Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, що для Росії це рішення не виглядає посиленням. Навпаки, воно може свідчити про слабкість одного з ключових елементів її військової машини.

Дивіться також З'явилося дещо несподіване: у ЗСУ сказали, як потепління вплинуло на дії росіян

Наземний пуск Х-101 викриває кризу стратегічної авіації Росії

Після повідомлень про можливий запуск Х-101 із наземних установок постало питання, чи отримає Росія додаткову перевагу. Криволап пояснив, що сам намір перейти до такої схеми говорить передусім не про посилення, а про проблеми з носіями цих ракет. На його думку, це прямий наслідок ударів по російській стратегічній авіації.

Тут є для росіян серйозний підводний камінь, тому що це показує неспроможність стратегічної авіації Росії доносити до нас ці ракети Х-101,
– пояснив він.

Експерт пов'язав це з ефектом операції "Павутина" і зауважив, що Росія вже має обмежений ресурс літаків для таких пусків. За його словами, частину бортів доводиться перекидати з далеких аеродромів, але загальна картина для Кремля все одно невтішна.

До уваги! У ніч на 14 березня Росія застосувала 498 засобів повітряного нападу, а основним напрямком удару була Київщина. Повітряні сили повідомили, що ППО знешкодила 460 цілей, але зафіксували влучання 6 ракет і 28 ударних БпЛА на 11 локаціях.

Особливо це видно на стані Ту-160, яких у придатному до польотів стані залишилося зовсім мало.

Росіянам зараз фактично нема чим літати. Оці два Ту-160 – це з 17 машин, які у них були. Дві вони більш-менш відремонтували, а все інше стоїть і не літає,
– наголосив він.

Саме тому Росія й почала шукати наземний варіант запуску для Х-101. Це рішення продиктоване не новими можливостями, а браком справних літаків, з яких раніше запускали такі ракети.

Наземний пуск не дає Росії нової переваги

Окрем Криволап звернув увагу, що сам по собі перехід на наземний запуск Х-101 не робить цю ракету небезпечнішою. Для крилатих ракет повітряний старт вигідніший, бо вони одразу отримують висоту і швидкість. Уже ближче до цілі така ракета може знижуватися, зберігаючи запас кінетичної енергії.

Для крилатих ракет повітряний запуск – це краща ситуація. Вона набирає швидкість, має висоту, а потім, коли наближається до цілі, притискається до землі, але з великою кінетичною енергією,
– пояснив Криволап.

У випадку наземного старту цю енергію доводиться набирати окремо, зокрема завдяки прискорювачам. Водночас великих запасів Х-101 у Росії, за оцінкою експерта, теж немає. На це вказують уламки майже нових ракет, які Україна вже фіксувала після ударів.

Те, що вони намагаються запускати з землі, це виключно тому, що не можуть запустити з повітря. Літаків не вистачає, тому намагаються зробити наземний пуск,
– наголосив він.

При цьому принципово нової загрози для України авіаексперт у такому рішенні не бачить.

До слова: Під час масованої атаки 14 березня українська ППО знешкодила 100% крилатих ракет Х-101 і "Калібр", а значну частину дронів перехопили дронами-перехоплювачами та зенітними безпілотниками. У Повітряних силах відзначили роботу пілотів F-16 і зенітників 96-ї київської зенітної ракетної бригади.

Він нагадав, що крилаті ракети наземного базування вже давно є частиною російського арсеналу, зокрема йдеться про Іскандер-К, і українська ППО також їх збиває. Саме тому ця історія, за його оцінкою, більше говорить про слабкість Росії, ніж про її нові можливості.

Наслідки масованого обстрілу 14 березня:

  • Найбільше наслідків зафіксували на Київщині, де загинули 4 людини, ще 15 постраждали, а також пошкоджено близько 30 об'єктів.

  • У Сумах, на Харківщині, Чернігівщині, Запоріжжі, Херсонщині та Миколаївщині також фіксували пошкодження будинків, енергооб'єктів, залізничної інфраструктури та поранених.

  • У Києві через нічний обстріл на кількох ділянках тимчасово зупиняли рух електротранспорту через відсутність напруги в мережі. Для пасажирів запускали додаткові автобусні маршрути, а згодом рух відновили, але з відхиленням від графіка.