Найважливіше про угоду

Відбувся певний територіальний максимум, якого досягнув Ізраїль, а також максимум послаблення можливостей ХАМАС. Однак ХАМАС залишився як структура і навіть брав участь у перемовинах. Більше про ситуацію на Близькому Сході читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

До теми Політичні ігри й найспокійніші місяці за багато років: що тепер чекає на Ізраїль

На ізраїльського прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу чинили дуже великий тиск. Ліва спільнота вимагала негайного перемир'я для того, щоб ХАМАС звільнив усіх заручників. Водночас радикальна права – була незадоволена тим, що ХАМАС фактично залишається як структура і може становити потенційну загрозу у майбутньому.

Фактично, замість повного знищення ХАМАС і взяття під контроль Сектору Гази є певною мірою відкат до статусу кво. Чи означає це, що ХАМАС може повторити ще один напад? Очевидно, що найближчим часом ні, враховуючи повну бойову готовність Ізраїля в прикордонні. Та у перспективі все можливо.

Відповідно, побачимо, на скільки сторони будуть готові реалізовувати свої зобов'язання. Нагадаю, що ці перемовини відбувалися за посередництва Катару і за участі Єгипту і США.

Я вважаю, що до повного завершення війни ця угода призвести не може. Ця війна триває надто довго. Крім того, жодна зі сторін не досягла тих цілей, які б вона могла заявити про себе. Зараз обидві сторони, а навіть більше ХАМАС, видають угоду за перемогу.

Оскільки Ізраїлю не вдалося окупувати Сектор Гази, не вдалося повністю знищити ХАМАС, але припиняється вогонь, то ХАМАС вважає, що Ізраїль не зміг їх перемогти. Хоча вже, наприклад, лідер Ірану Алі Хаменеї заявив про те, що це перемога палестинського спротиву.

Це надає ХАМАС певної суб'єктності. Його не вивели повністю, як терористичну організацію. Його не знищили. З ним продовжують перемовини, хоч і через посередників. До речі, коли хтось заявляє, що Ізраїль не веде перемовини з терористами, то історична реальність зовсім інша.

Покращення ситуації у Палестині

Гуманітарна ситуація у Палестині має покращитися. Заявлена відбудова Сектору Гази досить потужна. В Ізраїля зберігається контроль за цією відбудовою, він стежитиме, щоб інвестування відбувалося у цивільну інфраструктуру, а не у військову.

Читайте також У 30 разів більше, ніж заручників: Ізраїль звільнив палестинських ув'язнених

Відбудова – це досить тривалі розмови і я не думаю, що найближчим часом вони будуть реалізовані. Але щонайменше гуманітарна допомога буде відкритою для Сектору Гази. При чому не обмежена. Це має стабілізувати ситуацію.

Байден і Трамп тисли на Нетаньягу

Адміністрація Джо Байдена пропонувала певні умови для цього перемир'я ще у серпні. Воно могло вже відбутися, але тоді Ізраїль не погоджувався розблокувати кордон з Єгиптом. Ізраїльтяни перекрили Філадельфійський коридор, бо вважали, що ХАМАС може отримувати по ньому зброю.

На Нетаньягу здійснювався сильний тиск як з боку Байдена, так і з боку Трампа. Відповідно, враховуючи тиск всередині країни і тиск ззовні, прем'єр-міністр Ізраїля був змушений приймати рішення, яке на цьому етапі видається компромісом. Ізраїль заявив, що адміністрація Трампа у випадку якихось нових проявів агресії з боку ХАМАС готова дати повноцінну потужну відповідь.

Це тимчасове перемир'я, яке навіть не повертає до статусу кво, який був на початку цієї війни позаминулого року. Питання Сектору Гази залишається відкритим, адже адміністрація там досі не сформована. Хто буде керувати Сектором Гази, як будуть складатися відносини – це теж питання, які будуть обговорювати. Наразі є лише загальні декларації.

ХАМАС зберігає свої потужності і може своїм послідовникам видавати це як перемогу. Водночас Нетаньягу буде залишатися у тіні ордера Міжнародного кримінального суду, який оголосив його військовим злочинцем.

Це ситуативне рішення, яке навряд чи можна назвати таким, яке б докорінно змінювало ситуацію на Близькому Сході. Ті самі гравці, ті самі політичні сили, які залишили за собою вилку можливостей для умовного перемир'я. Очікувати, що це перемир'я буде чимось відрізнятися від попередніх різних домовленостей, за які навіть свого часу лідери Ізраїлю і Палестини отримували Нобелівську премію миру у середині 90-х, – не варто. Я це розглядаю, як проміжний етап тривалого протистояння.