Державний секретар США Ентоні Блінкен закликав українське керівництво ухвалити "непрості рішення щодо мобілізації". Він сказав, що ніяке озброєння не може замінити нестачу людей. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Віталія Портникова.

До теми Джонсон не буде голосувати за 24 мільярди доларів для України: що це означає на практиці

Чи потрібно Києву дослухатися до заяв Блінкена

Це не перша заява чільного представника адміністрації президента Байдена щодо потреби зміни мобілізаційних підходів в Україні. Раніше з аналогічними заявами виступав помічник президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки Джейк Салліван. Однак заява Блінкена, очевидно, викликала набагато більший резонанс тому, що була виголошена під час представницької міжнародної зустрічі.

Водночас не треба забувати, що сьогодні ані заяви Саллівана, ані заяви Блінкена не можуть якось вплинути на ухвалення рішення в Києві. Річ у тім, що ми чуємо ці заяви буквально за кілька тижнів до закінчення повноважень чинної американської адміністрації. Кілька тижнів залишилося і до різдвяних свят. Життя у Вашингтоні, принаймні політично, буде перерване на святкування, а невдовзі, після його закінчення, новим президентом Сполучених Штатів буде інавгурований республіканець Дональд Трамп. Українському керівництву доведеться зважати на поради саме з його адміністрації.

Ми бачимо що представники адміністрації Трампа, яка тільки формується, та його оточення якраз не погоджуються із поглядом адміністрації Байдена щодо необхідності зміни у мобілізаційних підходах. Зокрема, такий підхід засудив мільярдер Ілон Маск, який останніми місяцями користується неабияким впливом на Дональда Трампа.

Український президент Володимир Зеленський також говорив про те, що питання сьогодні не в кількості мобілізованих українських військовослужбовців, а в кількості озброєння, яке Україна отримала від США та інших західних союзників. Можна сказати, що між керівництвом України та адміністрацією чинного президента Сполучених Штатів немає порозуміння в підходах. Очевидно, що протягом наступних тижнів це порозуміння вже не відбудеться. Тепер українському керівництву доведеться вибудовувати стосунки саме з новою адміністрацією Трампа та намагатися усвідомити, як ця адміністрація реально поставиться до можливості переговорного процесу на лінії Вашингтон – Київ – Москва.

Нова американська адміністрація звичайно буде говорити і про допомогу Україні, і про мобілізаційний потенціал українців, і про те, як будуть розвиватися стосунки між Вашингтоном і Києвом, винятково після того, як переконається, яка зацікавленість не тільки України, але й Росії у переговорному процесі.

На мій погляд, ніякої зацікавленості Москви в цьому переговорному процесі ми не побачимо, а значить, адміністрації Трампа доведеться визначитися із тим, як відбуватиметься допомога Україні у найближчі непрості роки російсько-української війни. То ж чи потрібно українському керівництву буде ухвалювати "непрості рішення щодо мобілізації", про які говорить державний секретар Ентоні Блінкен?

Чому українська мобілізація пов'язана з російською

Це вже буде залежати від того, як до мобілізації будуть ставитися у Росії. Ми бачимо, що президент Росії Владімір Путін намагається уникнути мобілізації за примусом. Мобілізація часів російсько-української війни в Росії – це мобілізація за гроші. І кількість грошей, які російський уряд готовий сплачувати так званим контрактникам, збільшується із кожним місяцем, адже зменшується кількість людей, які готові вмирати на українській землі.

Тут у російського керівництва будуть два виходи:

  • або і надалі збільшувати гроші, які будуть потрібні для того, щоб вербувати нових людей для участі у війні (а ми прекрасно розуміємо, що це також дасться взнаки на рівні економічних можливостей Російської Федерації);
  • або все ж таки оголошувати примусову мобілізацію, що звичайно спонукає росіян до масового виїзду з власної країни, а можливо, і до зміни самої підтримки російського президента Путіна та його режиму.

Ось чому Путін так намагається запобігти подібним рішенням.

Усе це, звичайно, так чи інакше позначиться на мобілізації й в Україні. Ми з вами прекрасно розуміємо, що при 30 мільйонах населення, які сьогодні є в Україні, та 120 – 130 мільйонах населення, які живуть у Російській Федерації, мобілізаційний рівень обох країн є непорівнянним. Якщо в оборонній війні Україна може дозволити собі не проводити таку інтенсивну мобілізацію, яку проводить Російська Федерація, то у війні наступальній – рівень мобілізації, зміна її вікових і статевих індексів будуть абсолютно неминучі.

З якими б заявами не виступали на цю тему у Вашингтоні, це вже буде рішення самого Києва, пов'язане з бажанням або звільнити українські території від агресора (це вже дійсно залежить від того, яким буде рівень за західної підтримки), або зберегти території, які перебувають сьогодні під контролем легітимного українського уряду, від нових хвиль російської окупації.

Саме міркування щодо того, яким має бути мобілізаційний рівень в Україні, можуть датися взнаки на позиції українського керівництва на перемовинах про замороження російсько-української війни. Якщо взагалі ми з вами побачимо реальну можливість таких перемовин у найближчі місяці або роки. Але, як я вже неодноразово говорив, така можливість залежить не від того, яку кількість військовослужбовців мобілізує Україна на війну з Росією. Така можливість залежить насамперед від економічного рівня у самій Російській Федерації й від того, наскільки президент Путін буде вважати подальше проведення війни проти України ризикованим для виживання свого режиму.

А це вже також буде залежати:

  • від економічного тиску на Росію нової адміністрації США;
  • від того, наскільки реальними будуть інструменти цього тиску в Дональда Трампа та його міністрів;
  • від того, наскільки серйозною буде економічна війна США із Китаєм – головним спонсором путінського режиму у його бажанні зберегти економічну стабільність і мілітаризувати російську економіку.

Так що всі обставини, пов'язані із мобілізаційними підходами, поза сумнівом ще попереду. Нам доведеться визначатися із "непростими рішеннями", про які говорить державний секретар США, з огляду на об'єктивні умови, які будуть складатися на фронті російсько-української війни в наступний її непростий період.