Новий наступ Росії у 2023 році: до чого варто готуватися Україні

Новий великий наступ Росії вже практично ні в кого не викликає сумнівів. Через це у 2023 році варто очікувати продовження бойових дій. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, якою може бути ситуація на фронті та яку роль відіграє допомога Заходу.

Зверніть увагу Відступ із Запоріжжя, "напад" Білорусі й конвертний терор: як Росія намагається уникнути поразки

У ГУР МО назвали вирішальні місяці війни

Українська розвідка зазначала, що вирішальними стануть весна та початок літа, адже саме на цей період росіяни планують свої нові наступи. У ГУР очікують, що в лютому – березні у Донецькій та Луганській областях активізуються бойові дії. Окрім того, ворог може піти у наступ на Куп'янському напрямку в Харківській області.

Заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький згадав, що Владімір Путін наказав окупантам захопити Донбас до березня. Наказ було віддано новому командувачу окупантами в Україні Валєрію Герасимову.

Також у розвідці відзначають, що нині фіксується перекидання російських військових на Схід України із Білорусі. Відтак, один із районів, де росіяни можуть знову спробувати перейти кордон, це Куп'янський напрямок.

Так само можливе й поновлення наступальних дій з метою повернення під контроль раніше захоплених ворогом територій у Луганській області.

Яка загроза для Києва та Львова

Скібіцький розвіяв мрії кремлівських пропагандистів, які всіляко намагаються розкрутити тезу, що Росія готується до великої війни, а тому нібито може наступати на Львів і внаслідок цього відрізати Україну від Європи. Генерал-майор заявив, що такі вкиди – це інформаційна війна.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) оцінюють ризик повторного російського вторгнення в Україну з території Білорусі, як дуже низький.

Аналітики зазначили, що за останні 24 години на території Білорусі дійсно спостерігається військова активність, але її рівень вказує на те, що атака звідти залишається малоймовірною.

Варто додати, що Генштаб ЗСУ вкотре наголосив, що станом на 23 січня не спостерігається формування ударного угруповання російських військ у Білорусі.

Тим паче, що заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк запевнив, що наразі триває встановлення довготривалих фортифікаційних споруд на опорних пунктах підрозділів навколо Києва.

Окрім того, продовжується встановлення та облаштування вогневих споруд на ймовірних шляхах просування окупантів. Також триває процес обладнання укриттів для захисту особового складу.

Підготовка Росії до наступу не дозволяє розслабитися партнерам України

Водночас варто розуміти, що загроза нового масштабного наступу все ж залишається і на цьому наголошують партнери України. Це дуже важливо, адже це не дозволяє нашим партнерам розслаблятися.

Голова євродипломатії Жозеп Боррель пояснював зволікання Німеччини з постачаннями танків "Леопард" тим, що там вважають нібито війна перейшла у період застою.

Та міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що останні кроки Росії вказують на її підготовку до великого наступу найближчими місяцями. Тому Певкур вважає, що західна допомога Україні зараз є вкрай важливою.

Захід тисне на Німеччину

Не відкидаючи загалом загрози масштабного наступу, варто розуміти, що така заява з Естонії покликана активізувати допомогу, в першу чергу від Німеччини.

За словами Ханно Певкура, на переговорах на базі "Рамштайн" новому міністру оборони Німеччини Борису Пісторіусу нічого було сказати у своє виправдання.

Певкур зазначив, що варіант, за якого інші союзники, наприклад, Польща, поставлять німецькі танки Україні без згоди Берліна, не є добрим рішенням. Він зазначив, що цього все одно буде замало. Мовляв, реальні зміни відбудуться, якщо танки, бойові машини, техніка, що надаються союзниками, діятимуть як єдиний кулак.

Почерк Герасимова: що чекати від командувача окупантів

Варто звернути увагу на заяву Певкура щодо призначення Валєрія Герасимова командувачем окупантами в Україні. В українській розвідці розповіли, що Росія може кидати на фронт більше бійців з елітних підрозділів, зокрема десантників.

Мовляв, це є типовою стратегією командувача окупантами Герасимова. За словами Скібіцького, нинішнє переміщення російських підрозділів повітряно-десантних військ – це і є почерк Герасимова. Він зазначив, що така стратегія відстежувалася і на початку повномасштабної війни.

Тоді на всіх напрямках у другому ешелоні йшли російські десантники, а під час наступу на Київ вони виконували основну роль. Отже, українська розвідка вважає, що і під час нового наступу росіян буде більш активне застосування повітряно-десантних військ.

Варто додати, що російські десантні підрозділи за перші пів року війни були наполовину вибиті. Окрім того, елітна російська 98-ма дивізія була вибита з Херсонщини, а далі перекинута на Схід.

Росія не може забезпечити мобілізованих, якими планує йти в наступ

Разом з тим, в ГУР підкреслили, що попри намагання мобілізувати додаткові сили, Росія вже не може забезпечити нових мобілізованих на війну громадян зброєю та технікою.

Тому у випадку мобілізації ще 500 тисяч осіб матиме з цим більше проблем. За оцінками розвідки, станом на сьогодні вже мобілізовано близько 315 тисяч росіян.

Водночас відбувається чергова мобілізація на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. У розвідці певні, що в Росії вже є директива не випускати за кордон тих, хто підпадає під мобілізацію, навіть якщо про це не заявлено офіційно. Однак зброї та техніки для мобілізованих, яких кидають на фронт, вже не вистачає.

Регулярна армія чи бойовики: на кого зробить ставку Путін

В ISW запевняють, що Кремль все ж намагатиметься робити ставку саме на регулярну армію, оскільки ватажок вагнерівців Євгєній Пригожин втратив свій авторитет в очах Путіна. Особливо після невдалих спроб захопити Бахмут.

За словами аналітиків, Путін робив ставку на тандем Пригожина та Суровікіна в надії, що перший захопить якомога більше територій, а другий – морально зламає українців масованими ракетними обстрілами.

З цього приводу аналітики розмірковують, як саме далі буде поводитися Кремль. З одного боку там зазначають, що повернення до тактики використання звичайних військових офіцерів, таких як Герасимов, може свідчити про те, що Путін намагатиметься поводитися раціональніше. Отже, відмовиться від ескалації ситуації.

З іншого боку, зосередження уваги на регулярній армії каже про те, що Путін буде намагатися дійсно вкладати в неї усі ресурси. Відтак, в багатостроковій перспективі є загроза не тільки в контексті війни в Україні, але і для майбутньої безпеки НАТО.

Погрози Росії ядерною зброєю нічим не підкріплені

Хоча, є інший бік медалі – російська армія, яку вважали "другою у світі", виявилася зовсім не такою, як її малювали. Розвідка запевняє, що Росія використовує тактичну ядерну зброю як один з елементів залякування. При цьому країна-агресорка навіть не випробовувала бойовий заряд на ракетах "Іскандер" чи "Калібр".

Українська розвідка зазначає, що носії ядерної зброї дійсно є і в Криму. Окупанти постійно відпрацьовували питання доставки ядерного боєзаряду, підготовки зброї до можливого бойового застосування.

Але, що стосується технічного стану, це тактична ядерна зброя, яка була виготовлена ще за СРСР. Як вона себе поведе, не знають навіть самі росіяни. А от лякалки про те, що ядерний заряд встановлюють і на "Іскандерах" та "Калібрах" також дещо роздуті.

Війна в Україні триватиме у 2023 році: що потрібно Силам оборони

Міжнародне агентство Fitch Ratings зробило свій прогноз щодо продовження війни. Агентство заявило, що війна триватиме у 2023 році у рамках її нинішніх широких параметрів.

Тобто, найближчим часом не буде політичних поступок, які могли б лягти в основу врегулювання шляхом переговорів. Там запевняють, що попри перевагу України на полі бою, наразі жодна зі сторін не має достатньо сил для великого прориву.

Тому з цього можна зробити лише один висновок – Україні потрібно більше потужної зброї для пришвидшення наступальних операцій Сил оборони. Зокрема, українська армія потребує сучасних танків.

Тема танків зрушилася з мертвої точки

На цю тему досі точаться дискусії, однак вони нарешті почали виходити на новий рівень. Після затягування процесу та офіційних заяв Польщі про прагнення передати танки навіть без згоди Німеччини, в уряді Шольца заявили, що не заперечуватимуть, якщо Варшава передасть Україні танки Leopard 2.

Про це сказала очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок. Одразу після цієї заяви прем'єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна невідкладно направить Німеччині офіційний запит щодо передачі Україні Leopard-2. Однак він додав, що питання вже не у дозволі, а у відвертому тиску на уряд Шольца та у створенні бодай невеликої коаліції країн, які готові передати танки.

Німеччина може опинитися в ізоляції через "Леопарди"

Заступник глави МЗС Польщі Аркадіуш Мулярчик зробив дуже важливу заяву на цю тему. За його словами, Німеччина може опинитися у міжнародній ізоляції, якщо відмовлятиметься передавати танки Україні, адже тиск на Берлін чинять вже всі країни Центральної та Східної Європи, Велика Британія та США.

Отже, у разі відмови становище Берліна буде, м'яко кажучи, дуже слабким. За його словами, Німеччина намагається реалізувати своє геополітичне бачення. Але сьогодні вони мають зіткнутися з тим фактом, що їхнє бачення суперечить тому, що вони говорять, тому, що вони зобов'язалися захищати – міжнародне право, цілісність та суверенітет країн.

Тому, якщо Німеччина, як каже Шольц, хоче стати гарантом безпеки в Європі, вона має ухвалити позитивне рішення щодо передачі "Леопардів" в Україну. Інакше всі її прагнення виявляться брехнею, а відтак Німеччину чекатимуть не найкращі часи, коли більшість партнерів від неї відвернуться.

Міністр оборони Борис Пісторіус вже запевняє, що найближчим часом буде схвалено рішення про те, чи відправляти танки Leopard німецького виробництва в Україну. Пісторіус пояснив, що мовиться про фактори, які включають питання безпеки для німецького населення. Але, швидше за все, це стосується того, що Німеччина прагне створити якусь свою власну коаліцію.

Наприклад, напередодні Шольц показово відвідав Париж, де зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном, аби спробувати посилити франко-німецький альянс. Під час брифінгу Макрон заявив, що Франція розгляне питання передачі Україні танків "Леклерк", але якщо це не зашкодить безпеці його країни та не призведе до ескалації.

Після брифінгу з'явилася спільна франко-німецька декларація щодо питань безпеки та оборони. У ній мовиться, що Німеччина та Франція вирішили, що адаптуватимуть свою військову підтримку України залежно від розвитку ситуації на полі бою.

На Заході поки не можуть вимагати від України переговорів

Разом з тим, сьогодні міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що європейські країни поки не можуть просити Україну повернутися до переговорів з Росією, але зазначив, що це можливо.

За його словами, дехто зі світових лідерів намагається просити європейські країни пом'якшити свою позицію на користь переговорів з російським диктатором Путіним.

Проте Таяні впевнений, що Україна зможе почати переговори з Росією лише за умови припинення боїв та бомбардувань. Мовляв, саме після зупинки бойових дій та ракетних ударів, Європа може почати просити Київ про переговори.