Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Пряма трансляція на
      Останні випуски

      Туберкульоз в Україні: що зміниться в системі лікування і чи є причини для паніки

      Наразі система лікування туберкульозу в Україні є застарілою та недосконалою / 24 канал

      24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. В Україні планують змінити підхід до лікування цієї хвороби, тому зараз шириться чимало здогадок та фейків, якими лякають українців. Розповідаємо, як працює система сьогодні, чому вона потребує змін і якими вони будуть.

      Ситуація з захворюваністю на туберкульоз в Україні

      Згідно зі звітом ВООЗ, Україна входить до п’ятірки країн з найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз. Станом на 2017 рік (останній звітний рік), ситуація така:

      • Киргизстан (144 хворих на 100 000 населення),
      • Молдова (95),
      • Грузія (86),
      • Таджикистан (85),
      • Україна (84).

      В Україні за рік фіксують приблизно 27 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз та рецидивів. Близько 3700 українців щороку помирають від цієї хвороби, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, а щодня – приблизно 10 пацієнтів. Ще 23% випадків захворювання в Україні не виявляються.

      Важливо: Епідемія туберкульозу в Україні: чому за 20 років проблема не подолана

      При цьому зазначається: кількість нових випадків та рецидивів туберкульозу зменшується. Так, у 2018 році випадків зафіксували на 800 менше у порівнянні з 2017-м.

      Водночас, за даними ВООЗ, в Україні кількість хворих на мультирезистентний туберкульоз (або туберкульоз з множинною лікарською стійкістю) – одна з найбільших у світі. Крім того, у нас – найгірші в Європі показники щодо лікування – кожного другого пацієнта з мультирезистентним туберкульозом вилікувати не вдається.

      Мультирезистентний туберкульоз – це найтяжча форма туберкульозу. Її лікування є довшим і дорожчим, та менш ефективним. Ця форма захворювання є стійкою до щонайменше двох найефективніших протитуберкульозних препаратів (ізоніазиду та рифампіцину).

      Що планують трансформувати

      В Україні раніше основним правилом лікування туберкульозу була "тотальна ізоляція" і цю систему не змінювали роками. Тоді як у розвинених країнах світу від практики тривалої госпіталізації відмовилися. Зокрема, через високий рівень перехресного зараження пацієнтів. Крім того, хворі часто "випадають з життя" на тривалий час і зіштовхуються з проблемами, пов’язаними з цим.

      Тому в Україні планують впровадити пацієнт-орієнтовані підходи, які передбачають, зокрема, перехід на амбулаторне лікування, якщо немає спеціальних застережень.

      Так, з 1 квітня 2020 року в Україні повинні почати діяти нові правила медичного обслуговування для вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) ланок медичної допомоги. Зокрема, зміни стосуватимуться і протитуберкульозних заходів. Передусім на цьому етапі йдеться про фінансування – перехід від донорського на державне.

      Хоч новопризначений міністр МОЗ Ілля Ємець не виключає відтермінування змін через пандемію коронавірусу, наразі офіційних заяв з цього приводу не було.

      Симптоми туберкульозу / Інфографіка 24 каналу

      Як пояснили у МОЗ, медичні заклади перестануть отримувати бюджетну субвенцію і залежатимуть від оплати медичних послуг з боку НСЗУ та кількості наданих таких послуг за програмою медичних гарантій – так званий підхід "гроші йдуть за пацієнтом".

      За лікування одного пацієнта з туберкульозом НСЗУ заплатить 20 663 гривень.

      Варто зазначити, що тариф від НСЗУ включає діагностику, лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару. До тарифу не входять протитуберкульозні препарати та тест-системи для діагностики – їх МОЗ закуповує централізовано.

      Гроші лікарні отримають на основі запланованої кількості осіб, які отримають медичну допомогу впродовж квітня-грудня 2020 року – заклад вказує кількість пацієнтів, яким планує надати допомогу, враховуючи історичних дані за попередній період.

      Як у НСЗУ пояснюють такі зміни

      Що зміниться конкретно для пацієнтів?

      Пацієнти зможуть обирати заклад та лікаря. Також отримають гарантований безоплатний перелік послуг за програмою медичних гарантій. Для останнього потрібне направлення лікаря первинки, з яким укладена декларація, або персонального лікаря.

      Лікування в більшості тубдиспансерів України є неефективним, небезпечним для пацієнтів та для епідеміологічної ситуації в країні, пояснили сайту 24 каналу у НСЗУ. Наразі хворих тримають в стаціонарі близько 90 днів, в той час як в розвинених країнах пацієнти з туберкульозом лікуються в стаціонарі 2 тижні, далі – амбулаторно.

      Тривалий час лікування в стаціонарі сприяє внутрішньому інфікуванню хворих, викликає у них стійкість до протитуберкульозних препаратів, збільшує витрати бюджетних коштів на його лікування.

      Навіщо реформувати систему?

      Як розповіла керівниця Управління комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко у коментарі 24 каналу, раніше за субвенцією фінансувалася система: було ліжкомісце, за ліжкомісцем – закріплені ставки лікарів. І для того, щоб щороку отримувати більше грошей від держави, протитуберкульозний диспансер мав показувати, що всі ліжка, які є, зайняті. І, відповідно, фактично безпідставно тримати пацієнтів на стаціонарному лікуванні.

      У нас є дослідження, які показують дві залежності: перша – кількість пацієнтів, друга – термін перебування їх у медичних закладах. Ми чітко бачимо такий графік: тільки-но кількість пацієнтів зменшується, їхній термін перебування на ліжку зростає. І, навпаки, коли кількість пацієнтів збільшується, їхній термін перебування у закладах зменшується. І це не про лікування насправді, а про те, щоб зайняти ліжкомісце,
      – розповіла Тетяна Бойко.

      При цьому індивідуальних палат, як має бути, у нас немає. Тому це виглядає так: лежить людина, яка вже перестала виділяти бактерії і має піти на амбулаторне лікування. Поруч з нею кладуть пацієнта, який бактерії виділяє. Вони перезаражують один одного. Так виникає масове захворювання на мультирезистентну форму туберкульозу. Це – неправильно і небезпечно.

      Читайте також: Чому закривають туберкульозні диспансери: пояснення фтизіатра

      Також Тетяна Бойко розповіла про дослідження рівня корупції в таких закладах – за що платять гроші пацієнти: "Люди там платять за те, щоб їх відпустили на амбулаторне лікування, коли вони вже мають на нього піти. А не затримували у стаціонарі".

      Є критичні зауваження і до облаштування палат, де перебувають хворі на туберкульоз.

      "У мене є чудова фотографія, де ліжко, а поруч – дерев'яна така штука набита. Що це означає для лікування туберкульозу? З цієї дерев'яної набивки ти ніколи не відмиєш бактерії. Там небезпечно перебувати в принципі", – розповіла Тетяна Бойко.


      Відділення для хворих на туберкульоз в одній з лікарень / Фото "Житомирський кур'єр"

      Вартість лікування одного хворого зараз державі обходиться від 115 до 150 тисяч гривень на утримання всієї цієї інфраструктури. До прикладу, на лікування онкохворої дитини державою виділялося в середньому 8 тисяч гривень, а онкохворого дорослого – близько 19 тисяч гривень.

      "Система налаштована супернеефективно. Це – гроші, які ти заливаєш в діряве відро. І, якщо не приймати управлінські рішення і його не залатати, скільки б грошей ми туди не залили, краще пацієнту від цього не стане", – пояснила Тетяна Бойко.

      Чи означає це те, що будуть обмежені терміни лікування?

      Не обов’язково. Наскільки тривалим буде лікування, визначає лікар. Зараз йдеться лише про те, що чинна система стимулювала невиправдане перебування людей у стаціонарах – довше, ніж їм це потрібно.

      Рекомендуємо Паніка через туберкульоз: як зміниться лікування захворювання

      Протитуберкульозні диспансери будуть масово закривати, а лікарів звільняти?

      Ні, диспансери закриватися не будуть. Планується перехід на нову систему роботи, реорганізація. НСЗУ укладе договори з тубдиспансерами, якщо вони відповідають вимогам, і оплатить лікування пацієнтів з туберкульозом. Без медичної допомоги ніхто не залишиться.

      Рішення про оптимізацію чи реорганізацію приймають власники закладів(переважно це – місцева влада), а не МОЗ чи НСЗУ. Завдання менеджменту лікарні – оцінити можливості і скласти фінансовий план, щоб зробити лікарню спроможною надавати якісні медичні послуги. Тому що успішними, зокрема фінансово, стануть ті заклади, яких обиратимуть пацієнти.


      Наразі система працює неефективно / Фото pixabay

      Як повідомили у МОЗ, у разі, якщо медзаклад не має достатньої кількості пацієнтів, аби покрити свої потреби у фінансуванні згідно з тарифом, місцева влада має кілька варіантів:

      • перепрофілювати заклад (наприклад, у хоспіс);
      • дофінансовувати заклад з місцевого бюджету;
      • об’єднати декілька послуг (наприклад, у КНП "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб" поєднали лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз та на туберкульоз і ВІЛ-інфекцію).

      Щодо дитячих санаторіїв: навіщо зміни тут?

      Керівниця Управління комунікацій НСЗУ наводить приклад Черкаського дитячого санаторію, який нещодавно реорганізувався. Там – 183 працівники. З них лікарів – 5, медсестер – 20. Максимальна кількість пацієнтів була 60 дітей, з них – одна чи дві дитини, у яких почервоніло манту.

      Читайте також: Чи є в Україні епідемія туберкульозу

      Варто зазначити, що діти, хворі на туберкульоз, не лікуються в дитячих санаторіях. Вони це роблять або в профільних лікарнях, або в певних відділеннях обласної лікарні.

      "Тож чи це – медична послуга? Ні. І, якщо і так, той невеликий бюджет, який є на всю країну, неефективно використовувати... Треба собі чесно сказати, чи ми будемо витрачати по 150 тисяч в один кошик, чи, може, перерозподілимо і зробимо систему більш ефективною. І, натомість, збільшимо фінансування, наприклад, онкології дитячої", – зазначила Тетяна Бойко.

      Актуально: Коронавірус VS туберкульоз

      Хворих на туберкульоз лікуватимуть сімейні лікарі?

      МОЗ повідомляє, що сімейні лікарі виявлятимуть пацієнтів з підозрою на туберкульоз та скеровуватимуть їх на обстеження у співпраці з лікарями-фтизіатрами. Вони разом визначатимуть, у якому закладі лікувати пацієнта та яка форма лікування йому потрібна. На первинній ланці відбуватиметься організація та контроль отримання лікування.

      Чи є заклади, в яких уже перейшли на нову систему?

      В Україні вже є приклади, де цю систему налаштували. Не лише через реформу, а тому, що це – міжнародні стандарти.

      Тетяна Бойко назвала позитивний кейс з Одеської області – у протитуберкульозному диспансері термін перебування на ліжку в середньому становить 34 дні. І собівартість лікування одного хворого, не враховуючи ліків (вони йдуть окремо), – 9 тисяч гривень. Коли пацієнт завершує стаціонарне лікування, є 11 різних амбулаторних програм – варіантів, як ведуть пацієнта далі.

      Однак наразі це – один з небагатьох медичних закладів, які працюють за стандартами. На більшість натомість чекає реорганізація.

      powered by lun.ua
      Пропозиції партнерів
      Коментарі
      Залиште відгук