Навчання кібербезпечників: застарілі програми і проблеми зі спеціалізацією

Про це під час Форуму з управління інтернетом розповів доцент кафедри інформаційної безпеки КПІ та керівник проекту "Кібер Академія" по співпраці між бізнесом та вищими навчальними закладами у сфері кібер-освіти Олексій Барановський.

Читайте також: Закон про кібербезпеку: кого і як захищатимуть

Експерт нагадав, що у нас зараз є одна спеціальність – кібербезпека. Добре це чи погано – питання спірне.

Раніше було близько 7 різних спеціальностей, зокрема, управління інформаційною безпекою, менеджмент інформаційної безпеки, створення та захист інформації, безпека у сфері захисту інформаційних систем. Кожен навчальний заклад мав свої спеціальності, якось їх називав. Зараз одна. Деякі спеціалісти можуть сперечатися, що має бути окремо технічний захист інформації, окремо – кібербезпека тощо,
– учтонив викладач.

Але, за словами Барановського, існують дві більш глибокі проблеми. Перша – старіння навчального матеріалу. Світ розвивається швидко, а кібербезпека – значно швидше. "Виходить, що у нас затверджений навчальний стандарт з кібербезпеки. І є питання сертифікації. Так от – сертифікацію випустили у 15 році, вимоги по ній до навчальних матеріалів, у 17 – вона вже застаріла, інформація і матеріали. А у сфері вищої освіти: стандарти, розроблені цього року, приймуться за рік, за два роки почнуть діяти, а матеріал буде вже не просто застарий", – пояснив експерт.

Читайте також: Влада б'є кіберзлочинців "по хвостах", — експерт

Інше питання – поріг входження фахівця до кібербезпеки доволі високий. Потрібно знати і мережеві технології, і адміністрування, і програмування. А у вишах студентам до 4 курсу викладають багато фундаментальних наук, математику, фізику тощо, тобто, до 4 курсу не дають спеціальність, а на 5-му студент уже – програміст на Java.

Студенти зараз хочуть заробляти, якомога швидше, з 3-4 курсу, тому на 5-му вони вже визначили свій напрямок. В результаті, якщо з випуску магістрів, 22 людей, двоє займаються кібербезпекою професійно – супер, вийшло! Навіть якщо один хоча б – добре. Тому – ще є питання балансу фундаментальних наук та сучасної технічної їх імплементації,
– констатував Барановський.

Ще одне питання – бізнес завжди хоче готового фахівця. А його потрібно підготувати. Так, навчальні заклади готують відповідних 940 бакалаврів, але з них 10 будуть працювати по спеціальності.

Чи формує бізнес запит на фахівця заздалегідь? Ми можемо дати, ви тільки прийдіть і замовте. У нас регулятор навчання – держава. І вона дає ліцензійний обсяг фахівців, а не бізнес. Але ж – скільки фахівців потрібно в поліції, СБУ, а скільки – в бізнесі? По-моєму, це різні речі,
– констатував експерт.

Він уточнив – є певні навчальні програми від вендорів, як IBM, Cisco, де пропонують і навчальні матеріали, і викладачів. Проте у них дещо інші підходи, зауважив Барановський: "І я як викладач не можу сказати, що краще спершу "розжовувати" фізику і математику, техніку, а потім давати спеціальність, чи сказати: "ось є вірус, а якщо хочеш дізнатись як він працює – іди туди-то, а поки що бережись і бережи інших".

Ще одна проблема, з якою стикаються всі навчальні заклади: викладачі роблять не те, що треба, навантаження перевищує всякі норми. "Наприклад, я як викладач у сфері безпеки маю ще викладати на 2 курсі архітектуру машин, нема на кого більше покласти, немає викладачів. По-друге – ставка викладача досить смішна", – зазначив Барановський.

Читайте також: Гібридна війна: що робити, аби відстояти інформаційну незалежність України

Експерт резюмував: для сфери навчання кібербезпеки проблеми такі ж, як і для інших сфер. До них потрібно підходити зважено, вирішувати питання викладачів. І має бути співпраця бізнесу і держави.

Нагадаємо, голова ради ГО "Українська група інформаційної безпеки і кіберзахисту України" Костянтин Корсун констатував відсутність системи кібербезпеки в Україні.