У березні 2025 року Міжнародний легіон ГУР Міноборони України відзначає 4 роки від дня заснування. У складі Легіону воюють добровольці з понад 50 країн, а бойові операції включають відсіч ворогу на Запоріжжі, Херсонщині, Донеччині та Луганщині. І це тільки ті операції, про які можна говорити, адже є й ті операції Легіону, які нині не можуть бути публічними.

Представник Міжнародного легіону ГУР МО Володимир Камінський в інтерв'ю 24 Каналу розповів про бойовий шлях підрозділу, хто служить у лавах Легіону, та як готують іноземців до фронту. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.

До теми Народилася з однією ногою та стала морпіхом: інтерв'ю бельгійки, що служить у ЗСУ

Напередодні була четверта річниця створення Міжнародного легіону ГУР . Поділіться, будь ласка, операціями, про які можемо говорити, – які гарячі точки пройшли бійці?

Ми регулярно оновлюємо перелік кампаній та операцій, в яких беремо участь і які можемо підтверджувати в соціальних мережах. Це практично всі напрямки цієї війни в Україні. Також ще не настав час спростовувати чи підтверджувати операції за кордоном, тому поки так.

Загалом ми брали участь у Київській кампанії, боях за Бахмут, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, також брали участь у Запорізькому контрнаступі, звільненні Херсонщини.

Нещодавно ми опублікували невеликий документальний фільм про бойовий шлях підрозділу. Його можна подивитися у наших соціальних мережах. Тому, будь ласка, кому буде цікаво, там дуже ретельно все це прописано та викладено.

Повне інтерв'ю з представником Міжнародного легіону ГУР: дивіться відео

Чи могли б ви розповісти, з яких країн приїжджають добровольці?

Країн дуже багато – понад 50. Це США, Велика Британія, країни Європи, практично усі, Скандинавія, Австралія та Нова Зеландія. Також це країни Латинської Америки, Грузія, Молдова та Білорусь.

Дуже велика спільнота легіонерів присутня в Україні й воює у лавах нашого підрозділу. Загалом, іноземці є у великій кількості підрозділів та бригад, майже скрізь. Особовий склад Міжнародного легіону ГУР складається на 70% з іноземців. Їх дуже багато, вони приносять користь Силам оборони та безпеці України.

Зараз іноземців серед добровольців, за вашими відчуттями, більшає чи меншає, якщо порівнювати з минулими роками?

Це сталий потік охочих. Хтось вже закінчує свою службу, хтось, на жаль, не повертається з поля бою. Однак такого, що їх стає менше, – ні, такого точно нема. Ми поступово зростаємо. Це не той темп зростання, який, мабуть, хотілося б усім, але поступово наш підрозділ однозначно збільшується. Він вже набагато більший, ніж був 3 – 4 роки тому.

До речі, у складі бригади "Хартія" є підрозділ іноземних бійців "Гуахіро". До складу підрозділу входять добровольці з різних країн, зокрема з Колумбії. Підрозділ названий на честь загиблого побратима – колумбійця, якого втратила бригада.

Дедалі більше іноземців отримують громадянство України, повідомляють у Легіоні. А наскільки багато охочих зараз отримати українське громадянство?

Так, вони отримують і продовжують отримувати. Звичайно, це не така проста процедура, як нам хотілося б. Дуже важливо, щоб в іноземців була юридична можливість пройти цю процедуру. Зараз багато хлопців, які починали воювати у 2022 році, які є нашим основним складом, вже почали отримувати (громадянство, – 24 Канал). Вони особисто кажуть, що для них це велика честь.

Міністр оборони Михайло Федоров повідомляв про ідею активнішого залучення іноземних громадян до лав СОУ. На прикладі Легіону, наскільки зараз легкою або важкою є інтеграція іноземців? Бо розуміємо, що для них це інша мова, інші реалії, інші методи ведення війни, про які подекуди за кордоном не дуже знають.

Наш підрозділ із самого початку був на основі архітектури, яка базувалася на тому, щоб іноземці займали більшість особового складу. У нас є невеличка фора – 4 роки, за які ми зробили, мабуть, всі можливі помилки та зустріли всі можливі ситуації, які могли виникнути. Ми вже напрацювали методи їх розв'язання та знаємо, як із цим бути, як з цим працювати.

У нашому підрозділі це вже фактично відпрацьована система. Ми як офіцери ГУР залюбки розкажемо іншим підрозділам, як це працює, ми можемо посприяти та допомогти.

Як виглядає рекрутинг для іноземних добровольців? Як вони дізнаються про таку можливість, як вони знайомляться з українською армією?

Світ великий, але не такий великий, як нам здається. Тому найбільші два канали рекрутингу, які працюють, – це соціальні мережі та сарафанне радіо. Сарафанне радіо – це легіонери, які вже поїхали (з України, – 24 Канал) або ті, хто є тут і кличуть когось на допомогу, тоді їхні побратими виїжджають. Зазвичай, іноземці їдуть вже до когось – туди, куди вони розуміють. Або ж в те місце, про яке їм вже розповіли й пояснили.

На жаль, юридичної можливості відкривати рекрутингові центри в інших країнах немає. Тому ми працюємо виключно у соціальній мережі. Також дуже важливо, що ті хлопці та дівчата, які служать у нас, підтверджують потенційним рекрутам, що варто сюди їхати.

А як зараз триває набір до Міжнародного легіону серед українців? Чи можуть вони зараз приєднатися? Які, можливо, є вакансії? Кого насамперед шукають?

Звичайно, у нас українців теж дуже багато. Майже весь керівний склад військової частини та Міжнародного легіону – це українці. Офіцери – це також виключно українці, бо іноземці ще тільки набувають можливостей та спроможностей, щоби бути офіцерами української армії. Серед сержантів також багато українців. Також ми пам'ятаємо тих українських солдатів, сержантів та офіцерів, які вже не з нами, це наші побратими.

Усі бойові та небойові спеціальності, яких потребує будь-який підрозділ активних дій, підрозділ спеціального призначення, ми виклали у нашій анкеті на lobby X у наших соціальних мережах та окремій інстаграм-сторінці, яка присвячена рекрутингу.

Ми ведемо перелік усіх спеціальностей та пряму комунікацію через соціальні мережі з військовослужбовцями відділу рекрутингу та з фахівцями відділу рекрутингу. Можна просто написати напряму, спитати й отримати відповідь.

Хочу ще поговорити про аспект тренувань і військової підготовки. Як вона відбувається у рекрутів?

Рекрути приїжджають, проходять первинну селекцію, тому що ми беремо не усіх. Потім вони розпочинають курс базової військової підготовки, який триває багато тижнів. Після цього вони підписують контракти та розподіляються по підрозділах, загонах, в яких вони будуть проходити службу, по групах та по ротах.

Після цього вони вже їдуть на злагодження зі своїм конкретним підрозділом та тренуються з ним. Від моменту перетину кордону до початку участі у бойових діях в іноземців, зазвичай, йде від 4 до 6 місяців. Зараз термін базової військової підготовки трохи збільшився, тому це може тривати навіть і більше. 4 – 6 місяців – це базове тренування. Адже у складі своїх підрозділів є також різні курси.

Також іноземці систематично отримують ВОС – військово-облікову спеціальність. Тож мають усю необхідну підготовку.

Як бійці з Міжнародного легіону відгукуються про Україну? Не лише про побратимів, а й загалом – про культуру й людей?

Зазвичай вони кажуть, що українці до них дуже привітні. Це коли йдеться про цивільних осіб, яких іноземці зустрічають на вулицях. Це відбувається особливо тоді, коли українці чують, що іноземець починає спілкуватися українською мовою.

У нас нещодавно було нагородження й українців, й іноземців. І коли іноземець виконує воєнні українські ритуали й звертається до командира, який вручає нагороду, українською, то це викликає дуже позитивні та привітні емоції. Тому загалом про українців вони кажуть, що ми дуже привітні й що у нас дуже класна кухня.

Як українським військовим служиться пліч-о-пліч з іноземними бійцями? Адже ми говоримо про різні мови, думки й традиції. Як це – знати, що у протистоянні з Росією є підтримка від іноземців?

Це дуже велика честь. Можу на 100% сказати, що це дуже цікаво та пізнавально. Дуже багато чого можна навчитися у цих хлопців та дівчат. Це дуже велика честь те, що є люди зі всього світу. Ба більше, коли ти проходиш службу з ветеранами елітних підрозділів, про які ти тільки фільми бачив, коли був маленький.