Політичний вимір можливих угод із країнами Близького Сходу стає не менш важливим, ніж технічна частина – від того залежатиме, наскільки успішним буде експорт українських оборонних технологій. 24 Канал обговорив цей аспект з Ілоною Хмельовою, секретарем Ради економічної безпеки України та позаштатною співробітницею Університету Джорджа Вашингтона, а також з Василем Гулаєм, завідувачем кафедри міжнародної інформації НУ "Львівська Політехніка" та доктором політичних наук.
Дивіться також Вам не почулося: що відомо про дрони P1-SUN, чому їх так назвали й чи рятують вони від "Шахедів"
Які барʼєри до попиту на українські оборонні розробки?
За словами Хмельової, попит на вітчизняні дрони й системи ППО справді зростає, але на шляху стоять політичні, правові й регуляторні бар’єри. Хмельова також зазначила, що інтерес до українських технологій підкріплюється увагою окремих приватних інвесторів, зокрема інвестиціями синів Дональда Трампа та зацікавленістю Еріка Прінса, засновника ПВК Blackwater.
Експертка наголосила, що головна конкурентна перевага України – це досвід, перевірений у реальних бойових умовах, а не лише в лабораторіях. Хмельова вважає, що це дає шанс Україні стати регіональним технологічним хабом і для Близького Сходу, і для інших регіонів, зокрема Африки. Ситуація навколо Ірану, за її словами, підштовхує до прискорення розвитку власного ВПК і пошуку нових ринків збуту. Вона додає, що успіх залежатиме від швидкості адаптації як приватного сектору, так і державних інституцій до вимог глобального оборонного ринку.
Головна потенційна перешкода – неспроможність як приватного сектору, так і держави швидко переорієнтуватися. Ринок зброї надзвичайно динамічний, і тут виграє той, хто діє не лише якісно, але й вчасно. Водночас ми розуміємо, що наразі й сама Україна потребує все більше дронів та інших технологічних рішень,
– каже експертка.
Які ризики для угоди з Близьким Сходом?
Хмельова також звертає увагу на політичні "батоги" угод:
- високі вимоги партнерів щодо безпеки передачі технологій,
- необхідність реформи експортного контролю і посилення стандартів безпеки ланцюгів постачання.
Вона підкреслює, що робота на нових ринках вимагатиме делікатних політичних рішень, бо регіони, куди планують виходити, надзвичайно чутливі геополітично.
Зверніть увагу! За оцінкою Хмельової, справжнє "вікно можливостей" для масового експорту відкриється після завершення повномасштабної війни з Росією, і до цього часу держава має напрацювати чіткі правові й регуляторні механізми.
Зі свого боку, завідувач кафедри міжнародної інформації НУ "Львівська Політехніка" та доктор політичних наук Василь Гулай підтверджує зростання попиту на українські рішення й наводить конкретні приклади. Він розповідає, що переговори між Україною та Саудівська Аравія щодо масштабних поставок дронів можуть бути підписані вже цього тижня, а велику зацікавленість виявляє і приватний сектор. За інформацією експерта, одна з найбільших нафтогазових компаній світу – Saudi Aramco – веде переговори з українськими розробниками про закупівлю дронів-перехоплювачів для захисту родовищ. Він додає, що українські виробники зараз мають значні потужності (за їхніми оцінками – понад 10 тисяч перехоплювачів на місяць), але на перспективи співпраці можуть впливати інформаційні кампанії з боку опонентів і внутрішні корупційні ризики.
Що ще відомо про українські розробки?
- Одна з цікавих оборонних розробок України – дрон P1-SUN, створений українською компанією Skyfall, є ефективним засобом для перехоплення іранських та російських дронів, таких як "Шахед".
- P1-SUN має модульну конструкцію та може вироблятися тисячами на місяць, що робить його економічно вигідним варіантом для протидії дронам противника.