Наталія Кравцова пригадала на Media Center Ukraine - Ukrinform, що оборона Маріуполя тривала 86 днів – з 24 лютого по 20 травня 2022 року. Тоді останній боєць гарнізону залишив територію "Азовсталі", пише 24 Канал.
Дивіться також Божеволіла, – мати бійців "Азову" про те, як загинув старший син, а молодший був на "Азовсталі"
Жінка розповіла, яка фраза зараз для неї найстрашніша
Жінка пригадала, як відбувалась оборона Маріуполя, площа якого разом з передмістями складає 200 квадратних кілометрів. Тоді на оборону міста стали орієнтовно 7 – 8 тисяч українських військових: бійці ЗСУ, прикордонники, військові Нацгвардії, включно з азовцями, Військово-морських сил.
За її словами, ситуацію ускладнювало те, що в місті залишалось орієнтовно 400 тисяч цивільних, які не могли виїхати через блокування росіян. Вони гинули через поранення та відсутність медичної допомоги.
У перші ж дні логістичні зв'язки до Маріуполя знищили – військові вели бої, маючи брак боєкомплекту, озброєння, продуктів, ліків. У них не було резерву й особового складу. Поранених бійців не могли евакуювати.
Важливо Тоді вертольоти привезли надію, – мама полоненого бійця про операцію ГУР на "Азовсталі"
Тоді розвідка з азовцями вертольотами змогли доправити боєкомплект, засоби зв'язку, медикаменти та продукти. Також туди доправили 72 бійців, які вступили в бій. "Дорога життя" небом проіснувала тільки 10 днів.
Згодом фортеця "Азовсталь" залишилась єдиним клаптиком української землі. Її штурми призупинялися лише тоді, коли російська авіація скидала на комбінат фосфорні бомби або багатотонні бомби ФАБ, які пробивали бункери на кілька поверхів вниз та ховали під уламками сотні бійців та цивільних, що шукали там безпеки в бомбосховищах,
– розповіла Наталія Кравцова.
За її словами, щодня було 100 – 120 вильотів ворогів по "Азовсталі". Всі ці бомби летіли на голови наших оборонців, сотні тіл досі знаходяться там під уламками бетону та землею.
"20 травня бійці маріупольського гарнізону, захисники "Азовсталі" вийшли з комбінату. Ми бачили ці кадри, увесь світ бачив ці кадри – вони виходили худі, змарнілі, поранені, виснажені, але вони не підняли руки вгору. Жоден з них", – розповіла жінка.
Син Наталії Кравцової тоді також потрапив у полон. Вона вже рік чекає на його повернення.
Для мене та багатьох людей це найстрашніший рік в житті. Рік бою, рік відчаю, страху за життя рідної людини. І тільки віра в те, що він повернеться, дає мені сили кожного дня підійматися з ліжка та робити все, що я можу і не можу для того, аби його звільнити. І найстрашніша фраза: "Вашого в списках обміняних нема",
– крізь сльози розповіла матір захисника.
Наталія Кравцова розповіла про очікування сина: дивіться відео