Характерна особливість найгучніших політичних арештів 2019 року – значна їхня кількість завершилась тим, що фігуранти справ просто виходили під заставу.
Також важливо: Хитрий Путін та хвиля протестів: топ подій, що змінили світ у 2019 році
Арешт Зайцевої
26 лютого 2019 року суд виніс вирок Олені Зайцевій та Геннадію Дронову у справі смертельної аварії в Харкові, що трапилася 18 жовтня 2017 року. Обох учасників аварії засудили до 10 років в’язниці, на 3 роки позбавили водійських прав та зобов’язали виплатити 6 мільйонів гривень компенсації сім'ям загиблих у ДТП. Суд тоді визнав пом'якшувальними обставинами щодо Зайцевої її "щире каяття, яке виразилося у відшкодуванні шкоди кільком потерпілим".
Що відомо про резонансну ДТП в Харкові?18 жовтня 2017 року на вулиці Сумській у Харкові зіткнулися автомобілі Lexus і Volkswagen Touareg. Першим авто керувала 20-річна Олена Зайцева, другим – Геннадій Дронов. Від зіткнення авто Зайцевої вилетіло на тротуар і на смерть збило групу пішоходів. Жертвами аварії стали 6 людей, ще 5 отримали поранення. Суд у цій справі тривав понад рік, відбулося близько 60 засідань. І Зайцева, і Дронов на судових дебатах визнали свої провини у скоєнні аварії.
Обидва винуватці резонансної аварії оскаржили рішення суду.
Вирок Зайцевій і Дронову: відео
Під час розгляду апеляції адвокат Зайцевої клопотав про пом’якшення вироку. Дронов узагалі вимагав скасування вироку, бо винним себе не вважає. Однак суд відхилив їхні прохання – вироки Зайцевій та Дронову залишили без змін.
Арешт Марківа
12 липня суд в Італії засудив до 24 років ув'язнення українського нацгвардійця Віталія Марківа. Попри наявність доказів невинуватості українського військового, Марківа звинуватили у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році. При цьому італійський прокурор вимагав засудити Марківа до 17 років ув’язнення.
Більше пор справу: Віталій Марків: що відомо про українського воїна та чому його засудили в Італії
Українського нацгвардійця заарештували 30 червня 2017 року у Болоньї. Він довгий час перебував у слідчому ізоляторі.
Акція на підтримку Віталія Марківа/Фото: Facebook
Сторона обвинувачення – батьки загиблого, журналістські організації Італії – наполягали на версії умисного вбивства фотокореспондента. Роккеллі разом із перекладачем, росіянином Андрієм Міроновим, загинув під Слов’янськом на Донбасі у 2014 році. Марків тоді перебував на горі Карачун (він служив у батальйоні ім. Кульчицького — "24") і, за версією звинувачення, надав українським військовим інформацію про місце перебування журналістів, а ті обстріляли їх з мінометів.
Пояснення командира Марківа щодо помилок обвинувачення: Справа нацгвардійця Марківа: коротко про те, що не так із рішенням італійського суду
Багато спостерігачів назвали справу відверто політизованою та вказали на вплив росіян на рішення суду. Захисники українця подали апеляцію на рішення суду. Держава Україна також оскаржила такий вирок. Однак Марків досі лишається в ув’язненні.
Арешт підозрюваних у вбивстві п’ятирічного Кирила Тлявова
31 травня у Переяславі-Хмельницькому Київської області 5-річний хлопчик потрапив до реанімації з вогнепальним пораненням голови, йому зробили операцію. Підозрюють, що в дитину стріляли двоє п'яних поліцейських. Їх швидко затримали.
Дивіться відео: П'яні поліцейські вбили 5-річного хлопчика
Двоє підозрюваних – старший сержант Володимир Петровець та лейтенант Іван Приходько – намагалися тікати і були затримані поліцією 2 червня в порядку статті 208 КПК. Затриманих тривалий час тримали у відділку поліції, де з ними проводили першочергові слідчі дії. Хоча цим одразу мало б займатися Державне бюро розслідувань.
Слідчі встановили, що під час відпочинку ці двоє поліцейських вживали спиртні напої. Вони вирішили постріляти з вогнепальної зброї у металеві банки неподалік місця, де гуляв 5-річний хлопчик. Одним із пострілів поліцейські поцілили у дитину. Врятувати хлопичка так і не вдалося. Надвечір 3 червня Кирило помер.
Підозрюваним був обраний запобіжний захід у вигляді арешту. Згодом були заарештовані ще двоє осіб, які також перебували на місці трагедії. 6 грудня стало відомо, що слідчі Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування вбивства 5-річного хлопчика. Для обвинувальних актів 4 підозрюваним все готове. Після того, як підозрювані ознайомляться з кримінальною справою, обвинувальні акти передадуть у суд.
Арешт Дубневича
31 жовтня Верховна Рада підтримала зняття недоторканності, притягнення до кримінальної відповідальності й арешт депутата Ярослава Дубневича. Того ж дня йому вручили повідомлення про підозру.
Більше про справу: Депутата Ярослава Дубневича взяли під варту
САП наполягала на арешті Дубневича-молодшого з правом внесення 93 млн гривень застави, захист просив суд не обирати депутату запобіжного заходу взагалі. ВАКС відхилив обидва клопотання, призначивши підозрюваному заставу в розмірі 100 млн гривень, а також зобов'язавши його здати закордонні паспорти і носити електронний браслет. Заставу за Дубневича внесли ще до оголошення рішення Апеляційної палати ВАКС, 8 листопада депутат вийшов із СІЗО.
Як проходив суд над Ярославом Дубневичем: дивіться відео
За даними слідства, будучи депутатом восьмого скликання і головою транспортного комітету, Дубневич-молодший разом зі спільниками розробив схему про узгоджене завищення ціни при реалізації стрілочної продукції ПАТ "Укрзалізниця", яка завдала держкомпанії 93 млн гривень збитків. Кінцевими бенефіціарами компанії, яка продавала обладнання Укрзалізниці, є брати Богдан і Ярослав Дубневичі.
Арешт Пашинського
4 жовтня 2019 року Державне бюро розслідувань повідомило Пашинського про підозру у заподіянні поранення чоловікові у Київській області. 9 жовтня директор ДБР Роман Труба заявив про можливу перекваліфікацію справи Пашинського" і зазначив, що потерпілий більше 2,5 років не був визнаний таким.
Це рішення стосується історії майже трирічної давнини. Ввечері 31 грудня 2016 року під Києвом стався конфлікт між Сергієм Пашинським і мешканцем Васильківського району В'ячеславом Хімікусом, унаслідок якого обидва дістали тілесні ушкодження.
Більше про справу: Суд взяв під варту екснардепа Пашинського: все, що відомо про скандального політика
У серпні 2017 прокурори дійшли висновку, що він діяв нібито у межах необхідної оборони, яка виключає кримінальну відповідальність. У грудні того ж року суд зобов'язав ГПУ поновити провадження. У вересні 2019 року заступник генпрокурора Сергій Кізь скасував постанову про закриття справи щодо ексдепутата. А 7 жовтня Печерський суд заарештував Пашинського на 60 діб без права внесення застави. Згодом арешт Пашинського продовжили до 29 січня 2020 року.
Арешт Гладковського
Ця справа стала однією із найбільш резонансних та скандальних корупційних історій року. За даними слідства, Олег Гладковський, будучи першим заступником секретаря РНБО, використав службове становище заради одержання неправомірної вигоди для його компанії "Богдан Моторс".
Також цікаво: Чому фігуранти корупційних схем в "Укроборонпромі" перекидають вину на Бігуса: деталі
Прокурори стверджують, що він забезпечив внесення у державне оборонне замовлення та подальшу закупівлю за рахунок держбюджету вантажних автомобілів "Богдан" за завищеними цінами у дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №2", що входить до складу корпорації "Богдан Моторс". В результаті, за даними слідства, державі було завдано збитків на понад 10 мільйонів гривень. Крім того, було встановлено, що Гладковський не задекларував належним чином доходи.
До того журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування про суми "відкатів" і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Публікація цього матеріалу вартувала Гладковському посади першого заступника секретаря РНБО. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП "Спецтехноекспорт", що входить до складу "Укроборонпром". Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
Відео: розслідування Bihus.Info про корупційні схеми в "Укроборонпромі"
Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня. Він на знак протесту оголосив голодування. Правда – нетривале. 19 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про взяття під варту на 60 днів Олега Гладковського і водночас визначив, що він може внести заставу в понад 10,5 мільйона гривень. Вже 21 жовтня Гладковський покинув стіни СІЗО після внесеної за нього застави.
Арешт Гримчака
Юрія Гримчака та брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня ввечері за підозрою у шахрайстві. Затримання відбулось у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Більше про справу: Гримчака та його "помічника" затримали на хабарі у 480 тисяч доларів: усе, що відомо
15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, вони "брали кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд" і "вирішення цивільного позову у Верховному суді". 16 серпня Деснянський районний суд Чернігова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави сумою 6 млн грн Гримчаку. Кілька разів рішення про тримання під вартою було подовжено. Зрештою, Гримчак має перебувати під вартою до 13 січня.
Арешт підозрюваного у вбивстві 11-річної дівчинки
11-річна Дарина Лук'яненко зникла на Одещині 13 червня. Вдень вона пішла на танці і більше про її місцезнаходження нічого не було відомо. До пошукової операції залучили співробітників п'яти найближчих відділень поліції, 100 військовослужбовців Нацгвардії, десятки рятувальників, більше сотні волонтерів та авіацію.
Дарина Лук'яненко/Фото з відкритих джерел
19 червня поліція виявила тіло 11-річної Даші у вигрібній ямі на подвір'ї місцевого жителя. Того ж дня правоохоронці затримали 22-річного Миколу Тарасова. Йому оголосили про підозру за статтями "викрадення", "замах на зґвалтування неповнолітньої", "вбивство неповнолітнього, поєднане із зґвалтуванням" і "наругу над тілом". Незабаром після затримання суд заарештував підозрюваного без права внесення застави.
Суд обрав запобіжний захід Миколі Тарасову: відео
У листопаді правоохоронці завершили розслідування справи та передали до суду обвинувальний акт стосовно Миколи Тарасова. Перед підготовчим засіданням суду Тарасов заявив про те, що правоохоронці нібито змусили його визнати провину. Однак, тепер обвинувачений відмовився коментувати свою заяву.
Арешт екскерівника Генштабу ЗСУ
Колишнього начальника Генштабу Збройних сил України Володимира Заману затримали 25 лютого 2019 року, а наступного дня взяли під варту. Його підозрюють у скороченні складу ЗСУ у 2012-2014 роках, а також у знищенні військових комісаріатів, що заблокувало мобілізацію військовослужбовців у 2014 році.
Крім того, головний прокурор Анатолій Матіос звинуватив Заману у тому, що той за час свого перебування на посаді підписав і видав директиву про оперативне підпорядкування командуванню ВМС військових частин Повітряних ЗСУ: це переформатування у Криму дало значні переваги Чорноморському флоту Росії у контролі і блокуванні дислокованих на півострові підрозділів ЗСУ. Сам Замана називав справу проти себе політично мотиваною.
24 травня Апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваного в державній зраді Заману, задовольнивши відповідну його скаргу.
Арешт екскомандувача Нацгвардією
НАБУ 14 травня оголосило підозру екс-командувачу Нацгвардії Юрію Аллерову та ще двом особам у заволодінні майном Головного управління Нацгвардії на суму 81,64 млн грн.
Детально про те, хто такий Юрій Аллеров та про махінації з нерухомістю у Нацгвардії – у матеріалі 24 каналу
Слідство встановило, що у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС України (в подальшому реорганізовано в ГУ Нацгвардії України) та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс із вбудованими паркінгами та нежитловими приміщеннями. В обмін на земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва Нацгвардія мала отримати у житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць.
Згодом, у 2016-2017 рр., сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від цих квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія-забудовник зводила на околиці Києва. Вартість цих квартир на 81 635 448 грн менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати Нацгвардія на старті домовленостей.
17 травня Солом'янський райсуд Києва обрав Аллерову запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 4,8 млн грн. 20 травня він вийшов під заставу.
Арешт власника готелю "Токіо Стар"
У ніч на 17 серпня в Одесі спалахнув готель "Токіо Стар". Щонайменше 9 людей загинули, ще 10 постраждали. Підрозділи ДСНС врятували близько 10 осіб. Вогонь охопив більше 1 000 квадратних метрів. Під час пожежі у готелі перебувало орієнтовно 200 людей.
Смертельні пожежі в Одесі: чи знайде Труханов винних: відео
У жовтні Київський райсуд Одеси подовжив запобіжний захід Чорному на 60 діб. Власник готелю міг вийти під заставу у понад 53 мільйони гривень. Згодом апеляційний суд таки дослухався до захисників і змінив запобіжний захід на більш м'який – 27 листопада його звільнили під цілодобовий домашній арешт.
Арешт підозрюваних у вбивстві активіста через українську мову
6 грудня активіст і волонтер з Бахмута Артем Мирошниченко помер у лікарні. Він понад тиждень перебував у важкому стані в лікарні, але врятувати чоловіка не вдалося. Сталося це після того, як його жорстоко побили неповнолітні.
Дивіться відео: що відомо про активіста Артема Мирошниченка, якого вбили через українську мову
Одним із нападників виявився 16-річний боєць ММА, не професійний спортсмен, Микола Барабаш. Спершу була версія, що за інцидентом спостерігав ще один неповнолітній – Олександр Баришок. Щоправда, на засіданні суду з матеріалів справи стало відомим, що били Мирошниченка обидва хлопці. Це, зокрема, зафіксували відеокамери з будинків поряд та відеореєстратор з машини, яка була припаркованою біля місця події. Крім того, мати Баришка на суді згадала, що в день нападу син із другом прийшли до них додому, а їхні руки були в крові, водночас знайомий Олександра пропонував повернутись та добити когось. Приводом для нападу стало те, що Артем говорив українською.
Суд уже обрав запобіжні двом фігурантам цієї справи: Барабаша відправили під домашній арешт, Баришок проведе 2 місяці в СІЗО, без права внести заставу.
Арешт журналіста Асєєва
Наприкінці жовтня бойовики у так званій "ДНР" засудили до 15 років ув’язнення українського журналіста Станіслава Асєєва. До цього він понад рік перебував у полоні після того, як його захопили у Донецьку.
Плакат на підтримку політв'язня Асєєва/Фото: Facebook
Журналіста назвали винним у нібито "організації екстремістського співтовариства", "шпигунстві", "підбурюванні до шпигунства", "публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності", "публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності".
Незаконні арешти у Криму
2019 рік відзначився також наймасовішими від початку анексії затриманнями та арештами кримських татар та проукраїнських активістів у Криму. Кількість затриманих кримськотатарських активістів вимірюється десятками і десятками. Абсолютна більшість із них – активісти правозахисної ініціативи “Кримська солідарність”, яка допомагає незаконно затриманим та ув’язненим громадянам України.
Важливо: 14 років тюрми для "українських диверсантів" у Криму: різка реакція США
Проукраїнських активістів окупаційна влада Криму найчастіше підозрює у закликах до тероризму.
Арешт генерала Марченка
11 листопада Печерський райсуд Києва на два місяці ув’язнив генерал-майора Дмитра Марченка. Начальнику Головного управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення ЗСУ ДБР інкримінує закупівлю неякісних бронежилетів. Сума застави – 76 мільйонів 840 тисяч гривень. Згодом стало відомо, що суд відхилив апеляційну скаргу Марченка, але зменшив суму застави як альтернативу арешту – до 20 мільйонів гривень.
Більше про Марченка: Справа бракованих бронежилетів: чому активісти протестують проти затримання Марченка
За версією слідства, на початку 2019 року Міністерство оборони закупило 7 тис. неякісних бронежилетів вартістю 61 млн грн. У Державному бюро розслідувань кажуть, що ціна була невиправдана і суму збитків нині уточнюють. Балістичні експертизи проводять у лабораторії МВС.
Загалом у справі п'ятеро підозрюваних. Це Дмитро Марченко та четверо його підлеглих – Михайло Каморянський, Сергій Почтаренко, Ольга Капінус і Василь Саковець.
Більше про справу: Справа бронежилетів Марченка: що про це відомо
Ця справа стала причиною масових та публічних обурень українських військовослужбовців, волонтерів та експертної спільноти. Всі вони наполягають на непереконливості доказів вини Марченка та політичній умотивованості справи.