Спроба Китаю долучитися до завершення війни в Україні прямо корелює із заявами Пекіна про розбудову двополярного світу. Виступаючи з позицій миротворця, Китай намагається перетягнути на свій бік більшу кількість тих країн, які відчувають на собі побічні наслідки від війни в Україні, водночас виставляючи Захід розпалювачем конфлікту. 24 Канал детально проаналізував амбіції та цілі Пекіна.

До теми "Мирний план" Китаю і чому Байдену слід пригадати Війну судного дня: головне із західних ЗМІ

Знадобився майже рік повномасштабної війни в Україні, щоб Китай нарешті зрозумів, що цей конфлікт є великою проблемою не лише для України, Росії та Європи, а й для всього світу. Під час Мюнхенської конференції з безпеки головний дипломат Китаю Ван Ї оголосив, що Китай буде активно долучатися до спроб закінчити війну та навіть запропонує власний "мирний план", який лідер Китаю Сі Цзіньпін планує детальніше викласти 24 лютого – до річниці повномасштабної війни.

Оповитий туманом "мирний план" Китаю був обережно сприйнятий главою МЗС України Дмитром Кулебою. Він заявив, що українські дипломати детально вивчать пропозицію китайської сторони та згодом дадуть свій висновок. При цьому, Володимир Зеленський дав різкішу оцінку миролюбних намірів Китаю та підкреслив, що Україна має власну "формулу миру", згідно з якою будуть враховані всі законні та справедливі інтереси України.

Ми зацікавлені, щоб усі держави – європейські, всього світу, безумовно, Індія, Африка, Китай – були долучені до того, щоб закінчилась ця війна, щоб підтримувати нашу, мені здається, справедливу формулу миру,
– заявив Володимир Зеленський.

Варто зауважити, що "мирний план" Китаю поки ще не був представлений у повному обсязі. За словами колишнього голови МЗС України Павла Клімкіна, який очолював відомство з 2014 по 2019 рік, цей процес має складатися мінімум з трьох речей:

Перший, це документ про "Основи глобальної безпеки", оприлюднений МЗС Китаю, над яким вони працювали вже декілька місяців. Другим елементом буде промова лідера Китаю Сі Цзіньпін, яка орієнтовно може прозвучати 24 лютого, а потім ще буде спеціальний документ, присвячений російсько-українській війні. Тому про цей план можна буде з упевненістю говорити, лише коли ми побачимо всі ці елементи. Як я чую з різних джерел, їх буде навіть більше, ніж тих, що я вже перерахував,
– заявив Павло Клімкін в ексклюзивному коментарі 24 Каналу.

Момент, який Китай обрав для мирних пропозицій, говорить про визначальний час для майбутнього розвитку міжнародних відносин. Україна та Захід наголошують на тому, що війна підходить до свого вирішального етапу. Візит президента США Джо Байдена у Київ та його гучна промова на наступний день у Варшаві свідчать про те, що Вашингтон серйозно переглядає свою майбутню стратегію, яка вже сьогодні має вплив на постачання зброї для України та оголошення нових пакетів фінансової та військової підтримки.


Зустріч Джо Байдена з Володимиром Зеленським у Києві / фото ОП

Водночас і сам Китай, який увесь цей час намагався залишатися якомога далі від втручання у російсько-українську війну, зрештою намагається взяти участь у майбутньому процесі її завершення. Це означає, що Китай усвідомлює всі глобальні наслідки, які відбуватимуться у післявоєнний час, а тому й намагається посилити свої позиції.

На фоні всіх інших подій, ми входимо в новий етап війни, це геополітичний етап, де активно буде грати Китай, можливо активізуються інші країни, які сьогодні уважно дивляться за розвитком подій,
– наголосив Павло Клімкін.

  • Перший фактор, яким може керуватися Китай – бажання залишатися актуальним на світовій арені. Демонстрація того, що Пекін теж є великим гравцем, здатним впливати на результати світових подій. Таку тенденцію Китай переслідує останні 20 років. За цей час він серйозно збільшив свій внесок у міжнародні гуманітарні програми, а також сьогодні Пекін є найбільшим учасником миротворчих контингентів ООН серед усіх постійних членів Ради Безпеки. Таким чином Китай намагається ще більше продемонструвати себе як другий центр сили у світі.
  • З іншого боку, Китай може відчувати наближення поразки Росії у війні, а отже своїми пропозиціями намагається зберегти те, що залишиться від путінського режиму, побоюючись, що переорієнтація Росії на Захід, за результатами її поразки, спричинить велетенську купу проблем вже для самого Китаю. Навіть у діалозі з головою МЗС Росії Сєргєєм Лавровим, Ван Ї акцентував, що міжнародна ситуація може раптом змінитися, проте й наголосив на бажанні подальшої співпраці.

Незалежно від того, як зміниться міжнародна ситуація, Китай готовий підтримувати здоровий імпульс розвитку за новою моделлю відносин з Росією,
– сказав Ван Ї Лаврову.

З одного боку, Путін та його режим стають не просто молодшим партнером, а підкореним партнером Китаю і фундаментально залежні, але з іншого боку, парадоксальним чином, Китай стає залежним від Росії. Тобто будь-які проблеми Москви можуть прямо вплинути на китайську економіку, забезпечення корисними копалинами та навіть національну безпеку Китаю,
– заявив Павло Клімкін.

На Заході все ще скептично сприймають можливості Китаю виступати з позицій нейтралітету. Якщо навіть взяти приклад Туреччини, яка з одного боку не приєдналася до санкцій проти Росії, а з іншого все ж постачала Україні зброю для захисту від загарбницьких намірів Кремля. Тоді як Китай лише обмежувався заявами про територіальну цілісність України, натомість визнаючи Росію одним із своїх головних стратегічних партнерів.

Нам потрібні додаткові докази того, що Китай не співпрацює з Росією, і ми зараз цього не бачимо,
– сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Водночас держсекретар США Ентоні Блінкен, зустрівшись на полях Мюнхенської конференції з головним дипломатом Китаю Ван Ї, звинуватив Пекін у намірах постачати летальну зброю Росії та попередив про "серйозні наслідки", якщо це все ж таки станеться. Ван Ї в дуже жорсткій формі відповів Блінкену, що Сполучені Штати не можуть вказувати Китаю, як їм розвивати відносини з Росією, але водночас і заперечив будь-які постачання летальної зброї для російської армії.

Перший дипломат Китаю Ван Ї прибув до Москви, щоб поспілкуватися з вищим керівництвом Росії та викласти те, що Китай називає "мирним планом" стороні агресору. Лише минулого місяця Ван Ї призначили головним радником лідера Китаю Сі Цзіньпіна з питань зовнішньої політики, а Москва стала останньою зупинкою дипломата у восьмиденному міжнародному турі.

До цього Ван Ї встиг відвідати Францію, Італію та Угорщину, а також виступити на Мюнхенській конференції з безпеки, де й анонсував китайський "мирний план".


У Москві Ван Ї зустрівся з Владіміром Путіним / Фото Global Times

У Москві Ван Ї встиг зустрітися з головою МЗС Росії Сєргєєм Лавровим, секретарем Радбезу Росії Ніколаєм Патрушевим, а зрештою й з російським диктатором Владіміром Путіним. На порядку денному були всі класичні питання: війна в Україні, протистояння з Заходом та покращення відносин Росії та Китаю. Водночас Путін обговорив з Ван Ї можливу поїздку Сі Цзіньпіна до Москви, на якій кремлівський диктатор наполягає вже тривалий час, проте поки не отримав позитивної відповіді на свою пропозицію.

Китайсько-російські відносини мають зрілий характер і міцні, як скеля, витримають навіть випробування мінливої ​​міжнародної ситуації,
– заявив Ван Ї.

Представники Росії всіляко намагалися плазувати перед китайською делегацією. Патрушев у розмові з Ван Ї навіть згадав питання Тибету, Сіньцзяну та Тайваню у контексті тих проблем, які США нібито використовують, щоб дискредитувати Китай. Водночас головний китайський дипломат наголосив, що Пекін вчергове підкреслив "об'єктивну та справедливу позицію", якої дотримується Китай у війні проти України.

Зрештою, судячи зі слів Ван Ї, нейтралітет Китаю, який він намагається продемонструвати світу є радше фікцією. Він наголосив, що "криза – це завжди можливість", та підкреслив, що не дозволить третім сторонам втручатися у китайсько-російські відносини. Водночас Путін сказав Ван Ї, що стан справ на міжнародній арені "досить складний", а співпраця Росії та Китаю є доволі "важливою для стабілізації міжнародної ситуації".

Однією з основних мотивацій Китаю в залученні до завершення війни в Україні може бути спроба вбити клин між Заходом та країнами так званого глобального Півдня. Окрім країн Близького сходу, які дуже холодно ставляться до проблем України, долучитися до позиції Китаю можуть також Індія та країни, що розвиваються.


Ван Ї анонсував мирний план Китаю на Мюнхенській конференції / Фото AP

Китайське державне видання Global Time прямо наголошує, що Пекін здатний знайти мирний план для російсько-українського конфлікту, коли Захід не спромігся цього зробити, а лише підлив масла у вогонь. Китай наголошує, що поїздка Ван Ї до Москви була націлена на те, щоб обговорити з Кремлем шляхи мирного врегулювання конфлікту, у той час, як США та Захід в цілому більше зацікавлені у продовженні війни, передаючи додаткову зброю для України.

Згодом, МЗС Китаю зробило заяву, що нібито західна зброя, яка надходить Україні, зрештою потрапляє до злочинних угруповань в інших регіонах Європи та світу. Подібні закиди до цього використовувала Росія, проте зрештою США підтвердили, що Україна дуже пильно слідкує за тим, як саме використовується будь-яка надана союзниками зброя. У відповідь МЗС України закликало китайську сторону керуватися фактами, а не розповідями російської пропаганди.

Наша держава має сучасну ефективну систему контролю над отриманням та використанням озброєння, яка користується високою довірою з боку партнерів. Ця система є багаторівневою і повністю виключає будь-яку можливість незаконного вивезення зброї. Натомість Росія інвестує численні ресурси в дезінформацію, аби підірвати міжнародну військову допомогу України,
– заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Вочевидь, Китай намагається виставити Захід, та насамперед США, як розпалювачів війни, яких абсолютно не цікавить доля України, як і інших держав світу, а нібито Захід зацікавлений лише в стратегічній поразці Росії, через що абсолютно не рахується з наслідками для світу та самої України.

Бідніші країни сьогодні також відчувають серйозні проблеми у зв'язку з бойовими діями в Україні, від енергетичної кризи до прямого ризику масштабного голоду. При цьому, навряд чи там сильно стурбовані справедливими умовами будь-якої мирної угоди, адже нагальні проблеми для них набагато важливіші за Україну.

Навіть Владімір Путін у своїй промові перед російським істеблішментом наголошував, що, "фінансуючи війну в Україні, Захід зовсім забув про проблеми бідних країн". Слова Путіна дуже сильно перекликаються з промовою Ван Ї на Мюнхенській конференції з безпеки, де він натякав, що США навмисно можуть саботувати миролюбні наміри Китаю задля своїх войовничих намірів.

Деякі сили можуть не хотіти, щоб мирні переговори матеріалізувалися. Їх не хвилюють ні життя, ні смерть українців, ні шкода для Європи. У них можуть бути стратегічні цілі, важливіші за саму Україну,
– заявив Ван Ї.

Водночас ексголова МЗС України Павло Клімкін наголошує, що попри певну двозначну риторику, націлену проти Заходу, офіційний Китай ніколи не підтримував тези Москви про "штучне існування України" та завжди наголошував на повазі до суверенітету нашої держави.

Китай нас ніколи не називав нелегітимними, не ставив під питання існування України як держави, Китай ніколи не називав нас "територіями", як це постійно робить Путін. Слова Китаю та Росії можуть збігатися у певних звинувачення в бік Заходу, але заяви та лексика щодо України мають фундаментальні відмінності,
– підкреслює Павло Клімкін.

Китай все ще сконцентрований на своїй ідеї "двополярного світу" та розвитку глобальних економічних проєктів, які б дозволили йому напряму конкурувати за вплив зі США. Доля Україна та навіть Росії в цьому контексті відходить на другий план. Китаю було б важливо зберегти режим Владіміра Путіна в Росії, щоб не допустити переорієнтацію Москви на Захід у випадку його краху, але разом з цим, Пекін не може підтримати загарбницькі наміри Кремля щодо українських територій, адже це створило б прецедент, який можна було б використати проти самого Китаю у питанні Тайваню.

Натомість навряд чи Китай стане ризикувати міжнародною репутацією, спонсоруючи летальною зброєю агресора, який вочевидь вмотивований лише колоніальними цілями, що є дуже чутливим для багатьох країн Африки та Азії, підтримкою яких прагне заручитися Китай. Звинувачення з боку держсекретаря США Блінкена можуть прозвучати в якості застереження. При цьому, такі дії також здатні підірвати образ "хорошого поліцейського", який почав створювати Китай на противагу США. Усвідомлюючи, що війна дійсно може наближатися до свого фіналу, Китай використовує будь-які можливості, щоб зайняти максимально вигідні позиції у розбудові післявоєнного світу.