Пожежа війни в Перській затоці перетворила український досвід боротьби з ударними безпілотниками на цінний ресурс. Київ уже відправив експертні групи до Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії, де ділитиметься напрацьованими за роки бойового досвіду методами перехоплення "Шахедів" і засобами радіоелектронної боротьби.

Економічно це може стати справжнім ковтком повітря для українського ВПК – виробники вже показали, що можуть пропонувати доступні й ефективні альтернативи дорогим ракетним перехоплювачам, а зовнішні контракти забезпечать кошти на масштабування та модернізацію виробництва.

Як зауважує авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, продажі та серйозні інвестиції від партнерів можуть пришвидшити автоматизацію, підвищити якість систем і дати технологічний стрибок для подальших рішень в "оборонці". Проте успіх залежатиме не лише від ринку: юридичні обмеження на експорт озброєнь під час війни, ризики витоку технологій і необхідність реформ у системі експортного контролю роблять цей шлях складним.

Експерти наголошують, що Україні потрібно швидко створити чіткі регуляції та стратегії, аби перетворити тимчасовий попит на довгострокову можливість стати глобальним хабом defense-tech – і в цьому сенсі політика та бізнес мусять працювати синхронно. Про перспективи України від близькосхідного конфлікту 24 Канал поспілкувався з експертами з авіації, технологій та геополітики.

Країни Близького Сходу з початку війни в регіоні почали звертатися до України по допомогу в протидії ударним безпілотникам, зокрема іранським "Шахедам". Йдеться як про передачу практичного досвіду, так і про можливі закупівлі українських систем перехоплення дронів та засобів радіоелектронної боротьби.

Президент України Володимир Зеленський ввечері 10 березня заявив, що Київ уже направив на Близький Схід три спеціалізовані команди фахівців із боротьби з безпілотниками – разом із секретарем РНБО Рустемом Умєровим. За словами президента, вони працюватимуть у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії, де допомагатимуть місцевим партнерам створювати системи протидії дроновим атакам. В обмін на допомогу в збитті дронів близькосхідним країнам Україна розраховує отримати дефіцитні та дуже важливі для відбиття російських атак ракети до Patriot.

До теми Україна відправила експертів із "Шахедів" у три країни Близького Сходу та хоче натомість Patriot

Зеленський також зазначив, що Україна готова ділитися досвідом боротьби з іранськими дронами, які Росія масово застосовує проти українських міст. За роки війни українські військові напрацювали комплексні методи протидії таким атакам – від використання перехоплювачів і мобільних груп ППО до систем радіоелектронної боротьби.

Паралельно з обміном досвідом країни Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських технологій. За даними The Wall Street Journal, Саудівська Аравія обговорює можливість придбання українських дронів-перехоплювачів та обладнання РЕБ. Потенційний контракт може оцінюватися у мільйони доларів, хоча остаточних домовленостей поки немає.


Збитий "Шахед" / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Інтерес до українських систем зумовлений тим, що вони розроблялися безпосередньо під час війни й довели ефективність проти дешевих ударних дронів. За даними західних медіа, такі рішення можуть бути значно дешевшими за перехоплення безпілотників дорогими ракетами ППО.

Представники країн регіону вже приїжджали до України, щоб ознайомитися з досвідом застосування перехоплювачів і систем захисту від масованих атак безпілотників. Зокрема, делегації з Катару вивчали роботу українських підрозділів і технологій безпосередньо на місці.

Важливо! Київ розглядає таку співпрацю не лише як експорт технологій, а і як елемент ширшого обміну з партнерами. Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати від союзників додаткові ракети до систем Patriot, які залишаються критично важливими для захисту українського неба.

Попит на українські рішення зріс після загострення ситуації на Близькому Сході та нових атак іранських безпілотників по об’єктах у регіоні. Україна, яка протягом кількох років відбиває масовані атаки таких дронів, фактично стала одним із головних джерел бойового досвіду у цій сфері.

Водночас потенційний експорт оборонних технологій з України залишається складним питанням. Під час війни діють обмеження на продаж озброєння за кордон, тому будь-які контракти вимагатимуть окремих політичних і юридичних рішень.

У результаті Україна поступово перетворюється не лише на отримувача військової допомоги, а й на постачальника бойового досвіду та технологій, які формувалися безпосередньо під час війни. Для країн Близького Сходу, які також стикаються із загрозою масових атак дронів з Ірану, цей досвід стає дедалі більш затребуваним.

Спроможності українських виробників дозволяють на зараз випускати близько тисячі дронів-перехоплювачів на день, каже у коментарі 24 Каналу Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства.

На його думку, передача технологій близькосхідним державам може, навпаки, допомогти українським виробникам покращити свої спроможності за рахунок зовнішніх контрактів, отримання грошей, покращити їхні технологічні процеси.

Анатолій Храпчинський

авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства

Фактично йдеться про прямі інвестиції, які дозволять продавати дрони за ринковою ціною, а не за тією, що діє для українських закупівель. Для виробників це означає економічний зиск, а для України – нові можливості масштабування та просування власного оборонно-промислового комплексу у світі.

Храпчинський також радить галузі звертати увагу не лише на перехоплювачі, а й на засоби РЕБ, які суттєво зменшують можливість і точність дронів. Додатково треба не забувати, що іранські "Шахеди" найімовірніше використовують "mesh-мережу" для взаємодії. Саме тому інструменти радіоелектронної боротьби можуть бути в пригоді.

Експерт також додає, що американські системи ППО у регіоні мають бути оснащені системами звукової детекції для створення раннього попередження.

Анатолій Храпчинський

авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства

Впевнений, що послаблення для української оборони не буде, якщо будуть правильно розставлені пріоритети. І при цьому ці можливості можуть покращити й наші системи протиповітряної оборони, тому що ми зможемо отримати додаткове фінансування з боку країн Близького Сходу, яке буде направлене безпосередньо на закупівлю необхідних нам систем.

Цікаво! За словами експерта, обмін може стосуватися не лише ракет PAC-3 до ППО Patriot, а й розробки засобів радіолокації для маловисотного радіолокаційного поля. Збільшення різних сенсорів могло б якісно допомогти виявляти будь-які загрози.

Анатолій Храпчинський додає, що реакція Європи на нові загрози з боку російських дронів часто є короткочасною. За його словами, після інцидентів із безпілотниками на території Польщі у вересні 2025 року в Європі знову почали говорити про посилення протиповітряної оборони, зокрема про створення так званої стіни дронів, однак ці ініціативи поки не переросли у системну стратегію.

До теми Європейська "Стіна дронів" проти Росії: якою буде роль України на східному фланзі НАТО

Подібна ситуація, на його думку, була й на початку повномасштабного вторгнення, коли створили "Небесний щит Європи". Експерт пояснює обережну реакцію тим, що Польща перебуває під захистом НАТО й фактично має "буфер" у вигляді України, яка стримує російську агресію.

У Польщі є ще територія України, яка активно стримує Російську Федерацію. Польща є країною НАТО, й вони ще вірять у п’яту статтю,
– зазначив Храпчинський.

Водночас, за його словами, країни Близького Сходу реагують на подібні загрози значно швидше, оскільки прагнуть оперативно закрити безпекові питання. Саме тому інтерес цих держав до українських технологій, зокрема у сфері безпілотників, може стати можливістю для розвитку співпраці й посилення оборонних можливостей України.

Важливе та чутливе питання – дефіцит ракет PAC-3 для українських "Петріотів" через близькосхідну війну. Храпчинський пояснює, що Близький Схід може купувати ці ракети для України аналогічно програмі PURL США.

Анатолій Храпчинський

авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства

Питання полягає в тому, чи зможуть США збільшити обсяги виробництва ракет PAC-3. За результатами перехоплень балістичних та складних для ураження ракет як в Україні, так і на Близькому Сході видно, що наявних обсягів виробництва просто недостатньо. Саме тому я говорю про необхідність правильної взаємодії між союзниками. Наприклад, Франція могла б активніше долучитися, запропонувавши модернізацію систем SAMP/T, щоб підвищити їхню ефективність у перехопленні балістичних цілей, а також залучити додаткове фінансування, яке могло б бути спрямоване на захист України.

Зараз важливо говорити не лише про бізнес, а й про спільну безпекову архітектуру. Фінансові ресурси країн Близького Сходу можуть стати одним із джерел для створення нових технологічних рішень. Йдеться про розширення можливостей для розробки якісних систем, які згодом можуть закуповуватися в Європі та інших країнах-союзниках.

Водночас кошти, які отримуватимуть компанії, наприклад від продажу дронів-перехоплювачів, мають реінвестуватися у подальший розвиток цих технологій. Крім того, в Україні досі повною мірою не реалізовано напрямок радіолокаційного наведення. Значна частина систем все ще покладається на ручне керування. Наступним етапом має стати автоматизація: автоматичне виявлення цілі, її захоплення та доведення засобу перехоплення без постійного втручання оператора.

Храпчинський підсумовує, що існує дуже багато таких цікавих рішень, які можна було б реалізувати за ці кошти у галузі.


Установка Patriot / Фото AP

Читайте також Україні загрожує дефіцит ракет до Patriot через ескалацію на Близькому Сході, – Bloomberg

Про політичний аспект "угоди" 24 Канал поспілкувався з Ілоною Хмельовою, секретарем Ради економічної безпеки України (ESCU), позаштатною науковою співробітницею Університету Джорджа Вашингтона, юристкою-міжнародницею.

Ілона Хмельова

секретар Ради економічної безпеки України

Україна точно має й унікальний досвід, й одні з найкращих технологій. Наша головна перевага – усе це перевірено справжньою війною, а не напрацьовано в дослідницьких центрах чи абстрактних лабораторіях. Саме тому Україна має шанси стати "технологічним хабом". Але не лише для країн Близького Сходу, а й для інших регіонів. Наприклад, для країн Африки. Ситуація з Іраном – це привід задуматися над тим, як розвивати власний ВПК, зокрема й після завершення повномасштабної агресії РФ.

Про перспективи українського ВПК свідчить високий інтерес до нього, вважає Хмельова. За її словами, достатньо згадати лише про дві новини:

  • Сини Трампа інвестували у виробника дронів, що планує отримати українські технології.

  • А Ерік Прінс, засновник Blackwater, уже не перший місяць виявляє інтерес до інвестицій в українські оборонні стартапи з виробництва дронів.

Ілона Хмельова

секретар Ради економічної безпеки України

Головна потенційна перешкода – неспроможність як приватного сектору, так і держави швидко переорієнтуватися. Ринок зброї надзвичайно динамічний, і тут виграє той, хто діє не лише якісно, але й вчасно. Водночас ми розуміємо, що наразі й сама Україна потребує все більше дронів та інших технологічних рішень.

Серед політичних "батогів" – високі вимоги партнерів до безпеки передачі технологій. Реформа системи експортного контролю, вищі стандарти безпеки ланцюгів постачання – це лише найбільш очевидні кроки. Україна точно не зацікавлена в тому, щоб її технології або технології союзників потрапили не в ті руки.

Інший виклик – необхідність ефективно аналізувати геополітичну ситуацію, каже експертка. Бо й Близький Схід, й інші потенційні регіони для експорту технологій – надскладні. І Україні там доведеться ухвалювати філігранні політичні рішення.

Водночас "пряники", за словами Хмельової, очевидні. Це й нові партнери, й розвиток економіки, й посилення впливу України на міжнародній арені. Це також можливість витіснити Росію з деяких держав і зменшити її геополітичну вагу.

Ілона Хмельова

секретар Ради економічної безпеки України

Ми не знаємо скільки ще триватиме війна на Близькому Сході. Непередбачуваність Трампа означає, що війна може закінчитися так само стрімко, як і почалася. Тому "тривалість вікна" цього разу залежить не від нас. Але це точно гарний привід, щоб показати світу цінність наших технологій.

Питання також в іншому. Справжнє вікно можливостей – момент завершення повномасштабної війни з Росією. До того часу український ВПК повинен мати чіткий план – як щодо розвитку, так і щодо нових регіонів для роботи. А українська держава повинна створити ефективні правові й регуляторні рамки. Бо без такого стратегічного підходу жодні технології не мають шансів на довгостроковий успіх.

Дмитро Софина, експерт із технологій, CEO R&D Center WINSTARS.AI, згоден з попередніми спікерами в тому, що Україна стала унікальним полігоном для розвитку оборонних технологій, особливо у сфері протидії дронам. Адже за роки війни наша країна отримала найбільший у світі бойовий досвід боротьби з масованими атаками дронів типу "Шахед" – понад 57 тисяч атак із 2022 року.

У результаті українські компанії створили дешеві та ефективні рішення – від дронів-перехоплювачів до систем РЕБ і тактичних алгоритмів оборони. Саме тому країни Близького Сходу та партнери вже проявляють інтерес до українських технологій і досвіду,
– наголошує Софина.

Дмитро наводить такі політичні "пряники":

  • перевірені у боях технології, які працюють у реальних умовах війни;
  • низька вартість рішень (перехоплювачі можуть коштувати близько 1–2 тисяч доларів, тоді як ракети ППО – мільйони);
  • швидкість інновацій завдяки стартап-екосистемі оборонного deep-tech.

Основні бар'єри ("батоги"):

  • обмеження на експорт озброєнь під час війни;
  • політичні ризики передачі технологій;
  • нестача масштабного оборонного виробництва й кадрів для міжнародних проєктів.

На думку експерта, "швидкість" проходу України через це вікно можливостей залежить від того, наскільки швидко держава й бізнес створять гнучку модель оборонного експорту та міжнародного партнерства. Українські виробники вже можуть виробляти десятки тисяч перехоплювачів щомісяця й навіть мають потенціал експорту без шкоди для власної оборони. Якщо Україна зможе масштабувати виробництво, спростити регуляції й створити міжнародні оборонні альянси, вона має шанс перетворитися на один із ключових світових центрів defense-tech інновацій.

Завідувач кафедри міжнародної інформації НУ "Львівська Політехніка", доктор політичних наук, професор Василь Гулай також згоден із тим, що Україна вже стає "технологічно-оборонним хабом" для країн Близького Сходу. За його словами, це вже починає набуває реальних обрисів цими днями, в міру того, як чергова американо-ізраїльська обмежена операція проти Ірану набуває рис нової війни у Перській затоці.

Василь Гулай

доктор політичних наук, професор

Україна та Саудівська Аравія ведуть переговори щодо окремої угоди стосовно постачання зброї, яка може бути укладена вже цього тижня. Ця угода має бути досить масштабною як за сумою, так і за кількістю запланованих до закупівлі дронів. Деякі з джерел повідомляють, що контракт на постачання дронів уже був підписаний. Крім міждержавних переговорів та їхньої відповідної реалізації зацікавлення в сучасних українських технологіях ППО виявляє й великий приватний бізнес.

Одна з найбільших нафтових компаній світу Saudi Aramco веде переговори з українськими розробниками SkyFall та Wild Hornets про закупівлю дронів-перехоплювачів. Компанія прагне захистити свої родовища, випередивши уряд Саудівської Аравії та регіональних конкурентів.

Доктор політичних наук Василь Гулай зазначає, що Саудівська Аравія, окрім дронів-перехоплювачів, також розглядає закупівлю українських систем радіоелектронної боротьби, а інтерес до українських технологій протидії безпілотникам уже проявляють й інші країни Перської затоки – зокрема Катар, представники якого відвідували Україну для вивчення її бойового досвіду.

Водночас, за його словами, реалізація таких оборонно-технічних угод може супроводжуватися низкою ризиків. Йдеться, зокрема, про можливі інформаційні кампанії Росії з дискредитації українських компаній у регіоні, а також про конкурентний тиск із боку західних виробників, адже українські дрони-перехоплювачі пропонують подібну ефективність за значно нижчу ціну.

Експерт додає, що українські виробники вже мають достатні потужності – понад 10 тисяч перехоплювачів на місяць, щоб швидко закривати потреби партнерів. Водночас він застерігає, що на перспективи співпраці можуть впливати й внутрішні фактори, зокрема корупційні ризики та репутаційні наслідки гучних розслідувань навколо оборонних компаній.

У підсумку інтерес країн Перської затоки до українських дронів-перехоплювачів і систем радіоелектронної боротьби свідчить про новий етап розвитку українського оборонно-технологічного сектору. Бойовий досвід, отриманий під час повномасштабної війни, перетворюється на конкурентну перевагу на глобальному ринку безпекових технологій. Для українських компаній це означає не лише потенційні контракти, а й доступ до інвестицій, масштабування виробництва та подальший розвиток інновацій у сфері протидії безпілотникам.

Водночас реалізація таких можливостей залежатиме від здатності України поєднати військові потреби з експортною політикою та прозорими правилами гри для оборонного бізнесу. Якщо державі вдасться мінімізувати репутаційні та корупційні ризики, а також захистити власні технології, український defense-tech може закріпитися як важливий гравець на міжнародному ринку безпеки – не лише під час війни, а й у повоєнний період.