У напрямку на Слов'янськ ворог перегруповує підрозділи та поповняє запаси

30 березня 2022, 02:10

Джерело:

Російські окупанти не полишають спроб захопити Слов'янськ, що на Донеччині. Однак ЗСУ дають потужну відповідь, руйнуючи плани ворога.

Відповідну інформацію оприлюднили у Генеральному штабі Збройних Сил України вночі 30 березня.

Читайте також "Відведення військ" Росії, ймовірно, є введенням в оману, – Генштаб

У напрямку на Слов’янськ противник продовжує утримання займаних позицій у районі населених пунктів Кам'янка, Суха Кам'янка,
– зазначили українські військові.

У Генштабі також зазначили, що ворог проводить заходи із:

забезпечення військ;
перегрупування підрозділів;
поповнення запасів.

Чому Слов'янськ важливий

Слов'янськ розташований якраз на межі трьох областей – Донецької, Луганської та Харківської. Фактично він є рівновіддалений від Донецька, Луганська та Харкова. З міста можна швидко перекидати людей у "потрібні місця". Слов’янськ також є одним із найбільших міст Краматорської агломерації. І, контролюючи його, можна здійснювати вплив на всю цю велику агломерацією на півночі Донеччини.

Бої за Слов'янськ у 2014 році

Захоплення Слов'янська почалося близько 9 ранку 12 квітня 2014 року. Загін диверсантів російського ГРУ на чолі з Ігорем Гіркіном-Стрєлковим взяв під контроль місто.
У ніч з 12 на 13 квітня 2014 року на засідання Рада нацбезпеки ухвалили рішення про проведення АТО для нормалізації ситуації на сході України. Однак перша спроба відбити Слов'янськ провалилася.
Опісля РНБО оголосила широкомасштабну операцію із залученням ЗСУ. Українські сили змогли встановити контроль над горою Карачун, що мала стратегічну важливість через її панівну висоту над Слов'янськом та розташовану на ній телевежу.
З 13 квітня перестрілки між терористами і українськими військовими відбувалися постійно. На початку липня українські військові почали активно наступати на позиції терористів.
5 липня 2014 року над міськрадою Слов'янська встановлено український прапор. Терористи з колоною бронетехніки прорвалися в сусідній Краматорськ, звідки пізніше втекли в Горлівку та Донецьк.