НАТО бореться з дезінформацією: чим корисна для України комунікаційна стратегія Альянсу

За понад 70 років свого існування Альянс постійно адаптується до нових викликів, щоб захистити держави союзників та їхніх громадян. Мовиться не лише про військову царину, а й інформаційний простір. 

Попередній випуск Рушійна сила: молодь залучили до співпраці між Україною та НАТО

Фабрикування фактів, провокації, маніпулятивні технології і відверта брехня – дезінформація перетворилася на проблему національної безпеки, інструмент. Він може дестабілізувати світ. Це зауважила помічниця генерального секретаря НАТО з громадської дипломатії Байба Браже.

"Ворожа інформаційна діяльність, і зокрема дезінформація, є серйозною загрозою. Це загроза безпеці для демократичного суспільства, і немає жодної відповіді, як ми можемо протистояти їй", – відзначила Браже.

Відзначимо. Дезінформація – не винахід останніх років. Упродовж цілих десятиліть з неправдивою інформацією борються на державному та навіть військовому рівнях в усьому світі.

За словами заступниці помічника генсекретаря НАТО з питань публічної дипломатії Кармен Ромеро, так само, як союзники з НАТО, стикалися з іноземним втручанням від моменту створення Альянсу, також відчуваються наслідки ворожих дій через поширення пропагандистської інформації.

Демократичні цінності – під ударом

Під удар насамперед потрапляють демократичні цінності. У НАТО переконані: наразі інформація є потужним інструментом для недемократичних систем. Неправдиві відомості як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, становлять серйозну загрозу для суспільства загалом. Дезінформація:

• породжує безлад;
• породжує недовіру до державних інституцій; 
• підриває легітимність влади;
• породжує невиправдану напругу;
• викривлює суспільні дискусії.

"Важливо координувати об'єднання зусиль, співпрацю для захисту нашого суспільства від інформаційних атак, спрямованих на те, щоб підірвати нашу демократію", – наголосила Ромеро.

Ромеро: Факти – найефективніша зброя проти дезінформації

Фейкові дані, як зазначили експерти, легко поширити і важко спростувати. В Альянсі вважають, що найефективніша зброя проти дезінформації – це факти. "Комунікації засновані на фактах є найефективнішим способом протидії дезінформації", – сказала Ромеро.

"Як організація, заснована на спільних цінностях, НАТО протидіє дезінформації надійними публічними повідомленнями, заснованими на фактах. Ми прозорі і публічно окреслили наш підхід до протидії дезінформації", – зауважила Браже.

Цікаво Операція ORBITAL: понад 20 тисяч українських військових пройшли курс підготовки НАТО

Фейкові новини та перекручені дані здатні розхитати внутрішньополітичну ситуацію, залякати або навіть підігріти військову напругу. Люди незахищені від таких меседжів, а зловмисники активно використовують їх у згубних цілях.

"Дезінформацію можна використати для досягнення різних цілей, зокрема ідеологічних, політичних чи фінансових. Дезінформація – це один із видів ворожої інформаційної діяльності", – розповіла Браже.

Байба Браже / Фото 24 каналу

Інтернет-простір як поле бою

Інформація поширюється так швидко, що люди просто не встигають проаналізувати події. Через це фейки та маніпуляції сприймають як реальні новини.

Основним полем бою став інтернет-простір, зокрема соцмережі та псевдоновинні сайти, які поширюють неправдиві дані. Саме за допомогою фейкових акаунтів створюють сумнівні повідомлення, їх підхоплюють ЗМІ, а потім розповсюджують пересічні користувачі.

За словами помічниці генсекретаря з громадської дипломатії, ніколи досі не було простіше поширювати дезінформацію деформувати факти та впливати на їхнє сприйняття. 

Як НАТО бореться з дезінформацією

Альянс бореться з дезінформацією, систематично здійснюючи моніторинг сумнівних повідомлень. Комплексно розуміти інформаційний простір необхідно, аби виробити дієву відповідь на загрози і сформувати безпечне середовище. "Моніторинг інформаційного середовища передбачає відстеження та аналіз інформації про нашу діяльність", – відзначила Ромеро.

У НАТО виробили потужну комунікативну стратегію. І завдяки зв'язкам з громадськістю Альянс простою мовою розповідає громадянам про свою діяльність. Співпрацює з незалежними експертами, спільнотами, громадськими організаціями, які займаються:

• перевіркою фактів;
• спростовуванням неправдивої інформації.

"Основним елементом для ефективного розв'язання інформаційних маніпуляцій є дуже тісна координація зусиль та активна співпраця між державними та недержавними установами й організаціями", – сказала Ромеро.

Повний випуск програми "Фактор безпеки": дивіться відео

Яка ситуація з протидією фейків в Україні

На передовій боротьби з дезінформацією перебуває і українське громадянське суспільство. Кілька років тому в Альянсі взялися розвіяти міфи щодо войовничості й ворожості українців, які розповсюджує Росія. Автори вирушили до Львова, де, прогулюючись старовинними вуличками, брали інтерв'ю у перехожих.

"Згідно з російською інформацією, це місце (Львів – 24 канал) сповнене прихильників нацизму, що утискають носіїв російської мови та людей з іншої частини країни", – почав програму редактор NATO channel Пол Кінг.

Цікаво Еволюція російських фейків: прокремлівська пропаганда вдається до маніпуляцій

В НАТО зауважили, що Україна вже накопичила чимало досвіду у виявленні фейкових новин та перевірці фактів: "Справді похвально, що Україна продовжує зміцнювати свої спроможності з протидії дезінформації".

Навесні 2021 року в Україні розпочав роботу Центр протидії дезінформації – державна інституція, яка у співпраці з громадськими організаціями протистоїть пропаганді. Перешкоджає маніпуляціям громадською думкою також і Центр інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій.

Заступниця помічника генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії наголосила: "Перед цими двома центрами зараз стоїть важливе завдання, як ще більше підвищити стійкість в українському суспільстві".

Допомогти підвищити стійкість українського суспільства обіцяють і країни НАТО. "Ми продовжуватимемо співпрацювати з Центром передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Ризі, і ми розглядатимемо нові можливості підтримати спроможність України протистояти інформаційним викликам", – сказала Ромеро.

Кармен Ромеро / Фото 24 каналу

Мішенню дезінформації подекуди стає і сам Альянс. У Центрі передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Латвії зібралися 30 фахівців. Перед ними непросте завдання: знайти шляхи, як ефективніше розпізнавати брехливу інформацію та боротися з неправдою.

"Фейкові новини становлять загрозу не лише для окремої людини, а й суспільства та безпеки країн загалом. Це явище, що впливає на наше життя, тож ми мусимо знайти шлях, як себе захистити", – відзначив Яніс Сартс з Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій.

Як вберегтись від дезінформації

Як вберегтися від фейків та зупинити дезінформацію – учасники висунули десятки ідей. Справжній винахід – спеціальний мобільний застосунок, який за принципом роботи нагадує сайт для знайомств.

Розважаючись, користувачі можуть змагатися одне з одним у спробах відрізнити правдиву інформацію від брехливої. Ще одна розробка – інтерактивна гра у популярній соцмережі фейсбук – FakeBuster або "мисливець за підробками".

Ще один простий і зручний у використанні інструмент – плагіни, які здатні виявляти помилкову інформацію. Їх можна використовувати, додавши у браузер. На думку і організаторів заходу, і учасників – такі винаходи допоможуть розвинути навички критичного мислення. Адже найкраще люди сприймають інформацію саме в ігровій формі.

"Учасники запропонували кілька проєктів, які допоможуть в ігровій формі запобігти розповсюдженню фейків", – сказала Лінда Куріка. Єдиного рецепту, як протидіяти неправдивій інформації, за словами експертів, немає. Однак можливо зробити громадян, уряд, сили оборони і безпеки та загалом суспільства менш уразливими до дезінформації, зміцнивши їхню стійкість.

Варто прочитати Протидія новітнім загрозам: як НАТО допомагає Україні зміцнити національну стійкість

Часом людина отримує настільки багато неправдивої інформації, що переконує сама себе в правдивості всіх хибних відомостей. У цьому і полягає небезпека пропаганди, наголошують у НАТО.

"Подібно до того, як усі країни НАТО захищають одна одну від будь-якої загрози, протидія дезінформації – це також спільна робота: кожен громадянин має свою роль. Нам потрібно разом підвищити нашу колективну стійкість до дезінформації", – відзначила Браже.

А найдієвішим механізмом протидії дезінформації залишається персональна інформаційна гігієна. Здатність кожного відокремлювати та осмислювати факти та виділяти джерела, яким можна довіряти. І бути спроможним самостійно розпізнати, де правда, а де – брехня.