Міста проти людей: чому українські мегаполіси недоступні для українців

Місто, незручне кожному

В Україні на сьогодні мешкає близько 2,6 мільйонів людей з інвалідністю. Ще – 11 мільйонів осіб пенсійного віку та приблизно 8 мільйонів дітей. Що об’єднує всіх цих громадян? Вони є менш мобільними і найчастіше публічна інфраструктура є незручною, а іноді взагалі не доступною для їхніх потреб.

Дізнайтесь більше: День людей з інвалідністю: з якими випробуванями вони стикаються в Україні

Більшість міст розраховані на молодих і активних мешканців. Для інших категорій населення пересування містом перетворюється на неприємний квест. Хоча іноді й молодь може отримати травму, захворіти чи бути неуважною на вулиці, що тимчасово робить її маломобільною.

Тому доступність міста – першочергова потреба кожного мешканця.

Доступність міста – потреба кожного жителя / Фото: facebook.com/dostupnoukraine

Застудилися або маєте ґаджет – небезпека чатує на вас

Незручність міста може відчути кожен. Усі мешканці час від часу відчувають головний біль, застуду, у них підвищується тиск абощо – це знижує уважність і концентрацію. Будь-хто іноді переносить важкі речі.

До теми: 11 порад, як зробити переїзд простішим

Якщо під ногами бордюри, ями, нерівне покриття і пастки у вигляді несподіваних сходів, підвальних вікон, рекламних конструкцій тощо – впасти й отримати травму буває зовсім нескладно. Часто потрапляють у халепу і неуважні користувачі ґаджетів.

Актуально! Чи шкідливо використовувати смартфон під час роботи та навчання

Потрапити до суду або лікарні – місія неможлива

Показовий випадок нещодавно трапився в Оратівському райсуді, що на Вінниччині.

Судді довелося заслуховувати покази просто на вулиці, оскільки людина на візку не змогла потрапити на третій поверх, де розміщується зала суду.

Оновлені державні будівельні норми щодо інклюзивності будівель набули чинності 1 квітня 2019.

Дізнайтесь більше: Нові ДБН про інклюзивність будівель в Україні

Вимоги щодо безбар’єрності та доступності державних установ закріплені законодавчо, однак в українських реаліях вони виконуються далеко не на 100%. Суди, лікарні, відділи поліції, центри адміністративних послуг тощо повинні бути обладнані пандусами, ліфтами й кнопками виклику. В іншому випадку громадяни не можуть повноцінно реалізувати свої права.

Люди на візках до Оратівського райсуду потрапити не зможуть / Фото: Аліна Рудченко

Такі випадки не поодинокі – подивіться, як виглядає пандус біля відділення поліції у Кропивницькому.

Зима близько

Нерівності рельєфу в містах нерідко сполучають найпростішим способом – сходами. Взимку такі сходи перетворюються на вкрай небезпечну зону – покриті снігом, льодом, погано розчищені.

Спускатися ними не просто складно – це може закінчитись щонайменше травмою чи переломом. Крім того, такі сходи абсолютно недоступні маломобільним містянам – людям з дитячими візочками, літнім людям, особам з інвалідністю. Те саме стосується й сходів, які ведуть до будівель. У таких місцях міська влада й організації зобов’язані забезпечувати пологі з’їзди й пандуси.

Вуличні сходи, вкриті льодом / Фото: berdichev.biz

Ласкаво просимо під землю

Автомобілі крадуть вулиці у містян і заганяють їх під землю. Якщо ваше місто будує нові підземні переходи – воно вас ненавидить.

Читайте до теми: Чому мегаполіси роблять людей нещасними, або Як не потрапити у "спальне гетто"

Під землю важко або й зовсім неможливо потрапити тим, хто пересувається на візку, батькам із маленькими дітьми, особам з порушеннями зору тощо.

Набагато ефективнішим варіантом було б, якби замість підземних були передбачені доступні наземні переходи. Пішохідні переходи мають бути одного рівня з тротуарами – це і зручно, і безпечно.

Наземні пішохідні переходи повинні бути одного рівня з тротуарами / Фото: УНІАН

Як інклюзивність міст впливає на економіку

Для економіки вигідно, щоб більшість громадян була включеною в життя соціуму. Якщо простір буде доступним для усіх – інвалідність як фізичне обмеження в просторі зникне взагалі.

До теми: Як люди з інвалідністю рухають Україну вперед

Доступними повинні бути не тільки державні установи. Люди з інвалідністю, батьки з дитячими візочками й інші хочуть легко потрапляти до кінотеатрів, кафе, торгових центрів, готелів, парків, музеїв. Вони прагнуть безперешкодно їздити громадським транспортом, пересуватися вулицями, діставатися робочого місця. Доступними обов’язково повинні бути школи й дитячі садочки.

Усе це розвиває економіку, приваблює інвестиції, вабить туристів і робить людей щасливими.

Для порівняння, у країнах Євросоюзу є щорічний спеціальний конкурс "Доступне місто". За його умовами міста оцінюють за рівнем покращення житлових будинків та громадських просторів, зважають на доступність транспорту й громадських послуг.

У 2019 році таку нагороду отримало невелике місто Бреда, що у Нідерландах.

Автор: Аліна Рудченко

Вам може бути цікаво: Не здаватися і шукати можливості: Нік Вуйчич, що народився без кінцівок, зібрав стадіон у Львові