Від першого оприлюднення е-декларацій можновладців, українське суспільство оговтується досі. Вищі посадовці виявилися власниками церков, колекцій коштовних вин та зброї. Усе це було зафаршироване мільйонами доларів готівки.

Маніпулювання військовими

10 березня на сайті Верховної Ради з'явився законопроект №6170 Петра Порошенка. Представник президента у Верховній Раді Артур Герасимов пояснив, що цей маленький закон лише на сторінку тексту є дуже важливим, бо він звільняє військових-контрактників від подання е-декларацій.

Тому його слід прийняти до 1 квітня, інакше з 1-го квітня тисячі контрактників із АТО підпадуть під кримінал, якщо не встигнуть подати відомості про власне майно.


НАЗК і Міноборони перекидали один на одного відповідальність щодо того, чи контрактники мають заповнювати е-декларації

В першу чергу закон мав пройти антикорупційний комітет. Його голова Єгор Соболєв пояснив колегам, що у нього є домовленість з представниками Адміністрації Президента про те, що закон має якомога швидше потрапити на голосування у Раду, адже часу на його розгляд просто немає.

Читайте також: Хто з військовослужбовців має подавати е-декларації: пояснення НАЗК

Усе б нічого, але, як виявилося, цей законопроект трансформувався у батіг для громадських активістів, які безжально критикують президента за відсутність і покривання корупційних схем.

"Поправки"

Артур Герасимов та його колеги по "Блоку Петра Порошенка" і представники НФ, зокрема Тетяна Чорновол, "доповнили" президентський закон 32 сторінками поправок, перевертаючи документ з ніг на голову.

Ці поправки розширюють вимоги е-декларування на співробітників громадських організацій при уряді та усіх незалежних антикорупційних організацій, а також підприємців, які надають їм послуги.

На засіданні антикорупційного комітету, де розглядалися ці поправки, Тетяна Чорновол щиро обурилась, чому її правки були відхилені комітетом.


Тетяна Чорновол намагалася проштовхнути поправки щодо громадськості через антикорупційний комітет

Голова комітету Єгор Соболєв спробував пояснити Чорновол, що поправки відхилені, бо вони суперечать логіці закону, з якою виступив ініціатор його прийняття Петро Порошенко.

Це може збурити суспільство. Цей закон має стосуватися виключно військових, а не журналістів чи громадськості,
– заявив Соболєв.

Юридичні тонкощі пояснює нардеп Юрій Дерев'янко. За його словами, поправки Чорновол відхилені згідно з процедурою? тому що вони не стосувалися предмету цього закону.

Якщо ви у першому читанні не вносили правки в певні статті, то вже у другом читанні їх чіпати не можна, а Чорновол пропонувала правки до більшості статей цього закону,
– розповів Дерев'янко.

Вже наступного дня, коли обурена Чорновjл залишила антикорупційний комітет, естафету в неї перехопили колеги по парламенту.

На черговому парламентському засіданні вони вправно з місця проголосували за внесення більшості поправок, відхилених у комітеті, а потім підтримали законопроект в цілому.

Цікаво, що за цей закон також проголосували 268 нардепів у тому числі з "Опозиційного блоку", "Відродження", "Волі народу" та "Радикальної партії".

Диригенти прийняття цього закону з безліччю правок настільки поспішали, що навіть вирішили проігнорувати відверту суперечність щодо дати подання е-декларацій для чиновників, які мають їх подати перший раз. У законі вказані як 1 квітня, так і кінець 2017 року.

Читайте також: Закон про е-декларування суперечить сам собі, – Соболєв

Хто тепер декларуватиме доходи?

По суті, президентський законопроект став транспортом для того, аби поширити контроль на представників громадськості та ускладнити їм життя.

Окрім запланованих категорій чиновників другої хвилі, свої е-декларації мають подати:

– кандидати у депутати всіх рівнів;
– фізичні особи, які отримують міжнародну фінансову підтримку в рамках угод про антикорупційну діяльність в Україні;
– керівники громадських організацій, які здійснюють антикорупційну діяльність в Україні;
– підприємці (треті особи у законі), які надають послуги громадським організаціям, що здійснюють антикорупційну діяльність в Україні;
– фізичні особи, які здійснюють антикорупційну діяльність та отримують кошти через третіх осіб;
– члени до конкурсних комісій громадських рад доброчесності.

На думку координатора коаліції "Декларації під контролем" Олександри Дрік, крім тиску на громадські організації, внесені поправки створюють нові корупційні ризики.

У той же час, навряд високопосадовцям вдасться сховатися у відрядженнях в АТО від оприлюднення своїх статків, адже у законі збережена норма про обов'язковість декларування при обійманні двох посад – цивільної та військової. Попри це у можновладців з'явилася можливість отримання "відстрочки".

Читайте також: Е-декларації для ЗМІ можуть стати елементом тиску, – експерт

Чи піде Порошенко назустріч громадськості?

Закон у понеділок зранку підписав спікер парламенту Андрій Парубій. А президент почав показовий діалог з представниками громадськості, аби, ймовірно, пом'якшити вимоги до антикорупційних організацій, після того, як сам створив ці проблеми руками своїх депутатів. Після переговорів Порошенко все ж підписав документ. Але представникам недержавних організацій президент запропонував створити робочу групу, яка напрацює нові правки до закону. Порошенко запевнив, що готовий внести відповідні пропозиції до парламенту як невідкладні.

Усе це виглядає, як помста громадським організаціям за шквальну критику політики президента та однойменної партії у парламенті. Адміністрація Президента змушує громадськість рухатись у створеному нею фарватері: не атакувати, а захищатися і "просити милості".

А тим часом у Брюсселі вже виступили з різкою заявою щодо закону про е-декларування і вимагають його скасувати.

Читайте також: Зрозуміло про декларування доходів: хто, коли і як має прозвітувати