Власне, у теперішніх обставинах питання мобілізації є особливо актуальним. Віктор Шишкін, перший генеральний прокурор незалежної України, розвіяв сумніви щодо ключових моментів, які стосуються мобілізаційних процесів.

Дивіться також Як зміниться облік, що знатиме ТЦК і чи є загрози: все про новий закон щодо цифровізації армії

Мобілізація і оголошення війни: чи є зв'язок

Шишкін наголошує: мобілізація не обов'язково пов'язана з фактом оголошенням війни. Згідно з Конституцією України, президент має право ухвалювати рішення про мобілізацію у випадку, якщо є загрози для існування держави. І відбувається це незалежно від того, чи було оголошено війну.

Необхідно розуміти, що мобілізація – це захист держави, а не оголошення війни. Спекуляції на цю тему – це ухилення від конституційних обов'язків,
– зазначив Шишкін.

Експерт також звернув увагу на історичні прецеденти, коли мобілізація відбувалася без оголошення війни. Він навів приклад з часів президентства Порошенка, коли мобілізаційні укази були видані саме без введення воєнного стану, що потім було визнано антиконституційним. Однак факт неоголошення війни на цей ніяк не вплинув.

Шишкін акцентував, що оголошення війни може мати негативні міжнародно-правові наслідки для держави, яка стала жертвою агресії. Він вважає, що Україні достатньо оголошення воєнного стану для здійснення мобілізації та захисту своєї незалежності.

З погляду міжнародного права держава, яка оголошує війну, є агресором, навіть якщо вона є жертвою нападу. Тобто якщо ми оголосимо війну Росії, вийде так, що ми станемо агресором.

За словами Шишкіна, введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року надало правові підстави для проведення мобілізації. Він також зазначив, що раніше, у 2014 році, введення воєнного стану могло б сприяти більш активній міжнародній підтримці України.

Дивіться також Вперше збив реальну ціль․ Що таке проєкт FrankenSAM і як допоможе закрити українське небо

Додамо, що зараз тривають активні дискусії стосовно оновлення законодавства щодо мобілізації. Наприкінці минулого року Кабмін вніс у Верховну Раду законопроєкт про вдосконалення набору людей на службу у військо. Згодом уряду довелось забрати документ на доопрацювання.

Експерти говорили про певні норми в документі, які порушують конституційні права громадян. Водночас важливо розуміти, що залишати усе, як воно існує наразі, – також не варіант. Збройні Сили потребують демобілізації першої хвилі мобілізованих, а також додаткових людей для захисту держави від агресора.