Це дозволило забезпечити відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Але зробили це з урахуванням заходів безпеки.

Читайте також Україна наближається до некорумпованих, а отже, заможних і безпечних країн, – голова НАЗК

Не всі декларації у публічному доступі

Якщо ви не знайшли у Реєстрі декларацію певної особи, то це означає, що щодо неї до НАЗК надійшло подання про вилучення з публічного доступу,
– зауважили у НАЗК.

В агентстві додали, що вилучення документів з публічної частини Реєстру декларацій можливе і після його відкриття до завершення або скасування воєнного стану в Україні. Водночас у такому разі впродовж певного часу вони перебуватимуть у відкритому доступі.

У НАЗК нагадують, що вилучаються з відкритого доступу не лише декларації. Прибирають також повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, подані за всі періоди.

Усі документи, подані до Реєстру декларантами, стосовно яких на підставі подань вже застосовані заходи захисту, вилучаються з публічного доступу автоматично,
– додають у НАЗК.

Також в агентстві зазначають, що Генштаб ЗСУ – ініціатор вилучення декларацій, поданих суб'єктами декларування, котрих мобілізували до лав Збройних Сил ЗСУ. За цим посиланням можна ознайомитися з тим, чиї декларації можуть вилучити з відкритого доступу.

Водночас у НАЗК зазначають, що повністю публічний доступ до Реєстру забезпечать, коли воєнний стан в Україні завершать або скасують.

Україна робить кроки назустріч ЄС

Звернімо увагу на те, що раніше Єврокомісія ухвалила рішення, яке стосувалося початку переговорів про вступ України до ЄС. У ньому чітко визначили чотири вимоги. Їхнє виконання – передумова "зеленого світла" для нашої держави. Мовиться про:

  • збільшення штатної чисельності НАБУ;
  • крім того, з закону про запобігання корупції необхідно виключити положення, які обмежують повноваження НАЗК перевіряти "вже перевірене" майно, яке декларанти придбали до вступу на держслужбу;
  • також мовиться про закони, які мають втілити рекомендації Венеційської комісії, що стосуються нацменшин, державної мови, медіа й освіти;
  • крім того, врегулювати лобіювання "за європейськими стандартами".