Західна кров не може бути пролита, або про що недоговорюють союзники

Між союзниками має бути відвертість

На завершальному етапі у них брали участь перші обличчя – генерал Марк Мілі і Валерій Залужний. До речі, Залужний минулого тижня знову відвідав улюблене місто Достоєвського і Тургенєва, уточнюючи якісь питання з американськими та британськими колегами.

Читайте також Путін неочікувано зібрався у Бурятію: до чого тут Китай і війна 

Як нам повідомила The New Yourk Times, "гра" була спільною розробкою союзниками плану весняного наступу ЗСУ, який мав зламати оборону противника найперше на півдні, і змусити його до виконання "плану Зеленського", який підтримали двома заявами G7 12 жовтня та 12 грудня.

Головна вимога України та G7 – повне виведення російських військ з окупованих ними територій України.

Паралельно зі спільним плануванням союзників весняного наступу їхня політична солідарність була підкреслена на зустрічах, які відбулися одна за одною (Мюнхенська конференція, саміт ЄС, візити президента США до Києва та Варшави). Низка game-changing проривів у постачанні зброї (бронетехніка, подвоєння радіуса вогневого впливу HIMARS) були реалізовані в межах формату "Рамштайн".

Однак важко позбутися відчуття певної недосказаності та двозначності у відносинах між союзниками. З таким настроєм неприпустимо йти на вирішальну битву, яка визначить, без жодного перебільшення, долю світу в XXI столітті. Союзники повинні бути гранично відвертими один з одним, навіть якщо для цього доведеться говорити якісь неприємні один одному речі.

Як Україні зав'язують руки

Почнемо зі стандартного мема, що застряг у зубах. Кожна, навіть найрішучіша і найбезкомпромісніша, заява західного політика на підтримку України неодмінно супроводжується наступним застереженням: "У той самий час не можна допустити ескалації конфлікту. Тому абсолютно неприпустимим є пряме військове зіткнення НАТО та Росії".

На кого спрямований цей постійний заклик Заходу "не допустити ескалації конфлікту"? Путін масованим ракетним обстрілом українських міст уже піднявся до найвищого ступеня своєї ескалації – геноцид українського народу. Захід цілком справедливо створює спеціальний суд для розгляду систематичних злочинів проти людяності Путіна та його спільників. І Захід водночас пов'язує руки жертві цих злочинів, не дозволяючи Україні ефективно захистити від знищення своїх мирних громадян.

Цікаво Яку гру затіяли Путін та Сі Цзіньпін, і як не обпектися Зеленському

Далекобійні ракети та літаки або не передають Україні, або передають з умовою – не завдавати західною зброєю ударів по території Росії. Як же не завдавати їх по аеродромах, з яких підіймають літаки з ракетами, що знищують українські міста?

Чого ж побоюється Захід? Ядерної ескалації з боку Путіна?

Справді, протягом 15 років ядерний шантаж був елементом зовнішньої політики Путіна. Але саме в ході цієї війни США нарешті зрозуміли, що неможливо нескінченно відступати перед блефом авантюриста, який поступається їм у всьому. Вони дуже переконливо пояснили йому, що саме з ним особисто станеться у разі спроби використання ним тактичної ядерної зброї.

Одразу ж з'ясувалося, що Путін ніякий не Шахід, який мріє про зустріч у раю з сімдесятьма двома дівицями. Він чудово почувається з однією Кабаєвою, яка сидить на золотому унітазі в їхньому розкішному недолугому палаці, і дуже цінує цей свій земний спосіб життя.

Неприйнятна ціна для Заходу

То чому Захід так побоюється можливого військового зіткнення НАТО і Росії?

Ну, припустимо, тяжко травмований постачанням Україні винищувачів F-16 Путін завдасть у відчаї удару (конвенційного) по румунському чи польському летовищу. Ну, так чудово! НАТО отримає, нарешті, можливість реалізувати своє тисячу разів заявлене світу попередження: "Ми будемо непохитно захищати кожен дюйм священної території, на яку поширюються гарантії 5-ї статті нашого Статуту." Війна з "другою армією світу" закінчиться в цьому випадку максимум за кілька днів.

Важливо "Хороший рускій", який мріяв стати Путіним: що не так з Оскаром для "Навального"

Будуть врятовані життя десятків тисяч українців, яким судилося загинути на цій клятій війні. Однак і за ці кілька днів війни загинуть, мабуть, сотні військовослужбовців НАТО, а можливо, й мирних європейських мешканців. А ось це вже неприйнятна шкода для Заходу.

Захід чудово розуміє, що робить і що зробила Україна для всього вільного світу ціною своїх величезних жертв. Недарма ж генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав: "Так, ми платимо грошима, але українці платять кров'ю. І якщо вони не встоять, і Путін досягне успіху, ми платитимемо ту ж ціну".

Захід визначився. Він твердо виступає за перемогу України та повне відновлення її територіальної цілісності. Однак без пролиття західної крові. Україна не до кінця розуміє, але приймає цю позицію.

Операція, розроблена у Вісбадені, відбудеться у визначені терміни. Однак Україні мають надати необхідні для успіху цієї операції ракети ATACMS, що покривають усю територію Криму, та фронтову авіацію. Україна готова прийняти умову не використовувати ці засоби для завдання ударів по території Росії. У розумінні всіх цих питань між союзниками має бути досягнуто повної ясності.