Ми дали один одному обіцянки, – чуттєва розповідь захисниці Маріуполя, яка втратила чоловіка

Андрій загинув через 3 дні після одруження, захищаючи Україну від російських окупантів.

До теми "Звідси вибралася твоя душа, а я все ще жива і тут": загинув чоловік захисниці Маріуполя "Нави"

У щемливому відео "Нава" зізналася, що під час останньої зустрічі Андрій просив її вибратися. А вона його – вижити.

Трагічна історія кохання на Азовсталі

Вони познайомилися, коли Валерія ("Нава") проходила службу у прикордонному загоні.

В якийсь момент з’явився він. Було відчуття, що це людина, яку я мала зустріти. Я не знаю, як це пояснити… Він одразу увійшов в моє життя. Мені здавалося, що таких почуттів не буває… Це переросло у велике кохання,
– каже жінка.

Вона зізнається, що на початку літа виповнилося б три роки, як пара разом. Але, на жаль, Андрій загинув.

Він був "людиною щастя", а я не така, я не вмію без нього радіти… Перед початком війни Андрій казав дівчині їхати з міста, хоча чудово знаю, що вона не поїде.

"А коли прийшло 24 лютого, мене мобілізували до полку "Азов" і так вийшло, що і він, і я опинилися в оточенні, але ми були всі разом з побратимами на "Азовсталі", – розповідає Валерія.

Якими були пропозиція і весілля

Вона зазначила, що комунікувала пара рідко. Вперше вони побачилися на "Азовсталі" після поранення Андрія, він вночі прибіг і сказав, що хоче одружитися. "Перша думка – мене це злякало. Я сказала, що давай одружимося, коли в мене відросте волосся і буде гарна зачіска", – згадує Валерія.

А згодом він прийшов вдруге вже з обручками, які зробив з фольги.

Андрій зробив каблічки з фольги / Фото ДПСУ

Втретє пара побачилася після авіаудару, Валерія дивом вижила, бо багато її побратимів загинуло. Військовий їй говорив, що "напевно, врятувало кохання, щоб ми разом були".

Одружили закоханих під обстрілами та вибухами. "Нам дуже хотілося одружитися саме 5 травня, в день народження полку "Азов". В мене була каблучка моєї покійної мами, а в Андрія – моєї бабусі, яка чекає нас живими", – зізнається Валерія.

Вони дали один одному обіцянки

Військова додала, що вже 7 травня Андрія не стало. Напередодні він прибіг до дружини і сказав, щоб вона обов’язково вибралася звідти.

Я пообіцяла вибратися, а він мені – що виживе. Принаймні його душа вибралася з цього перекльного місця. А я все ще тут,
– зі сльозами на очах каже Валерія.

Вона розповіла, що в заблокованому Маріуполі часто смерть розлучає пари. Спочатку гине хтось один з сім’ї, а за кілька днів – інший. "Люди йдуть один за одним. Чесно, дуже хочеться до нього", – переконує військова.

Але, як вона додала, чоловікові Валерія пообіцяла вибратися, щоб зробити все, що вони хотіли зробити разом. Жінка досі не вірить в смерть чоловіка.

Валерія з Андрієм у день весілля / Фото ДПСУ

Додамо, що соцмережі Валерія повідомила – все, що українці можуть зробити для вшанування пам'яті її чоловіка – це зробити все можливе, аби врятувати ще живих захисників "Азовсталі".

Дивіться чуттєву розповідь Валерії, яка втратила чоловіка:

Ситуація на Азовсталі: коротко про головне

• Військові країни-агресорки практично дотла зруйнували Маріуполь. Внаслідок ворожих атак по місту загинуло близько 22 тисяч людей. Зараз же в ньому залишилося близько 150 – 170 тисяч мешканців.
• Упродовж понад двох місяців українські захисники, а також мирні мешканці переховувалися на території комбінату "Азовсталь". Там вони знайшли прихисток, адже по місту окупанти гатили щоденно. І лише на початку травня з підприємства вдалося евакуювати людей. В Донецькій ОВА підкреслили, що на території "Азовсталі" більше не залишилося цивільних.
• За ці два місяці "Азовсталь" стала і домом, і госпіталем. Наразі у сховищах комбінату переховуються поранені українські бійці. Ірина Верещук зазначила, що на території підприємства щонайменше сотня таких.
• Тим часом російські загарбники продовжують атакувати завод. Лише впродовж 11 травня вони здійснили 38 авіанальотів. Під вечір стало відомо, що над "Азовсталлю" піднявся величезний стовп чорного диму. Зауважимо, що це вже не вперше.