Які закони регулюють культурну сферу та функціонування української мови як державної
Конституція України та низка інших законів визначають правила використання мов у культурній сфері. Під час війни питання використання винятково державної мови стало гострим в Україні. Органи місцевого самоврядування на хвилі патріотизму офіційно забороняють використання російськомовного контенту.
Але водночас незаконність таких рішень нібито може підтвердити чинна норма про те, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування державної мови у сфері культури, гарантує вільне використання мов усіх національних меншин України. Про це пише адвокат і співзасновник ГО "Центр дослідження законодавства України" Назар Чорний.
Дивіться також Вчителька в Дніпрі могла вигнати першокласницю з уроку за зауваження про російську мову
Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Відповідний закон увалений у 2003 році й застосовується і до російської мови. Але водночас цей же документ визначає, що регіональні мови або мови меншин спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, тому вони не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку інших мов.
Експерти розглянули випадок, коли Полтавська міська рада заборонила використання російської мови в публічному просторі. За словами Назара Чорного потрібно звертатися до норм закону "Про засади функціонування української мови як державної".
Відповідно до частини 2 статті 23 цього закону, мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм,
– уточнив адвокат.
Тобто таке рішення на місцевому рівні суперечить приписам Закону України “Про засади функціонування української мови як державної”, оскільки все ж існують винятки щодо відтворення творів з текстом іншими мовами, крім державної.
Але, за словами експерта, в Полтаві ухвалили мораторій, що передбачає відстрочення виконання зобов’язань зі збереженням їх змісту та обсягу, а не повну відмову від зобов’язань чи перегляд їх змісту. Тобто це рішення лише тимчасове й діятиме до припинення окупаційних дій Росії. Водночас згадане рішення не містить зобов'язань та санкцій за порушення мораторію.
Як зазначив Назар Чорний, органи місцевого самоврядування не мають повноважень встановлювати такий мораторій. Експерт відповів на запитання журналістки 24 Каналу про те, чи нормально ухвалювати такі рішення з погляду законодавства й Конституції.
Єдина норма, яка стосується регулювання використання мов органами місцевого самоврядування, відсилає до Закону України "Про засади державної мовної політики" (так званий "закон Ківалова-Колісніченка"), який визнаний таким, що суперечить Конституції України, у 2018 році. За змістом статті 92 Конституції України та статті 5 Закону України "Про культуру" такі рішення може ухвалювати виключно Верховна Рада України як єдиний в Україні орган законодавчої влади,
– прокоментував Чорний.
Це також відповідає масштабу питання, що розглядається, оскільки рішення Полтавської міськради є одним з багатьох аналогічних, ухвалених іншими органами місцевого самоврядування. Це питання обсягу використання російської та української мов у культурній сфері, яке в нинішніх умовах та в майбутньому залишиться питанням національної безпеки, а не регіональної специфіки.
Важливо, що рішення Полтавської міської ради залишатиметься чинним та обов'язковим до виконання до його скасування самою Полтавською міською радою або судом у передбаченому законом порядку.
Що каже судова практика?
Назар Чорний навів у приклад рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Тоді громадська організація, засновником якої є обвинувачений у державній зраді Віктор Медведчук, звернулася до Львівської обласної ради з питанням про скасування рішення про застосування мораторію на відтворення російськомовного культурного продукту на території області.
Судді наголосили, що звернутися з позовом можуть лише особи, до яких було застосовано норми заборони, особливо якщо це завдало реальної та вимірюваної шкоди. Якщо ж позивач лише вважає, що рішення міськради потенційно може порушити її права чи інтереси, то це не створює підстав для скасування рішення.
Підсумовуючи, можна окреслити, що рішення Полтавської міської ради, як і ряд аналогічних рішень інших ОМС, є радше декларативним політичним жестом, ніж регуляторним нормативно-правовим актом,
– зазначив адвокат.
Тому Назар Чорний визначив, що поширення подібних рішень фактично на всій території України вкотре має змусити Верховну Раду розглянути заборону вже на рівні закону, а не окремої постанови.
Де в Україні вже діє мораторій на російськомовний контент
Полтавська міська рада запровадила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Під обмеження потрапили книги, музика, фільми, театральні постановки, концерти та інший контент російською мовою. Заборона поширюється на транспорт, заклади культури, громадського харчування, торгівлі та інші публічні місця. Рішення стосується навіть контенту, який створили українці російською мовою. Але немає заборони спілкуватися російською в побуті.
Подібні рішення вже раніше ухвалювали в Кременчуці та Дніпрі. У Дніпрі, зокрема, мораторій діє до завершення окупації території України.
Додамо, що за окремі порушення мовного законодавства передбачені штрафи, а мовний омбудсман пропонує посилити відповідальність для тих, хто систематично ігнорує вимоги закону.