Плани потрібно будувати на неприємній реальності
Війна, на жаль, погано прогнозується. Якщо про результат ще можна судити за співвідношенням сил, динамікою подій та статистикою втрат, то передбачити тривалість гарячої фази чи конфлікту загалом складно. Занадто багато випадковостей можуть вплинути.
Читайте також Герої, на жаль, вмирають – двічі: як увічнити пам'ять про них
Сьогоднішня російсько-українська війна не має варіанта швидкого закінчення з однозначним результатом. Росія має великий людський і матеріальний ресурс, а Україна вже сьогодні обіграє супротивника в технологічності та сучасності озброєнь. Росія воює за шаблоном 20 століття, Україна вміє у маневрену, сучасну війну. Проти Росії виступає коаліція країн.
Але для того, щоб завдати Росії класичної військової поразки, сил недостатньо. Україна та її союзники не можуть окупувати територію величезної країни, захопити її столицю, змусити до миру. Найкращий захисник Росії у цьому сенсі – це не її армія, це її розміри.
Програма максимум – відсунути Росію на визнані світовою спільнотою кордони 1991 року. Мінімум – на межі 2022 року. Ні той, ні інший варіант не означає закінчення війни і не гарантує відновлення гарячої фази впродовж найближчих 5 років.
Тому свою політику та плани треба будувати не на мріях про розвал Росії, а на неприємній реальності – недобитий ворог обов'язково спробує взяти реванш. Добити його немає можливості ні в нас, ні в союзників. Потрібні зовсім інші ресурси.
Ми можемо їх ненавидіти, зневажати, тролити, але при цьому ні на хвилину не забувати про те, що це по-справжньому велика країна з численним населенням, накачана шовіністичними ідеями про "особливий шлях".
Цікаво Хто допоможе Україні повернути Крим
Немає жодного фактора, який підтверджує вологі мрії про можливий розпад цієї країни. Можна, звичайно, вірити у диво, але не можна будувати стратегії на цій вірі. Якщо хочеш вижити.
Росія знищила старий світ
Наше завдання – створення сучасної, високотехнологічної армії, зброї відплати, життєздатної економіки (практично з нуля, враховуючи рівень завданих нам збитків). Також – підготовка протистояння із сусідньою агресивною державою. Не інакше.
Зауважте Парадокс Бахмута: як росіяни опинилися в "чорній дірі"
Реальність малоприємна. Вона не обіцяє ні комфорту, ні безтурботного життя. Однак безтурботне життя в нас уже було, наїлися, дякую росіянам. Тепер настав час дорослішати.
Будуймо стратегічні плани з реальності. Рано чи пізно ми їх здолаємо, але, швидше за все, це буде пізно, а не рано. Ворог буде розбитий, а перемога буде за нами! Тримаємось!