"Покращення" від МОЗ: чи можуть згорнути медреформу

Про що саме йдеться і чи означає це зупинку реформи охорони здоров'я – з'ясовує сайт 24 каналу.

Що відомо про можливе згортання реформи?

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив про необхідність внесення змін до наявної моделі медичної реформи. А міністр охорони здоров'я Максим Степанов анонсував зміни у фінансуванні медичних закладів з 1 червня.

МОЗ термінового готує зміни до деяких правових актів. В яких буде передбачено, що всі заклади охорони здоров'я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, отримають фінансування з державного бюджету не менше, ніж у 2019 році– зазначав Степанов на брифінгу 5 травня.

За його словами, з червня будуть фінансуватися додатково такі пакети: первинна, екстрена медична допомога, гострий інфаркт міокарда, гострий мозковий інсульт в стаціонарних умовах та чотири пакети для лікування COVID-19. Все фінансування буде йти через НСЗУ.

Це суперечить умовам другого етапу медичної реформи, який стартував з квітня. І, відповідно, зупиняє його, фактично згортаючи зміни, яких так потребувала система охорони здоров’я України.

До теми Як МОЗ хоче "виправити" реформу?

Згідно з планом, 1645 медичних закладів (99% від усіх), які уклали контракти з НСЗУ, мали б повністю перейти на фінансування за системою "гроші ходять за пацієнтом". Однак тепер існує ризик скасування цих контрактів і повернення до старої системи – коли медичні заклади фактично отримували гроші за ліжкомісця, незважаючи на якість наданих послуг та, відповідно, кількість пацієнтів, які бажають там їх отримувати.

Проте, які конкретно зміни збираються внести в хід реформи і які послуги можуть залишитися платними, на цей момент чітко сформульовано не було.

Як це пояснює влада?

На брифінгу 7 травня Максим Степанов зазначив, що корективи будуть вносити "на основі розумного підходу, з урахуванням інтересів як пацієнтів, так і медичних працівників". Як приклад він навів реформування протитуберкульозної служби в Одеській області (очільником ОДА якої він був) протягом 2017-2019 років.

Так, за період реформування було скорочено 1045 зайвих ліжок у стаціонарі. Відповідно, звільняли і медичних працівників. Однак, за словами Степанова, "людей ніхто не викидав на вулицю" – їх або перенавчали, або переводили в інші заклади.

При цьому кількість пацієнтів, які отримують лікування від туберкульозу амбулаторно, тут зросла з 35% до 56%, а середній термін перебування в стаціонарі зменшився майже вдвічі – з 98 до 58 діб. Варто зазначити, ці зміни справді наводили як приклад вдалого запровадження реформи. Однак як це будуть поширювати на всі лікарні країни – наразі питання.

Крім того, це здійснювалося фактично у рамках медичної реформи і цьому прикладу мали б слідувати усі протитуберкульозні диспансери. І тоді незрозуміло, чому ж сам Степанов ще на брифінгу 5 травня запевняв, що "без змін масове звільнення призведе до катастрофічного зростання смертності та стрімкого поширення таких хвороб, як туберкульоз". Тоді ж він зазначив, що другий етап, який стартував з 1 квітня, "важко назвати справжньою реформою".

Деталі Що зміниться в системі лікування туберкульозу і чи є причини для паніки

Натомість Володимир Зеленський відкрито заявив про те, що, на його думку, другий етап медреформи не є досконалим. Та анонсував створення робочої групи, яка "збереже її плюси й усуне недоліки".

Нам потрібне не згортання реформи, а її покращення. Визнання помилок та їхнє виправлення. Я впевнений, що глобальна вимога одна: реформою мають бути задоволені усі – лікарі та пацієнти– сказав Зеленський.

Крім того, Зеленський висловив стурбованість можливим закриттям профільних медичних закладів і звільненням багатьох їхніх працівників: "близько 50 тисяч медиків буде звільнено, закрито 332 лікарні й майже тисяча медзакладів отримають менше грошей, ніж торік". За його словами, це станеться саме через нову систему фінансування. Втім, експерти цю інформацію називають маніпулятивною.

У НСЗУ ж констатують: через проблеми у впровадженні другого етапу реформи, 600 лікарень справді отримали менше фінансування з центрального бюджету, однак близько 1000 закладів – більше. Виконувачка обов'язків голови Національної служби здоров'я України Оксана Мовчан в інтерв'ю Інтерфакс-Україна це пояснила так:

У 2020 році грошей з центрального бюджету на програму медичних гарантій виділено більше. А проблеми у фінансування лікарень виникають через відсутність координації між відомствами, які за це фінансування відповідають.

У медичних закладів є два джерела фінансування: центральний бюджет і місцевий. Гроші з центрального бюджету надсилає НСЗУ. Раніше – за субвенцією, а з 1 квітня – за програмою медичних гарантій.

Що кажуть ті, хто запроваджував медреформу в Україні?

Екс-очільниця МОЗ Уляна Супрун зазначила, що представники влади, зокрема Зеленський і Степанов, захищають виключно власні політичні інтереси та статус-кво медичних еліт і фармацевтичної мафії, які давно існують у регіонах.

Називати "покращенням реформи" боягузливий крок у минуле – означає брехати та зневажати усіх українців, у тому числі медиків, які заслуговують на гідну та справедливу винагороду за свою роботу– пояснила Супрун.

За її словами, справжня трансформація системи охорони здоров’я не може бути втілена, коли влада прагне виключно подобатися: "Не можна трансформувати рівень медичної допомоги у лікарнях та поліклініках, коли ти дивишся на медиків як на електорат/потенційний ризик для місцевих виборів восени".

"Медикам – зрівнялівку і рабство, пацієнтам – страх, страждання і смерть, Зеленському і ко – закордонні клініки та високі рейтинги. Українцям пора дорослішати, вимикати телевізор і розуміти наслідки власних рішень", – підсумувала екс-очільниця МОЗ можливі наслідки згортання другого етапу реформи, озвучені представниками чинної влади.

Читайте також Дуже боюся принести вірус додому, – лікар "коронагоспіталю" про реальні умови праці

Ексзаступник Уляни Супрун Олександр Лінчевський в ефірі 24 каналу прокоментував озвучені Зеленським дані щодо кількості звільнених лікарів та закритих закладів: президент або вкотре помиляється, або свідомо маніпулює цифрами.

"Ті цифри, про які говорить команда президента – незрозуміло звідки вони взяті… Це – маніпуляції, грання словами, що їх всіх звільнять", – сказав Лінчевський.

Ще один ексзаступник Супрун, Павло Ковтонюк, коротко пояснює ймовірні плани влади щодо змін: повернути бюджетну "зрівняйлівку" замість принципу "гроші за послугу". Тобто по суті систему хочуть "законсервувати", щоб втримати рейтинги перед виборами восени:

Привід – медійний негатив через те, що частина лікарень почали отримувати менше фінансування, коли гроші "пішли за пацієнтом" і виплачуються за реально зроблені послуги. За формою це буде нова система. За змістом – стара.

По суті у понад тисячі ефективних лікарень, які підготувалися до реформи і уже надають реальну допомогу людям (і тому заробили більше після квітня) – заберуть гроші.

"Наприклад, заберуть у пологового будинку номер 1 в Києві, який завдяки переходу на тарифи НСЗУ почав надавати повністю безоплатні пологи. І передадуть, скажімо, онкодиспансеру у Білій Церкві, який опромінює живих людей апаратом-ровесником Хрущова. Головне – щоб не було закриття лікарень. Принаймні, до місцевих виборів", – пояснив Ковтонюк.

Онкодиспансер у Білій Церкві, який отримує гроші від держави / Фото Facebook Павла Ковтонюка

Він же констатує: насправді, більшість лікарень фінансово від медреформи виграли. Так, НСЗУ уклала 1 645 договорів на надання послуг" вторинки". Договори укладаються на рік, сума договору та щомісячні виплати прописані у ньому наперед. У середині квітня НСЗУ виплатила перші гроші за договорами – всього понад 4,5 мільярда гривень. Це – суттєво більше, ніж за старого механізму фінансування.

Візьмемо лише лікарні:

• 1130 лікарень отримали приблизно так само або більше грошей, ніж раніше.
• 107 лікарень отримали дещо менше – від 10% до 30% від того, що було раніше.
• 331 лікарня отримала суттєво менше – 50% і менше від того, що було раніше.

Так, 331 лікарня постраждала, як і їх працівники. Однак, за словами Ковтонюка, передусім не варто забувати, що там лікуються живі люди:

"Невже всі ці неефективні лікарні непотрібні? Частина з них – так. А частина – потрібні, але у зовсім іншому вигляді. Але для того, щоб довести лікарню від неефективного стану "А" до більш ефективного стану "В" треба час і гроші."

Як реагують експерти та лікарі?

Головний лікар Іллінецької центральної районної лікарні (Вінницька область) Микола Масленчук розповів Здоров'ю 24, що у медичної реформи є деякі недопрацювання, але скасовувати її не потрібно.

Ми заключили з НСЗУ договір на 8 пакетів послуг, двоє пріоритетних. У порівнянні з минулим роком ми отримали на 3,5 мільйони гривень більше. Зараз проблем із заробітною платою до кінця року, якщо ці кошти залишаться, не буде– сказав Масленчук.

У разі скасування медреформи, пояснює лікар, виділені гроші розподіляться і на сусідні лікарні, до яких звертаються менше пацієнтів: "Чому одні мають працювати, куди йдуть пацієнти, і отримувати однакову заробітну плату з тими, хто будуть просто сидіти, не маючи пацієнтів… Де тут соціальна справедливість?".

Рекомендуємо Медичне страхування: коли добровільне стане обов'язковим і як це працюватиме

Економіст Сергій Фурса також називає маніпуляцією фразу Зеленського про потенційне звільнення 50 тисяч медиків.

"По-перше, це – майже третина всіх лікарів. Зрозуміло, що ніхто не звільнятиме третину всіх лікарів, тому це – просто неправда і брехня. Наприклад, у Сумському пологовому будинку звільнять 500 медичних працівників. Якщо ми дивимося далі, то виявляється, що не 500, а 37, і з них лише 16 лікарів (причому 80% з них – пенсійного віку). Звільняли тих лікарів, у яких було чотири пацієнтки на рік", – зазначив він в ефірі Радіо НВ.

Підсумовуючи: якщо в якійсь лікарні є (умовно) 10 пацієнтів на рік, то платники податків не повинні оплачувати її так само, як медзаклад, де є 5000 пацієнтів.

Важливо Медреформа за Степановим – смертельний вирок для онкохворих

Аналітики VoxUkraine опублікували відкритий лист з вимогою продовжити реформу охорони здоров’я. Підписати його можна заповнивши форму.

Вони пояснюють: Україна витрачає на охорону здоров’я 7% ВВП, із яких більше половини надходить із кишень пацієнтів. Але має одні з найгірших у Європі показники тривалості життя та здоров’я. Як і жалюгідні офіційні зарплати медичних працівників та високі тіньові доходи деяких із них. Реформа має це змінити.

Звісно, деякі лікарі зацікавлені у її згортанні: "подяки" від пацієнтів часто є більшими, ніж офіційна зарплата. Тому продовження фінансування медичних закладів за старою системою (до якої, очевидно, хоче повернутися влада) абсолютно не мотивує медиків та медзаклади розвиватися і пропонувати найкращі методи лікування.

У чому полягає другий етап реформи?З 1 квітня передбачено, що медичні заклади, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні й центри) медичну допомогу, отримуватимуть фінансування за договором з НСЗУ.

Основним принципом реформи є "гроші йдуть за пацієнтом" – їх отримують ті заклади, які надають якісну допомогу (і, відповідно, куди ідуть багато пацієнтів). Це стосується і медичних працівників: чим більше людей до них звертається, тим вищою буде заробітна плата.

Детальніше про те, що змінюється з 1 квітня – у матеріалі сайту 24 каналу.