Обидві ці вимоги сьогодні вирішує оптоволокно. Про його значення в завтрашньому дні я розповім в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Український дрон на 3000 кілометрів пройшов випробування, – Зеленський
Чому і як ми прийшли до оптоволоконних дронів
Безпілотні технології не такі нові, як може здатися. Хоча дрони стали символом сучасної війни, їх історія йде в далеке минуле.
Перший безекіпажний надводний дрон був створений понад 120 років тому. У 1898 році, коли ще не існувало слово "робот", винахідник Нікола Тесла представив систему "телеавтоматики" – катер з дистанційним управлінням. Він рухався завдяки електродвигунам, що живилися від акумуляторів, і керувався за допомогою радіосигналу, який відправляв пульт на штикову антену.
Дрон Тесли, 1898 рік / Фото з Вікіпедії
Тоді йшла іспано-американська війна, і Тесла позиціював свою лодку як засіб прихованої доставки торпед. Однак його розробки так і залишилися експериментальними, оскільки демонстрації відбувалися в закритому басейні. Військові так і не оцінили потенціал новинки в бою.
Ця історія створює паралель з нинішньою війною. БпЛА залишалися б експонатами в майстернях ентузіастів, якби наші захисники не довели їх ефективність у реальному бою. Тепер перед інженерами виник новий горизонт – створення дронів-маток: великих безпілотних платформ, здатних доставляти та координувати групи малих дронів.
Дрони-матки: що це таке і в чому їхній потенціал
Концепція дрона-матки – це наступний еволюційний крок у розвитку безпілотних систем. Для її реалізації потрібен апарат високої вантажопідйомності, який носитиме на собі ударні дрони, ретранслятори і сенсори.
Основні функції дрона-матки:
- доставка ударних дронів ближче до цілі;
- автономне управління роями дронів;
- оптимізація енергоспоживання: малим дронам не потрібні великі батареї, адже вони стартують з матки вже біля цілі.
Прототипи таких апаратів вже існують як у нас, так і у противника, однак серійне виробництво і повноцінне бойове застосування поки залишаються складним завданням.
Повітряні дрони-матки: перспективи та проблеми реалізації
Щоб дрономатка була ефективною, їй потрібно мати значний показник автономності. Однак поточна ситуація на фронті така, що завдання частіше вирішуються звичайними FPV-дронами, а в складних материнських платформах не завжди є потреба у принципі.
У попередній колонці я писав про наземну станцію на шість дронів, яку ми розробляємо. Цю станцію можна розмістити в замаскованій позиції, під'єднати до неї кілька БпЛА, а екіпаж відвести на безпечну відстань.
Ключова перевага такої станції – використання оптоволоконного з'єднання. У цьому випадку противник не зможе виявити сигнал засобами РЕБ. Тобто станція, як і під'єднані до неї дрони, залишатиметься невидимою як для радіоелектронної розвідки, так і для візуального спостереження.
На відміну від дрономатки, чий час на бойовому чергуванні обмежений ресурсом батареї, наземна станція може працювати цілодобово і в будь-який момент випустити підключені до неї дрони на ворожу групу, що вийшла на штурм.
Надводні дрони на оптоволокні: що ми можемо робити вже зараз
Оптоволоконні БпЛА використовуються на фронті менше як пів року, втім за цей час пройшли значну еволюцію. Ключовим проривом українських розробників стала локалізація виробництва котушок з оптоволокном.
Коли у 2023 році наші військові почали передавати інженерам перші захоплені ворожі зразки, стало зрозуміло, що китайські рішення щодо котушок потребують серйозного доопрацювання. У результаті ми прийшли до того, що зараз використовуємо оптику, намотану на українських верстатах і протестовану нашими спеціалістами.
Іншим важливим поліпшенням стало підвищення універсальності. Тепер одна і та ж оптоволоконна котушка може використовуватися не тільки на повітряних дронах, але й на наземних, надводних і підводних безпілотниках, що створює потенціал для розвитку дрономаток.
Тезисно про те, чому підводні дрономатки можуть змінити картину війни на морі.
- У 2023 році українські безекіпажні катери змусили російський флот відступити на значну відстань від берега, знизивши інтенсивність обстрілів Одеси.
- У 2024 році низка успішних спецоперацій біля Кримського півострова показала уразливість російських кораблів перед надводними дронами.
- Використання дронів-маток з оптоволоконним управлінням дозволить бити ворога несподівано і підвищить прихованість операцій.
Дрон-матка з підводними супутниками-камікадзе: чому це можливо і важливо
Якщо оцінити тенденції, у військовій інженерії існує серйозний запит на безекіпажні підводні судна. У 2022 році Boeing анонсував завершення проєкту Orca – автономного підводного безпілотника, оснащеного торпедами. Його ключова особливість – здатність довго перебувати на бойовому чергуванні. Це економить ресурси флоту і захищає екіпаж від втрат.
Безпілотна підлодка Orca / Фото Navy program office
Також нещодавно в Україні представили ще цікавішу розробку – підводний безпілотник Toloka. Характеристики не розголошуються, але сам факт появи подібних проєктів підкреслює необхідність розвитку підводних безпілотних систем.
Дрон TLK-150 "Толока" / Фото Naval News
Відповідно, якщо об'єднати підводний дрон з оптоволоконними супутниками-камікадзе, це відкриє значні можливості.
- Дрон зможе перебувати під водою в "сплячому режимі", поки ціль не потрапить у зону ураження.
- Підводний носій здатний нести більше оптоволокна, ніж повітряні аналоги (зараз межа – 25 – 40 кілометрів).
- Повністю прихований зв'язок між маткою та супутниками при відсутності радіовипромінювання.
- Дорогі сенсори можна розміщувати на матці, а дешеві супутники-камікадзе використовувати виключно як носії боєприпасів.
- Модульна система дозволить використовувати одні й ті самі котушки як для повітряних, так і для підводних дронів.
- Дрон може виконувати бойові завдання як в акваторії Дніпра біля Херсона, так і патрулювати район Чорного чи Азовського морів. Він універсальний.
Підсумовуючи, нагадаю, що противник прагне до домінування в Азовському та Чорному морях, називаючи це однією з цілей військової агресії. Однак українські підводні дрони-матки здатні зруйнувати ці плани. Якщо невеликий дрон зробить велику діру в черговому "російському військовому кораблі", це не просто технологічне досягнення, а стратегічна перемога.