Бізнес-історія Ryanair – одна з найцікавіших в Ірландії за минулі 30 років. Це неабияке перетворення з невеликої місцевої авіалінії на найпотужнішого в Європі авіаперевізника на короткі відстані.

Цікаво! Як компанія Airbnb перевернула туристичну сферу світу: правила користування сайтом

Історія маленьокго бізнесу сім'ї Раянів почалася у 1984 році з місцевої авіалінії. Тоді ще традиційна авіакомпанія здійснювала поодинокі рейси між Ірландією та Британією. І за перші п'ять років не лише не отримала успіх, а й взагалі опинилась на межі банкрутства


Перший літак Ryanair – 15-місний Embraer

Неприбуткова компанія потребувала свіжої стратегії. І її надав Майкл О'Лірі – спочатку радник, а з 1994 року й донині – генеральний директор Ryanair. Він запропонував ідею бюджетних польотів і повністю змінив концепцію перевізника.

Модель максимально проста: один тип літака, більше часу в повітрі, менше зручностей для клієнтів, а отже і менше переплат. І значно більше роботи для працівників.


Головний виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі

► "У літаку є три туалети, якщо я заберу два з них із хвоста літака, зможу поставити туди шість додаткових місць і протягом цілого року ціна на квиток буде на 5% нижчою".

► Запровадити стоячі місця. "Це дуже безпечно. Якщо забрати десять рядів сидінь, у нас будуть стоячий і сидячий відділи. Сидячі місця коштуватимуть 25 євро, а стоячі – 1 євро. Гарантую, що відділ зі стоячими місцями заповнився би значно швидше. І це б не були трансатлантичні рейси, а ті, що тривають годину, де передбачувані погодні умови і низька ймовірність турбулентності.

►Була ідея стягувати більшу вартість з людей із зайвою вагою.

► А ще він придумав, як зекономити на електроенергії. "Це одне з чудових рекламних рішень – мовляв, бачте, ми настільки фокусуємось на зароблянні грошей, що навіть не дозволяємо працівникам заряджати свої мобільні телефони".

О'Лірі вважає, що ідеальний пасажир – той, у кого є пульс та кредитна картка. Та попри ексцентричну поведінку саме під його керівництвом у 2016 році Ryanair став найбільшою у Європі лоукост-авіакомпанією. Роком пізніше перевіз мільярдного пасажира, а у 2018-му заробив понад сім мільярдів євро.

За якою схемою працюють бюджетні перевізники? Компанія заходить на ринок і пропонує ціни, значно нижчі, ніж у конкурентів. Дешеві квитки спонукають пасажирів літати частіше. А ті, хто раніше не літав, отримують нагоду зробити це буквально за копійки. Така схема призводить до збільшення пасажиропотоку. І заодно – підтримує здорову конкуренцію: інші авіакомпанії відкривають нові маршрути і так само знижують ціни.

Чому так дешево? Економлять на всьому – крім безпеки польоту. З Ryanair доведеться доплатити за додаткові зручності. Реєстрація на рейс в аеропорту, якщо ви не зробили це самостійно, коштуватиме 50 євро, коли вартість самого квитка – 10.

Зверніть увагу! Феномен Netflix: як потужна компанія "задавила" конкурентів

В копієчку влетить перевезення додаткового багажу, їжа на борту, вибір місця в літаку та пріоритетна посадка. Ціни на квитки залежать від часу вильоту, попиту на рейс та конкуренції на маршрутах. Вартість встановлюють так, що навіть 70% пасажирів забезпечують прибутковість польоту.


Чому лоукост – це дешево

До того ж, Ryanair може змінювати ціни на конкретний рейс по кілька разів на день. Якщо попит на квитки зменшується, місця в літаку одразу ж стають дешевшими, і навпаки. Звідси і беруться постійні акції.

Як купувати квитки? Ранній продаж квитків діє за правилом "чим раніше, тим дешевше". Задоволені всі: і покупець, і компанія, яка отримує гроші задовго до самого польоту. І при цьому не дозволяє повернути квиток назад. Заміна квитка чи деталей реєстрації може обійтись дорожче, ніж сам квиток. Купувати їх найвигідніше онлайн – на офіційному сайті компанії. Адже орендувати офіси, наймати додаткових працівників та платити комісії сервісам з продажу квитків їм просто невигідно.

Ryanair скорочує витрати, як тільки може. Літає здебільшого на короткі відстані – до 2500 кілометрів. А час у дорозі – не більше шести годин. Використовує схему point to point, тобто "з одного пункту в інший".

Усі традиційні авіакомпанії будують свої маршрути, опираючись на головний хаб – тобто центральний аеропорт. Для прикладу: хаб компанії МАУ – "Бориспіль" у Києві, а німецької Lufthansa – аеропорт Франкфурта-на-Майні. Якщо ви летите цими авіакомпаніями, швидше за все вас чекатиме пересадка у місті, де розташований їхній хаб.

Лоукостери, а отже і Ryanair, будують маршрути інакше: зв'язують між собою сотні дрібних аеропортів. Літають на короткі відстані без пересадок і мають хаби у кожному місті, де приземляються їхні літаки.


Як працює схема point to point

Традиційні авіакомпанії здійснюють усі рейси через обмежену кількість вузлових аеропортів. Залежність від них зменшує кількість нових маршрутів і обмежує можливості для нових авіакомпаній. Натомість схема "з одного пункту в інший" знижує цю залежність, оскільки кожний рейс з кожного аеропорту стає дуже важливим.

У найбільших світових аеропортах Ryanair ви не зустрінете. Компанія заходить у невеликі, місцеві, які нерідко розташовані далеко від основних міст. Для пасажирів така схема не завжди вигідна. Тут потрібне ретельне планування маршруту, інакше – можна суттєво переплатити.

Читайте також: Меблевий гігант IKEA – як компанія змушує купувати її товари

Наприклад, відстань до Парижа з аеропорту Бове, куди літає Ryanair – понад 80 кілометрів. Найдешевший квиток з Варшави, обійдеться у 12 євро. А за трансфер до міста доведеться заплатити щонайменше 17.

До України Ryanair зайшов у 2018 році – з другої спроби. За рік до того компанія не змогла домовитись з керівництвом київського "Борисполя". Позиція аеропорту – контракт з Ryanair їм просто невигідний.

За перші 10 місяців роботи лоукостер перевіз з та до столичного аеропорту понад пів мільйона пасажирів. А у 2018-му пасажиропотік українських летовищ вперше історії країни перевищив 20 мільйонів людей. З Києва Ryanair літає у 13 європейських країн.

У які українські міста літає Ryanair
У які українські міста літає Ryanair / Інфографіка 24 канал

У які українські міста літає Ryanair
У які українські міста літає Ryanair / Інфографіка 24 канал​

У списку – зліт і посадка літаків, паркування та обслуговування пасажирів. Суми таких зборів залежать від популярності летовища, ваги літака та кількості людей на борту.

Як це порахувати? Наприклад, зліт і посадка літака в аеропорту польського Кракова коштує у середньому 10 доларів за кожну тонну. Максимальна злітна маса 737-го "боїнга" компанії Ryanair – 60 тонн. Тож за один здійснений ним рейс аеропорт отримає щонайменше 600 доларів.

Що ж до стоянки літаків, то безкоштовна вона лише дві години. За кожну наступну авіаперевізник платить три долари за тонну. Тож якщо лоукостери все-таки приземляються у великих аеропортах – планують свої рейси на менш завантажені години. Це дозволяє зекономити, адже пізно вночі чи рано-вранці плата за приземлення в аеропорту не така висока. Та й ризики затримки чи скасування рейсів значно менші.


За що авіакомпанія платить аеропортам

"Ми відбирали маленькі аеропорти і влаштовували своєрідні змагання, щоб вибрати найкращих. А решту зробила конкурентна напруга. Більшість з тих аеропортів ніколи не бачили нічого подібного і перспектива здійснювати, наприклад, щоденні польоти до Лондона, була для них занадто приємною, аби її ігнорувати", – розповів Конор Маккарті, ексменеджер компанії.

Літаки Ryanair проводять у повітрі максимальну кількість часу і лише за день можуть здійснити вісім рейсів у чотири різні країни. А від приземлення до наступного польоту проходить не більше, ніж година. Тож люди не переплачують за те, що літак просто стоїть в аеропорту.

Вони у Ryanair однієї моделі – Boeing 737. Середній вік – сім років, щоб не витрачати зайвих коштів на ремонт. Для порівняння, літаки Lufthansa чи Austrian Airlines – майже вдвічі старші. Що ж до персоналу, то усі вони, від бортпровідників до пілотів та механіків, вчаться працювати лише з одним типом техніки. Це економить компанії величезну кількість часу і зрозуміло, грошей.

Комплектація салонів – максимально спрощена. Так, у Ryanair немає місць бізнес-класу, значно менша відстань між сидіннями. Різні і розміри крісел: у традиційних авіакомпаніях їх ширина на 10 сантиметрів більша.


Так виглядає салон літака Ryanair

Немає ні шторок на вікнах, ні будь-яких розважальних елементів. А ще лоукостер майже не використовує посадкові рукави. До літака пасажири йдуть пішки чи їдуть на шатл-басі, а на борт підіймаються своїми двома – по сходинках.

А тепер до працівників Ryanair. Вони – справжні приклади багатофункціональності. Компанія наймає одну людину і вчить її роботі чотирьох інших. Тож працівники освоюють кілька професій: роботу стюардів, реєструють людей на рейси, продають товари на борту, а між польотами – прибирають салони літаків.

Читайте також: Історія успіху Zara – як заманює покупців один з найвідоміших брендів світу

Попри таку завантаженість, зарплати у працівників нижчі, ніж на аналогічних посадах у традиційних авіакомпаніях. Бортпровідник фірми Lufthansa у середньому заробляє приблизно три тисячі євро на місяць. Ryanair обіцяє вдвічі менше – півтори тисячі. "У Ryanair ти постійно відчуваєш, що менеджмент компанії тебе ненавидить", – зауважив Джим Еткінсон, експілот Ryanair.


Персонал Ryanair освоює кілька професій одразу

До того ж, часто скаржаться на байдужість до працівників з боку компанії. "Найголовніше при влаштуванні у Ryanair – бути готовим переїжджати в будь-яку частину Європи. Ryanair дає вам рандомну базу в будь-якому європейському місті, вони не враховують те, де ви живете. Для них це неважливо, вони відправлять вас туди, де їм не вистачає людей", – пояснив один з експрацівників Ryanair.

З вересня 2017 року в Ryanair відбулась серія масових страйків. Працівники, а особливо пілоти, не виходили на роботу. Це зачепило сотні тисяч пасажирів – нерідко компанія скасовувала до пів тисячі рейсів на день.

Люди отримували повідомлення про скасування рейсів прямо на шляху до аеропортів. Того ж року з'явилися фото, на якому шість працівників Ryanair ночують прямо на підлозі офісу. Їм, мовляв, не оплатили навіть проживання у готелі.


Фото, яке шокувало мережу

У компанії це назвали постановкою, а усіх причетних до фотографії одразу ж звільнили.