав Зеленський.

Крім того, Зеленський висловив стурбованість можливим закриттям профільних медичних закладів і звільненням багатьох їхніх працівників: "близько 50 тисяч медиків буде звільнено, закрито 332 лікарні й майже тисяча медзакладів отримають менше грошей, ніж торік". За його словами, це станеться саме через нову систему фінансування. Втім, експерти цю інформацію називають маніпулятивною.

У НСЗУ ж констатують: через проблеми у впровадженні другого етапу реформи, 600 лікарень справді отримали менше фінансування з центрального бюджету, однак близько 1000 закладів – більше. Виконувачка обов'язків голови Національної служби здоров'я України Оксана Мовчан в інтерв'ю Інтерфакс-Україна це пояснила так:

У 2020 році грошей з центрального бюджету на програму медичних гарантій виділено більше. А проблеми у фінансування лікарень виникають через відсутність координації між відомствами, які за це фінансування відповідають.

У медичних закладів є два джерела фінансування: центральний бюджет і місцевий. Гроші з центрального бюджету надсилає НСЗУ. Раніше – за субвенцією, а з 1 квітня – за програмою медичних гарантій.

Що кажуть ті, хто запроваджував медреформу в Україні?

Екс-очільниця МОЗ Уляна Супрун зазначила, що представники влади, зокрема Зеленський і Степанов, захищають виключно власні політичні інтереси та статус-кво медичних еліт і фармацевтичної мафії, які давно існують у регіонах.

Називати "покращенням реформи" боягузливий крок у минуле – означає брехати та зневажати усіх українців, у тому числі медиків, які заслуговують на гідну та справедливу винагороду за свою роботу,
– пояснила Супрун.

За її словами, справжня трансформація системи охорони здоров’я не може бути втілена, коли влада прагне виключно подобатися: "Не можна трансформувати рівень медичної допомоги у лікарнях та поліклініках, коли ти дивишся на медиків як на електорат/потенційний ризик для місцевих виборів восени".

"Медикам – зрівнялівку і рабство, пацієнтам – страх, страждання і смерть, Зеленському і ко – закордонні клініки та високі рейтинги. Українцям пора дорослішати, вимикати телевізор і розуміти наслідки власних рішень", – підсумувала екс-очільниця МОЗ можливі наслідки згортання другого етапу реформи, озвучені представниками чинної влади.

Читайте також Дуже боюся принести вірус додому, – лікар "коронагоспіталю" про реальні умови праці

Ексзаступник Уляни Супрун Олександр Лінчевський в ефірі 24 каналу прокоментував озвучені Зеленським дані щодо кількості звільнених лікарів та закритих закладів: президент або вкотре помиляється, або свідомо маніпулює цифрами.

"Ті цифри, про які говорить команда президента – незрозуміло звідки вони взяті… Це – маніпуляції, грання словами, що їх всіх звільнять", – сказав Лінчевський.

Ще один ексзаступник Супрун, Павло Ковтонюк, коротко пояснює ймовірні плани влади щодо змін: повернути бюджетну "зрівняйлівку" замість принципу "гроші за послугу". Тобто по суті систему хочуть "законсервувати", щоб втримати рейтинги перед виборами восени:

Привід – медійний негатив через те, що частина лікарень почали отримувати менше фінансування, коли гроші "пішли за пацієнтом" і виплачуються за реально зроблені послуги. За формою це буде нова система. За змістом – стара.

По суті у понад тисячі ефективних лікарень, які підготувалися до реформи і уже надають реальну допомогу людям (і тому заробили більше після квітня) – заберуть гроші.

"Наприклад, заберуть у пологового будинку номер 1 в Києві, який завдяки переходу на тарифи НСЗУ почав надавати повністю безоплатні пологи. І передадуть, скажімо, онкодиспансеру у Білій Церкві, який опромінює живих людей апаратом-ровесником Хрущова. Головне – щоб не було закриття лікарень. Принаймні, до місцевих виборів", – пояснив Ковтонюк.

Онкодиспансер у Білій Церкві, який отримує гроші від держави / Фото Facebook Павла Ковтонюка

Він же констатує: насправді, більшість лікарень фінансово від медреформи виграли. Так, НСЗУ уклала 1 645 договорів на надання послуг" вторинки". Договори укладаються на рік, сума договору та щомісячні виплати прописані у ньому наперед. У середині квітня НСЗУ виплатила перші гроші за договорами – всього понад 4,5 мільярда гривень. Це – суттєво більше, ніж за старого механізму фінансування.

Візьмемо лише лікарні:

• 1130 лікарень отримали приблизно так само або більше грошей, ніж раніше.
• 107 лікарень отримали дещо менше – від 10% до 30% від того, що було раніше.
• 331 лікарня отримала суттєво менше – 50% і менше від того, що було раніше.

Так, 331 лікарня постраждала, як і їх працівники. Однак, за словами Ковтонюка, передусім не варто забувати, що там лікуються живі люди:

"Невже всі ці неефективні лікарні непотрібні? Частина з них – так. А частина – потрібні, але у зовсім іншому вигляді. Але для того, щоб довести лікарню від неефективного стану "А" до більш ефективного стану "В" треба час і гроші."

Як реагують експерти та лікарі?

Головний лікар Іллінецької центральної районної лікарні (Вінницька область) Микола Масленчук розповів Здоров'ю 24, що у медичної реформи є деякі недопрацювання, але скасовувати її не потрібно.

Ми заключили з НСЗУ договір на 8 пакетів послуг, двоє пріоритетних. У порівнянні з минулим роком ми отримали на 3,5 мільйони гривень більше. Зараз проблем із заробітною платою до кінця року, якщо ці кошти залишаться, не буде,
– сказав Масленчук.

У разі скасування медреформи, пояснює лікар, виділені гроші розподіляться і на сусідні лікарні, до яких звертаються менше пацієнтів: "Чому одні мають працювати, куди йдуть пацієнти, і отримувати однакову заробітну плату з тими, хто будуть просто сидіти, не маючи пацієнтів… Де тут соціальна справедливість?".

Рекомендуємо Медичне страхування: коли добровільне стане обов'язковим і як це працюватиме

Економіст Сергій Фурса також називає маніпуляцією фразу Зеленського про потенційне звільнення 50 тисяч медиків.

"По-перше, це – майже третина всіх лікарів. Зрозуміло, що ніхто не звільнятиме третину всіх лікарів, тому це – просто неправда і брехня. Наприклад, у Сумському пологовому будинку звільнять 500 медичних працівників. Якщо ми дивимося далі, то виявляється, що не 500, а 37, і з них лише 16 лікарів (причому 80% з них – пенсійного віку). Звільняли тих лікарів, у яких було чотири пацієнтки на рік", – зазначив він в ефірі Радіо НВ.

Підсумовуючи: якщо в якійсь лікарні є (умовно) 10 пацієнтів на рік, то платники податків не повинні оплачувати її так само, як медзаклад, де є 5000 пацієнтів.

Важливо Медреформа за Степановим – смертельний вирок для онкохворих

Аналітики VoxUkraine опублікували відкритий лист з вимогою продовжити реформу охорони здоров’я. Підписати його можна заповнивши форму.

Вони пояснюють: Україна витрачає на охорону здоров’я 7% ВВП, із яких більше половини надходить із кишень пацієнтів. Але має одні з найгірших у Європі показники тривалості життя та здоров’я. Як і жалюгідні офіційні зарплати медичних працівників та високі тіньові доходи деяких із них. Реформа має це змінити.

Звісно, деякі лікарі зацікавлені у її згортанні: "подяки" від пацієнтів часто є більшими, ніж офіційна зарплата. Тому продовження фінансування медичних закладів за старою системою (до якої, очевидно, хоче повернутися влада) абсолютно не мотивує медиків та медзаклади розвиватися і пропонувати найкращі методи лікування.

У чому полягає другий етап реформи?З 1 квітня передбачено, що медичні заклади, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні й центри) медичну допомогу, отримуватимуть фінансування за договором з НСЗУ.

Основним принципом реформи є "гроші йдуть за пацієнтом" – їх отримують ті заклади, які надають якісну допомогу (і, відповідно, куди ідуть багато пацієнтів). Це стосується і медичних працівників: чим більше людей до них звертається, тим вищою буде заробітна плата.

Детальніше про те, що змінюється з 1 квітня – у матеріалі сайту 24 каналу.