Був лідером "ОУН", виступав проти банків Росії: біографія загиблого бійця Коханівського

Справжнє ім'я захисника – Микола Діоба. У понеділок, 10 червня, стало відомо про загибель військового на фронті, а саме поблизу Вовчанська на Харківщині. У цьому матеріалі 24 Канал розповідає біографію бійця.

Дивіться також Екскомандир батальйону "ОУН" Коханівський загинув під Вовчанськом

Рання громадська й політична діяльність

Микола Миколайович Коханівський – відомий боєць і борець за національні ідеали України, народився 25 травня 1971 року в селищі Приазовському Запорізької області. Вихований без батька в українській сім'ї, до 32 років він говорив російською, пізніше повністю перейшов на українську. 

За фахом газоелектрозварювальник, Коханівський пройшов шлях від простого працівника на ринку до командира добровольчого батальйону.

Його громадська активність розпочалася у 2003 році, коли переїхавши до Києва, він став відомим як борець за національні інтереси України. Публічне визнання Коханівський здобув під час Помаранчевої революції 2004 року, коли очолював виборчу комісію в Єнакієвому, забезпечивши чесний перебіг голосування і виступаючи проти фальсифікацій.

Його зусилля надалі були спрямовані на боротьбу з політичними реформами, що обмежували президентські повноваження. Вів активну участь в громадсько-політичному житті країни.

Зверніть увагу! Коханівський відомий своєю жорсткою позицією щодо радянської спадщини, що вилилося в активну боротьбу з пам'ятниками комуністичному режиму. У 2008 році він у Києві розбив пам'ятник одному з організаторів ВЧК та Голодомору Григорію Петровському. Тоді й проти Коханівського відкрили першу кримінальну справу.

Дивіться також Важкі бої в Часовому Яру і провокація росіян у Рижівці: як змінилася лінія фронту за тиждень

Революція та початок військового шляху

Під час Майдану Микола Коханівський був учасником боїв на вулиці Грушевського та Інститутській. Власне, 18 та 19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він відстоював ідеали свободи.

Загалом під час революції він був поранений 8 разів. У лютому 2014 року Верховна Рада України проголосувала за постанову, відповідно до якої звільнялись 23 політв'язні зі списку громадської організації "Комітет визволення політв'язнів", засновником якої був Коханівський.

Слід сказати, що військовий шлях Коханівського почався саме під час Революції Гідності, де він заснував і очолював Першу Київську сотню ОУН імені Коновальця.

Пізніше, коли почалася російсько-українська війна на Сході, він сформував добровольчий батальйон "ОУН", який брав участь у багатьох ключових боях, зокрема обороняв Донецький аеропорт. Крім того, бійці "ОУН" брали участь у штурмі Савур-Могили та тримали оборону села Піски на Донеччині.

Важливо! Микола Коханівський перебував на посаді командира добровольчого батальйону "ОУН" з початку його створення до серпня 2016 року. Залишаючи посаду, він призначив командиром батальйону свого першого заступника з бойової частини друга "Івана".

Агресивні протести та кримінальні справи

• У 2016 році "Добровольчий Рух ОУН" на знак протесту проти московських фінансових структур ініціював регулярні масові акції прямої дії щодо "Сбербанку Росії" та "Альфабанку". Разом з тим атакам піддалися штаби та офіси прокремлівських діячів у Києві.
• Також "Добровольчий Рух ОУН" у 2018 році здійснив погром будівлі ''Росспівробітництва'' у Києві. Водночас активісти на чолі з Коханівським розбили вікна в будівлях "Сбербанку" та "Альфа-банку", що розташовувались поряд. 
• 2020 року Шевченківський районний суд оголосив вирок Миколі Коханівському, визнавши його винним. Чоловіку присудили два роки обмеження волі з відтермінуванням в один рік. Суд відхилив клопотання російських банків щодо виплати компенсації понад 1 мільйон гривень.

Дивіться також Командира батальйону ОУН Коханівського засудили за погроми російських банків у 2016 році

Важливо, що очолювані Миколою Коханівським активісти, у 2016 році зупиняли так звану мирну ходу Московського патріархату на Київ, називаючи відповідних попів прямою агентурою спецслужб Росії.

Нагороди та боротьба після 24 лютого

За час служби у війську Микола Коханівський здобув такі нагороди:

• Знак народної пошани "Орден Єдність та Воля" (2014 рік);
• Медаль Степана Бандери або 100-річчя провідника ОУН (2015 рік);
• Бойова відзнака Добровольчого Батальйону ОУН (2016 рік);
• Медаль УПЦ КП "За жертовність і любов до України".

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він служив як рядовий у підрозділі Сил оборони України. Загинув Микола Коханівський 10 червня 2024 в бою під Вовчанськом, що в Харківській області.