В Україні презентували комп’ютеризовану бойову інформаційну систему "КРІП-А" — національне рішення для автоматизації управління артилерійським вогнем, що по-новому визначає роль артилерії у сучасній війні та підвищує її ефективність на полі бою. 24 Канал відвідав презентацію та поговорив із представником розробника.

Дивіться також У них проблеми, – у 66-ій ОМБр розповіли, як вдається перерізати зв'язок і логістику росіян

Як працює система "КРІП-А"?

Система забезпечує передачу даних у реальному часі та автоматизоване виконання вогневих задач. Інтеграція з безпілотниками та іншими сенсорами дозволяє швидко виявляти цілі, коригувати вогонь і скорочувати час від виявлення до ураження. Завдяки автоматизації система забезпечує високу точність першого пострілу та зберігає ефективність навіть в умовах радіоелектронної боротьби.

За даними розробників, застосування "КРІП-А" дозволяє:

  • зменшити кількість снарядів для пристрілювання у пʼять разів;
  • скоротити витрати боєприпасів для ураження цілей до 30%;
  • утричі зменшити час виконання вогневих задач.

Система також автоматично розраховує параметри стрільби та пришвидшує розгортання артилерійських підрозділів.

Як працює автоматизація артилерії "КРІП-А": дивіться відео

Важливо! Попри активний розвиток безпілотних систем, наголошується, що артилерія не втрачає актуальності, а трансформується. Її ефективність залежить не лише від характеристик озброєння, а й від рівня автоматизації, управління та інтеграції в єдину систему.

Анатолій Горілик – керівник Центру інновацій та технологій ракетних військ і артилерії, пояснив, що подібні установки можуть бути потрібні не лише на фронті, а й після завершення активних бойових дій — для посилення охорони кордону. У коментарі 24 Каналу він наголосив, що компанія не просто виготовляє техніку, а супроводжує її на всіх етапах – від налаштування й навчання операторів до бойового застосування та цифрового сервісу. На його думку, саме такий підхід і відрізняє defence service company від класичного виробника озброєння.

Під час війни оборонні розробки в Україні не можуть будуватися лише за формальними процедурами, які дісталися у спадок від старих бюрократичних систем. У війні важливо не просто створити зразок, а швидко довести його до бойового стану, випробувати, доопрацювати й передати в роботу підрозділам. Саме так і народжувалися перші автоматизовані комплекси компанії,
– каже Горілик.

За словами керівника Центру інновацій та технологій ракетних військ і артилерії, на створення першого автоматизованого комплексу команді дали лише два місяці, а фактично роботи завершили приблизно за два з половиною. Після цього, як він каже, розробники ще доопрацьовували систему, щоб автоматизувати не лише наведення, а й складання, розгортання в бойове положення комплексу. Подібний темп, на його думку, доводить, що українська оборонна інженерія здатна діяти дуже швидко, якщо на неї є запит із поля бою.

Горілик також порівняв українську систему з французькою САУ Caesar і наголосив, що базове шасі, ствол і частина елементів автоматизації в них схожі. Але, за його словами, українська розробка має цифрові системи й карти, яких немає в аналогах, а окремі компоненти коштують значно дешевше.

Зверніть увагу! Як приклад Горілик навів гіроскоп: у французькій системі він нібито коштує близько 80 тисяч євро, тоді як в українській – до 25 тисяч. Саме це, за його логікою, також формує різницю в ціні при збереженні порівнюваної ефективності.

Ще одна тема, на якій він наголосив, — це бюрократія. Горілик заявив, що оборонним розробникам досі доводиться витрачати багато часу на погодження, документацію та проходження кваліфікаційних процедур, хоча війна вимагає набагато швидшого циклу рішень. На його думку, саме такі системи, як "КРІП-А", мають визначати нові правила для оборонної промисловості, а не старі підходи, які не встигають за фронтом.

"КРІП-А" обходиться в рази дешевше за європейські аналоги, арізниця пояснюється не лише локалізацією виробництва, а й іншим підходом до проєктування під реальні умови війни. Частина західних вимог є надмірною для бойової практики, тоді як українська система створювалася з урахуванням досвіду війни та потреб фронту,
– каже Горілик.

Керівник Центру інновацій та технологій ракетних військ і артилерії також порівняв окремі компоненти за ціною, зауваживши, що в українському рішенні використовуються більш доступні, але функціональні елементи. Спікер також розповів, що окремі зразки компанія створювала у дуже стислі строки. Він згадав, що на перший автоматизований комплекс команда мала лише два місяці, але змогла вкластися приблизно у два з половиною, а аналогічне рішення для реактивної системи було зроблено за два місяці. Він підкреслив, що такі терміни демонструють здатність швидко адаптувати техніку під бойові умови, а не просто виготовляти її як разовий зразок.

Окремо спікер акцентував, що компанія працює не лише як виробник, а як defence service company. За його словами, це означає супровід системи після передачі війську: навчання операторів, налаштування, проєктні роботи, цифровий сервіс і підтримку під час бойового застосування. Він наголосив, що без такого супроводу техніка не дає повного ефекту, а сама система має жити в реальному бойовому середовищі, а не залишатися лише на рівні демонстраційного зразка.

Яка сумісність із НАТО?

"КРІП-А" відповідає принципам C4ISR і сумісна з підходами країн НАТО. У прес-релізі згадуються, зокрема, системи:

  • США – AFADS;
  • Німеччини – ADLER;
  • Франції – ATLAS;
  • Великої Британії – BATES;
  • Норвегії – ODIN;
  • Італії – SIR;
  • Польщі – TOPAZ.

Це відкриває можливості для інтеграції українських рішень у міжнародні оборонні екосистеми. Що це змінює Наявність національної системи автоматизації управління вогнем дозволяє об’єднати різні засоби ураження в єдиному контурі та створювати нові рішення на базі вже існуючих систем. Також зазначається, що "КРІП-А" фактично запускає перехід до мережево-центричної моделі війни, де артилерія стає частиною інтегрованої цифрової системи, а не окремим видом озброєння.

Як артилерія використовується на війні?

  • У лютому 24 Канал повідомляв, що окупанти змінили тактику через брак якісних боєприпасів, зосереджуючи увагу на штурмах малими групами та безпілотних системах.
  • Артилерія при цьому використовується менш масовано, натомість росіяни намагаються проводити точкові удари, а для штурмів використовують переобладнані цивільні автомобілі.