Другий етап медреформи точно розпочнеться вчасно?

Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" визначає початком реформи вторинної ланки 1 квітня 2020 року. Змін, які стосувалися б термінів, до нього не вносили. Отже, все йде за планом.

Читайте також Медична реформа: хто і чому намагається її скасувати

Як зазначили сайту 24 каналу у НСЗУ, програма медичних гарантій (перелік безоплатних медичних послуг) запрацювала у повному обсязі – іншого варіанта отримання державного фінансування з 1 квітня не передбачено.

Договори з НСЗУ на надання медичних послуг за Програмою медичних гарантій станом на сьогодні (1 квітня, – 24) підписали 1 524 заклади спеціалізованої медичної допомоги. З них 50 – приватні. Це – 90% закладів, які подали свої пропозиції НСЗУ. Ще 138 проєктів договорів очікують на підписання,
– розповіли у відомстві.

Таким чином, практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни увійшли в реформу і будуть отримувати гроші за договором з НСЗУ. У переважній більшості регіонів заклади подали пропозиції та отримали проєкт договору на 26 пакетів медичної допомоги.

На забезпечення Програми медичних гарантій виділено 70,4 млрд гривень. Приблизно 18,7 млрд гривень отримає первинна ланка, на оплату послуг центрів екстреної медичної допомоги передбачено приблизно 4,7 млрд гривень.

Розгортання другого етапу реформи підтримали президент України та новий Кабінет Міністрів.

Що змінюється з 1 квітня?

Принцип "гроші ходять за пацієнтом" буде запроваджений і на вторинній ланці медичної допомоги (спеціалізованій). Пацієнт сам зможе обирати лікарню, де отримуватиме допомогу фахівців, проте попередньо все одно потрібно буде звертатися до свого сімейного лікаря, який випише направлення до спеціаліста. Це не поширюється на стоматологів, офтальмологів, гінекологів і психіатрів – до них можна буде звертатися напряму. І тут є винятки, за які має платити пацієнт.

Читайте також Медична реформа має бути для людей, для медиків, – Шмигаль

Після того, як пацієнт отримує послугу, НСЗУ її оплачує у тому закладі, який той обрав. Тобто лікарня отримує гроші за кожну конкретну послугу, а не за ліжкомісця. Таким чином медзакладам вигідно мати якомога більше пацієнтів. Для цього потрібно зробити умови максимально комфортними та слідкувати за якістю надання послуг лікарями.

Крім того, у НСЗУ уточнили: приблизно у 40% медзакладів збільшився бюджет, у порівнянні з минулорічним державним та місцевим фінансуванням. Загалом у 67% закладів бюджет за Програмою медичних гарантій – більший за фінансування через медичну субвенцію.

Лікарні зможуть самостійно розпоряджатися своїми грошима, складати фінансовий план, формувати зарплату працівників тощо. Детальніше про переформатування медичних закладів можете прочитати на прикладі протитуберкульозних диспансерів.

Крім того, зростуть зарплати лікарів – за такою ж схемою, як і на "первинці" (стосується сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів).

Детальніше про заплановані у 2020 році зміни у сфері охорони здоров’я читайте в матеріалі сайту 24 каналу.

Чому реформа важлива під час пандемії?

Нова система фінансування є особливо необхідною в умовах, коли країна змушена боротися з пандемією коронавірусу, пояснили сайту 24 каналу в НСЗУ.

Завдання НСЗУ – швидко спрямувати гроші туди, де вони потрібні в цей момент, де є пацієнти. Це дозволяє договір з єдиним закупівельником медичних послуг – легше мобілізувати ресурси та адаптувати правила і практики,
– розповіли у відомстві.

У трансформованій системі всі процеси (укладення договорів, внесення даних про лікарів та обладнання, звіти, медичні записи, направлення) відбуваються в електронному вигляді. НСЗУ має дані: які спеціалісти, яке обладнання та як організована медична допомога в конкретній лікарні. Цю інформацію заклади повинні були надавати обов’язково у своїх пропозиціях.

Таким чином відомо точно, де є відділення інтенсивної терапії, реанімація, апарати ШВЛ – які лікарні можна задіяти у боротьбі з COVID-19.

медреформа
Зараз запровадження змін – особливо потрібно / pixabay

НСЗУ пропонує зробити окремий пакет послуг на лікування пацієнтів з COVID-19. Передусім на нього зможуть законтрактуватися заклади "першої хвилі", які визначені для прийому людей з коронавірусною інфекцією.

Крім того, 905,8 мільйона гривень з програми медичних гарантій рішенням Кабміну було скеровано на підтримку малопотужних лікарень у регіонах під час пандемії.

Чи є зміни, які все ж можуть відкласти?

Як розповів у коментарі сайту 24 каналу голова та член правління Асоціації "Екосистема охорони здоров’я України" Євген Прилипко, 28 березня на громадське обговорення було винесено внесення змін до постанови Кабінету міністрів України №65, які стосуються відтермінування кількох моментів реформи.

Читайте також Що допоможе зупинити смертність від COVID-19: відповідь Супрун

За словами експерта, йдеться про найбільш ризиковані речі, до яких не готова система. А саме – коли оплата має здійснюватися за проліковані випадки, зокрема у стаціонарі, про які кожен медичний заклад має звітувати: кодувати й подавати інформацію до НСЗУ фактично в режимі реального часу. І, відповідно, тоді має бути розраховано складність лікування. Цей процес можуть відкласти до липня.

Електронна система охорони здоров'я не готова до цього, як і медичні заклади – працівники не навчені кодувати все відповідним чином. Це не пов'язано з коронавірусом, так сталося б у будь-якому разі. Впровадити таку систему за такий короткий час і навчити лікарів, особливо зараз... Скажімо так, коронавірус ускладнив це, але вони все одно не були готові,
– пояснив експерт.

Тоді також оплата за цими пакетами послуг до липня буде здійснюватися, згідно з попередньо укладеним договором – за глобальною ставкою. Умовно, якщо раніше гроші розподілялися через субвенцію, не спираючись на об'єм наданих послуг, то зараз – через НСЗУ. Але фактично так само без урахування реального об'єму і складності пролікованих випадків, які надаються в медичних закладах.

Цікаво Медичне страхування: коли добровільне стане обов'язковим і як це працюватиме

Варто уточнити: зміни до постанови, у разі прийняття, відтерміновують лише зазначені вище моменти. Також ще можливе внесення правок у їх зміст.

Як на хід реформи впливає зміна очільників МОЗ?

Менш ніж за рік, у Міністерства охорони здоров’я змінилося троє очільників: з серпня по березень посаду обіймала Зоряна Скалецька, з 4 по 30 березня – Ілля Ємець. 30 березня міністром призначено ексгубернатора Одеської області Максима Степанова. Він – медик за фахом, однак лікарем не працював.

За словами Євгена Прилипка, така часта зміна очільників відомства точно не має позитивного впливу на реформування медичної системи:

"Ти приходиш на нараду, починаєш щось розповідати, пояснюєш. Через кілька днів нова людина з'являється, знову пояснюєш усе спочатку. Потім вона йде і приходить нова команда. Звісно, цей хаос ніяк не сприяє тому, щоб ми готувалися і мали впевненість. Та і самим медпрацівникам це не додає впевненості зовсім".

медреформа
Часта зміна міністрів ускладнює запровадження змін / pixabay

Щодо нового очільника МОЗ, експерт особливих застережень не має. Євген Прилипко зазначає: Степанов приділяв достатньо багато уваги медицині в Одеській області, губернатором якої був. Зокрема і йдеться про те, що зараз дуже затребувано – телемедицина. Найперший проєкт щодо телемедичного центру, який реалізували за міжнародними правилами, був у Одеській області.

Крім того, перші закони, які запустили медичну реформу – закони України "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" та "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості" – були підписані Петром Порошенком саме в Одеській області. Зокрема, дивлячись на те, як реалізована там телемедицина.

Тому це, в принципі, певні надії дає. Але стан системи охорони здоров'я все одно залежить від команди, яка стоїть за міністром, від експертів і тих людей, які здатні не просто говорити, а й втілювати зміни. Він же приходить сам і йому треба спиратися на людей, які тут, у МОЗ, уже дезорієнтовані,
– пояснив експерт.

Сам Максим Степанов назвав завершення реформи – "щоб нею залишилися задоволені як пацієнти, так і лікарі усіх рівнів" – одним із пріоритетів у своїй діяльності.

Варто згадати, що раніше у МОЗ для "наступників" підготували transition book – книгу з описом змін, які вже відбулися у цій сфері, загального стану речей на сьогодні й того, що потрібно допрацювати. Документ є у відкритому доступі.