Чим ця комета так дивує науковців?
У момент перигею комета перебуватиме приблизно за 270 мільйонів кілометрів від Землі. Це майже вдвічі більше, ніж відстань нашої планети до Сонця, проте достатньо близько для проведення важливих наукових спостережень. Подальші знімки, які з'являться вже дуже скоро, покажуть, наскільки добре об'єкт буде видно в об'єктиви телескопів під час максимального наближення, але не варто сподіватися, що ми зможемо бачити її так само чітко, як деякі планети, пише 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.
Дивіться також Міжзоряна комета 3I/ATLAS позеленіла та змінила яскравість на шляху до Землі
Відкрита 1 липня 2025 року, комета 3I/ATLAS виявилася одним із найдивніших небесних тіл, які людство коли-небудь спостерігало. З кожним днем наближення до Сонця, Марса, а тепер і до Землі її незвичайна поведінка стає все більш вираженою.
Дослідження кометної коми – газово-пилової оболонки, що оточує активну комету – показали надзвичайно раннє вивільнення газів із великою кількістю вуглекислого газу. Подальші спостереження виявили масивні обсяги ціаністого водню та метанолу, які з'являються в комі через сублімацію льоду під впливом сонячного тепла.
Зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS, отримане спектрографом Gemini / Фото NOIRLab/NSF/AURA/Shadow the Scientist
Протягом перших двох місяців після відкриття дослідники зафіксували незвично високий вміст нікелю та заліза, відзначивши потенційно екстремальний склад, який не має аналогів серед інших комет.
На початку жовтня комета пройшла надзвичайно близько до Марса, що зафіксували марсіанські та сонячні обсерваторії. Спостереження значно ускладнилися, коли траєкторія об'єкта провела його за Сонцем з погляду Землі під час критичного етапу подорожі – перигелію, найближчого наближення до зірки, яке відбулося 29 жовтня.
Коли комета вийшла з-за сонячного сяйва, земні обсерваторії знову спрямували на неї свої телескопи. Космічна рентгенівська обсерваторія XMM-Newton провела 20 годин, спостерігаючи за небесним тілом і реєструючи рентгенівське випромінювання від зіткнення сонячного вітру з розширеною комою.
Перше фото 3I/ATLAS після проходження перигелію. Яскрава біла крапка в центрі зображення – це комета. Крапка над нею – це зірка, яка виглядає спотвореною через рух / Фото Qicheng Zhang/Lowell Observatory
Наприкінці листопада телескоп Gemini North отримав зображення, на яких з'явився зеленуватий відтінок. Це викликало особливий інтерес, оскільки ранні фотографії демонстрували червонуватий колір, характерний для органічних сполук толінів на поверхні комети.
Зеленуватий колір багатьох комет створюється двоатомним вуглецем, який випромінює зелене флуоресцентне світло під дією сонячної радіації. Однак дослідження 3I/ATLAS до перигелію показали незвично низький вміст цієї речовини. Нові знімки свідчать, що комета почала формувати двоатомний вуглець лише на пізніх етапах подорожі через Сонячну систему – ще одна її дивна особливість.
Комета 3I/ATLAS світиться зеленим світлом / Фото Gerald Rhemann, Michael Jäger
Повне значення цих спостережень залишається незрозумілим. Деякі вчені припускають, що 3I/ATLAS може бути надзвичайно багатим на метали об'єктом із кріовулканами, які викидають гази в космос. Інший аналіз вказує на можливість вичерпання льоду, що може означати перехід до стану посткометного астероїда.
Попри всі дивні моменти, усе вказує на кометну природу об'єкта. Наступна хвиля критичних спостережень має розкрити більше деталей про відмінності 3I/ATLAS від комет Сонячної системи. Подальший науковий аналіз може дати важливі відомості про міжзоряне середовище.
Як зазначив асоційований адміністратор NASA Аміт Кшатрія у листопаді, цей об'єкт однозначно є кометою за всіма ознаками та поведінкою. Проте його міжзоряне походження робить його захоплюючим і надзвичайно важливим для вивчення з наукового погляду. Максимальне зближення з Землею сприятиме цим дослідженням.
Дивіться також Українські астрофотографи показали власний знімок міжзоряної комети 3I/ATLAS
Всі стежать за 3I/ATLAS, навіть ООН
Міжзоряну комету 3I/ATLAS відстежують не лише космічні агентства, а й Організація Об'єднаних Націй. Міжнародна мережа попередження про астероїди використовує цей рідкісний об'єкт для тестування нових технологій визначення точного положення небесних тіл.
Результати масштабної кампанії спостережень допоможуть краще прогнозувати траєкторії майбутніх подібних об'єктів і навіть планувати космічні місії до них, пише Live Science.
Як відстежують комету?
Точне визначення траєкторії комет залишається складним завданням для астрономів. Нова ініціатива ООН та NASA використовує 3I/ATLAS для вдосконалення методів картографування таких космічних мандрівників. Об'єкт відстежується телескопами по всьому світу, що дає вченим великий набір своєрідних контрольних даних, з якими можна порівнювати нові показники. Астрономи прагнуть максимально точно визначити положення об'єкта й надалі мати можливість створити прогнози щодо майбутніх подібних небесних тіл.
Міжнародна мережа попередження про астероїди перебуває приблизно на середині кампанії спостережень за 3I/ATLAS і планує опублікувати результати в рецензованому науковому журналі наступного року. Про це розповів Джеймс Бауер, головний дослідник вузла малих тіл IAWN та професор кафедри астрономії Університету Меріленда. Мережа об'єднує понад 80 обсерваторій та науковців-аматорів по всьому світу, які активно досліджують об'єкти поблизу Землі, зокрема комети та астероїди.
NASA координує роботу IAWN та її спостережні кампанії. Комета 3I/ATLAS стала першим міжзоряним об'єктом, який відстежують з моменту початку таких кампаній у 2017 році. Раніше мережа спостерігала за потенційно небезпечним астероїдом Апофіс у 2020 – 2021 роках, а нова кампанія запланована на 2027 – 2029 роки, коли цей астероїд безпечно, але дуже близько підійде до Землі.
Основна мета цих кампаній полягає у зміцненні технічних можливостей вимірювання положення об'єктів на небесній сфері, що називається астрометрією, для астероїдів та комет. Дослідники тестують нову астрометричну техніку для відстеження шляху 3I/ATLAS, що може стати корисним для визначення способів надсилання космічних апаратів до подібних комет у майбутньому.
Габбл спостерігав міжзоряну комету 3I/ATLAS 30 листопада / Фото NASA
Бауер підкреслює важливість використання спільнотою найновіших та найефективніших технік. Він також очолює підрозділ малих тіл Планетарної системи даних NASA, яка архівує, каталогізує та поширює наукові дані про комети, астероїди та міжпланетний пил.
IAWN планувала таку спостережну кампанію з жовтня 2024 року, тому поява 3I/ATLAS наступного року стала щасливим збігом обставин. Близьке проходження міжзоряної комети добре збіглося з запланованим графіком спостережень, а через видимість об'єкта в обсерваторіях мережі та високий рівень наукового інтересу він став ідеальним кандидатом.
Чому завдання є дуже складним?
Точне вимірювання положення комети має свої складнощі. Змінна яскравість та мінливість коми – хмари газу та пилу, що оточує ядро та хвіст комети при наближенні до Сонця та нагріванні – можуть штучно збільшувати видимий розмір об'єкта і його яскравість, що ускладнює визначення його точного місця. На щастя, попри міжзоряне походження, комета демонструє настільки класичну поведінку, що її можна назвати "кометою серед комет".
Інтерес спільноти виявився надзвичайно високим. На стартовій зустрічі кампанії IAWN щодо 3I/ATLAS у жовтні зареєструвалося рекордних 171 учасника, включаючи науковців-аматорів, великі та малі обсерваторії, наукові організації. На проміжній телеконференції 9 грудня взяли участь 100 учасників кампанії.