Рік, що минає, відзначився дійсно яскравими корупційними скандалами, окремі з яких вплинули на життя всієї країни.

До слова: Політика та кримінал: найгучніші арешти 2019 року

У лютому 2019 року розслідувачі з проєкту Bihus.Info з’ясували, що Ігор Гладковський, син на той час першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, разом з Віталієм Жуковим і Андрієм Рогозою через фірми-прокладки поставляли оборонним підприємствам контрабандні російські деталі або деталі з українських військових частин за завищеними в 2 – 4 рази цінами. За даними журналістів, розмір розкрадань становить щонайменше 250 мільйонів гривень.

Дивіться також відео із розслідуванням про корупцію в Укроборонпромі:

Загалом до цієї схеми є причетними такі люди:

  • власне сам Олег Гладковський, водночас він є бізнес-партнером п’ятого президента Петра Порошенка,
  • екс-керівник "Укрспецекпорту" та на той час очільник Укроборонпрому Павло Букін,
  • директори підприємств та інші посадовці держконцерну.

Відповідно до результатів розслідування, угоди організовували через 3 головні фірми-прокладки. Однією з таких фірм нібито був завод "Кузня на Рибальському", який на тоді належав Порошенку. Окрім того, центром оборудок стала підставна компанія "Оптимумспецдеталь", скорочено – "Оптима". Реальним її власником є Рогоза, а документальним – його представник.

Це розслідування потягнуло за собою відставки, службові перевірки, та реанімацію давно закритих кримінальних справ. За даними журналістів, розмір розкрадань становить щонайменше 250 мільйонів гривень. Детективи НАБУ провели низку обшуків у Гладковських, Букіна та інших фігурантів скандалу. 17 жовтня НАБУ затримало Олега Гладковського. 19 жовтня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів (до 15 грудня) з альтернативою застави у 10 мільйонів 623 тисячі 120 гривень. 21 жовтня його родина внесла цю заставу і він вийшов з СІЗО.

Важливо: Найгучніші скандали української політики у 2019 році

У 2019 році новими скандалами обростала постать глави Спеціалізованої антикорупційної кабінеті глави САП Назара Холодницького знайшли "жучки". Виявилось, що Національне антикорупційне бюро вже місяць здійснює прослуховування Холодницького. Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що вимагає звільнення Назара Холодницького. Луценко звинуватив його "у дисциплінарних проступках", які виявило спільне розслідування генпрокуратури та НАБУ. У межах цього слідства в акваріумі у кабінеті Холодницького місяць працював пристрій для підслуховування.

Цього ж року 26 липня Холодницькому оголосили догану, проте не звільнили. Стосунки НАБУ і САП залишилися натягнутими. Новий конфлікт між антикорупційною прокуратурою та антикорупційним бюро стався 19 вересня цього ж року. Холодницький заявив, що його знову намагається прослуховувати НАБУ. Стосунки між двома відомствами стали більш ніж прохолодними. В інтерв'ю 27 лютого 2019 року Назар Холодницький заявив, що Ситник не був у його кабінеті вже понад рік та не вітає його з новим роком.

Також цікаво: Рада поскаржилася на Холодницького в ГПУ через конфлікт інтересів у футболі

У 2019 році Холодницький неодноразово опинився у центрі уваги західних партнерів України, які публічно закликали звільнити його із займаної посади. Причина – Холодницький вже втратив довіру, яка необхідна для того, аби очолювати САП. Однак попри численні обговорення та одне провадження, яке проти нього відкрила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, Холодницький все ще лишається на посаді

Центр протидії корупції почав збирати справи, які керівник САП Назар Холодницький зливав, рятуючи топ-корупціонерів від покарання. Зараз у цьому реєстрі більше 20 таких справ.

У травні 2019 року судді Конституційного Суду України прийняли нетипове для себе рішення. Вони висловили недовіру голові Конституційного суду Станіславу Шевчуку. Судді ухвалили це рішення більшістю голосів сьогодні під час спеціального засідання. Причина – грубе та системне нехтування своїми обов'язками та видання незаконних розпоряджень та політизацію діяльності суду. Йдеться, зокрема, і про скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Згодом судді проголосували за звільнення Шевчука. Сам Шевчук переконував, що все це – жорстока несправедливість.

Новим головою суду одразу обрали Наталію Шапталу, аби не зривати процедуру інавгурації президента Зеленського. Згодом у неї збіг термін повноважень, тож Шаптала подала заяву про відставку. 17 вересня 2019 року головою КСУ обрали Олександра Тупицького – перед тим заступника Шаптали.

Шевчука суд 11 жовтня поновив на посаді голови Конституційного суду. 16 жовтня Шевчук пішов на роботу, але його не впустили. Обурений суддя написав заяву до Державного бюро розслідувань про незаконні дії Тупицького. На початку грудня КСУ ухвалив рішення за поданням 49 народних депутатів, що рішення і висновки КС, зокрема і про звільнення суддів і призначення голови суду, є остаточними й оскарженню не підлягають. Вже наприкінці року Конституційний Суд відмовився поновити Шевчука у своєму складі.

29 березня журналісти оприлюднили розслідування, в якому стверджувалося, що близький соратник та бізнес-партнер президента Петра Порошенка Ігор Кононенко причетний до розкрадань коштів в енергетиці. Журналістам вдалося отримати записи телефонних розмов фігуранта справи, екс-депутата Дмитра Крючкова.

Хто такий Дмитро Крючков та у яких злочинах його підозрюють – детально у матеріалі 24 каналу

15 квітня детективи Національного антикорупційного бюро України затримали підозрюваного у завданні збитків державі на суму понад 346 млн грн Крючкова в аеропорту "Бориспіль". Процедура екстрадиції тривала з квітня 2018 року.

За даними НАБУ, упродовж 2015-2016 років ПрАТ "ХК "Енергомережа" уклало договори про відступлення права вимоги за електроенергію, яку ВАТ "Запоріжжяобленерго" поставляло низці промислових підприємств. У результаті цього гроші за спожиту електрику надходили не ДП "Енергоринок" і ВАТ "Запоріжжяобленерго", а "ХК "Енергомережа".

Заволодіння грошима організували через укладання за згодою постачальників електричної енергії угод про переведення боргу від споживачів електричної енергії до нового боржника та договору на постачання природного газу для вироблення електричної енергії на умовах передоплати. У прокуратурі повідомляли, що отримані відповідно до угод та договору кошти Крючков використав на власний розсуд, легалізувавши здобуті злочинним шляхом гроші.

17 квітня Солом'янський райсуд Києва арештував Крючкова з альтернативою застави у 7 мільйонів гривень. 19 квітня Крючков вийшов зі слідчого ізолятора під заставу. Також за рішенням суду йому повернули закордонний паспорт. Бізнесмен без перешкод повернувся до Німеччини того ж дня.

В одному зі своїх інтерв’ю прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що уряд має великі претензії до керівництва компанії. Він, зокрема, наголосив, що корупція там абсолютно дика, крадуть майже на всьому і кінця-краю цьому не видно.

Тут прем’єр дійсно знає, про що каже, хоча і применшує дещо суть явища. Багатомільйонні оборудки на різних закупках і тендерах, через які різні люди грабують нас із вами, не змінюються десятиліттями. За 2019 рік Укрзалізниця відзначилась розкраданням понад мільярду гривень на оборудках через закупки деталей у Росії.

НАБУ та СБУ щонайменше з 2016 року під процесуальним наглядом САП та Генпрокуратури розслідують низку кримінальних проваджень, у яких фігурують компанії братів Дубневичів. Зокрема, щодо зловживань на Укрзалізниці та розкрадання газу на понад 1,4 млрд грн. У січні цього року було повідомлено про підозру 7 особам у справі про заволодіння 93,27 млн грн Укрзалізниці.

Дивіться також відео про те, як Дубневичі заробляли на Укрзалізниці:

Наприкінці листопада цього року Національне антикорупційне бюро завершило розслідування у справі колишнього народного депутата Валерія Іщенка, якому закидають заволодіння 20 мільйонами гривень Укрзалізниці. Це – лише найяскравіші приклади з усіх, викритих за рік.

НАБУ 14 травня оголосило підозру екс-командувачу Нацгвардії Юрію Аллерову та ще двом особам у заволодінні майном Головного управління Нацгвардії на суму 81,64 млн грн.

Слідство встановило, що у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС України (в подальшому реорганізовано в ГУ Нацгвардії України) та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс із вбудованими паркінгами та нежитловими приміщеннями. В обмін на земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва Нацгвардія мала отримати у житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць.

У 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від цих квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія-забудовник зводила на околиці Києва. Вартість цих квартир на 81 635 448 грн менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати Нацгвардія на старті домовленостей. 17 травня Солом'янський райсуд Києва обрав Аллерову запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 4,8 млн грн. 20 травня він вийшов під заставу.

Перша хвиля скандалу розгорнулась після того, як стало зрозуміло, що колишня міністерка здоров’я, одіозна Раїса Богатирьова, яка прославилась сприянню небувалого розквіту корупції у міністерстві, овертається в медицину через "своїх людей". Наприклад, колишній радник Богатирьової Дмитро Підтуркін працює помічником нардепа Валерія Дубіля, який є першим заступником голови парламентського комітету з питань здоров’я нації.

Більше про повернення Богатирьової та її помічників читайте у матеріалі: Клан Богатирьової хоче повернути собі контроль над державними закупівлями ліків

У Міністерстві охорони здоров'я керівники часів колишньої голови відомства Раїси Богатирьової почали займатися тендерами і закупівлями. Генеральний директор директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОЗ України Ірина Литовченко (ще до того як вона звільнилась із міністерства через світоглядні розбіжності із новим керівництвом), зокрема, розповіла:

Вони з'являються там, де йдеться про закупівлю карет швидкої допомоги, обладнання для диспетчерських, лікарень, відділень екстреної допомоги. Це великі ризики. Незрозуміло, що буде далі із закупівлями препаратів".

Крім того, чимало бурхливих обговорень викликало помітне згортання медичної реформи в Україні. Згортання відбувається попри те, що сама міністерка Зоряна Скалецька визнала, що Супрун та її командою "дійсно багато було зроблено в сторону реформування, в сторону змін, щоб українське населення було забезпечене медичною допомогою та охороною здоров’я".

Одинадцятьох "слуг народу" з фінансового комітету запідозрили в отриманні хабаря. Мовляв, їм заплатив депутат групи "За майбутнє" Антон Яценко. Йому нібито підконтрольні електронні майданчики при фонді Держмайна, які по суті є "прокладками". А на їх існуванні він наче заробляє по мільйону гривень щодня.

Дивіться також відео:

І от він ніби вирішив не втрачати заробіток й домовився з членами фінансового комітету, в основному "слугами", аби ті провалили законопроєкт, який скасовував би з 1 січня його заробіток, і вже зараз дав змогу зайти на "хлібне місце" ще комусь. Цікаво, що при розгляді законопроєкту вже у сесійній залі Верховної Ради сам Яценко його підтримав.

Хто зі "слуг народу" не голосував за скасування корупційної схеми:

  • Ірина Аллахвердієва;
  • Ольга Василевська-Смаглюк;
  • Дар'я Володіна;
  • Юлія Діденко;
  • Олександр Дубінський;
  • Вікторія Кінзбурська;
  • Олексій Ковальов;
  • Ганна Колісник;
  • Олексій Леонов;
  • Анастасія Ляшенко;
  • Євген Петруняк.

Ще двоє депутатів не голосували з інших причин:

  • Елла Рєпіна – не була на засіданні;
  • Андрій Холодов – відмовився голосувати нібито через конфлікт з главою комітету.

Скандал вийшов запеклим, із взаємними обвинуваченнями, публічними тестуваннями на поліграфі та інтригами "слуг" проти власних однопартійців. Зараз його загальний градус уже трохи знизився, однак розслідування, ініційоване правоохоронцями, все ще триває.

Наприкінці вересня в кабінеті Романа Труби виявили апаратуру для прослуховування. У бюро допустили витік службової інформації, що може зашкодити розслідуванню низки кримінальних справ.

Увечері 19 листопада Telegram-канал "Трубу прорвало" оприлюднив компрометуючі записи, на яких чути голос нібито директора ДБР Романа Труби. В аудіозаписі мова йде про вказівки від нібито генпрокурора Руслана Рябошапки і глави Офісу президента Андрія Богдана про припинення низки обшуків. Роман Труба назвав записи фейком і провокацією. Але йому, здається, не дуже повірили.

Дивіться також відео, як директор ДБР Труба затіяв велике свято після виявленої прослушки:

Наприкінці грудня Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає перезапуск Державного бюро розслідувань. З дня набрання чинності законопроекту припиняються повноваження чинного глави ДБР Романа Труби та його заступників і починається процес із перезапуску органу.

На початку листопада співробітники НАБУ затримали злочинну групу шахраїв. До складу якої входила директорка департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Офісу Президента Світлана Кондзеля. Власне, саме через неї діяльність групи була настільки ефектною.

Важливо: Чиновниці ОПУ Кондзелі та її спільникам повідомили про підозру

Кондзеля розповідала, що вирішує будь-яку проблему через зв'язки в ОП. Зокрема, вона просила 150 тисяч доларів за призначення на посаду заступником голови правління НАК "Нафтогаз України".

У НАБУ зазначили, що затримали також ексзаступницю Міністра культури України (2011 року) та інших учасників угруповання. Зловмисників затримали безпосередньо після одержання першого траншу хабара у сумі 150 тисяч доларів США. Загалом представники влади вимагали 300 тисяч доларів за призначення на керівну посаду у НАК "Нафтогаз України". В ОП від Кондзелі ніби не відхрестились, але, про всяк випадок, нагадали, що вона працювала у різних відділах Адміністрації Президента з 2005 року.

Кондзелі обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів та зобов'язали здати закордонні паспорти й носити електронний браслет.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник з 19 грудня опинився серед переліку осіб, які вчинили корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Претензії до директора НАБУ виникли, коли стало відомо про його відпочинок в елітному котеджному готелі у Рівненській області. Оплачував відпочинок Ситника не сам Ситник, а Микола Надейко – саме цей чоловік розповів усе прокуратурі.

Ситник у період з 2017 по 2019 рік відпочив на Рівненщині 5 разів і за кожен раз платили в середньому по 100 тисяч гривень, як стверджував Надейко. Утім, правоохоронці після розслідування встановили, що мовиться про суми у 10 і 15 тисяч гривень. Щодо цих сум і склали відносно Артема Ситника два адміністративних протоколи. На жаль для директора НАБУ, він не задекларував ці подарунки, хоча, згідно із законом, зобов'язаний був це зробити.

Відтак, Сарненський суд Рівненської області визнав директора НАБУ винним у корупційному правопорушенні, оскільки вартість відпочинку перевищувала встановлені законом обмеження щодо отримання подарунків.