Варто зазначити, що чимало з кардинальних реформ були зроблені в Україні лише на вимогу й під шаленим тиском з боку Заходу. Так, Україні тепер кредити від МФВ не дають, якщо офіційний Київ зупиняється у боротьбі з хабарниками-можновладцями.
До того міжнародна спільнота буквально шантажувала чинну українську владу безвізовим режимом, а головною вимогою для спрощення українцям поїздок за кордон було те, що Київ мав би почати боротьбу із тотальною державною корупцією.
Тому треба розуміти, що коли Петро Порошенко каже про свої здобутки на посаді президента і, як приклад, наводить безвіз, а також створення антикорупційних правоохоронних органів – він трошки лукавить, а може навіть і не трошки. Адже корупція – невід'ємна складова як чинної політичної системи, так і системи керування державою. А нинішнім можновладцям зручна й зрозуміла, вони до неї пристосувалися, знають, як нею користуватися, щоб мати свої вигоди, то ж ламати її в них бажання немає жодного.
Читайте також: Вакарчук сказав "ні", Або Кому співак скаже "так"?
Тому й запроваджували в Україні антикорупційні правоохоронні органи лише під тиском Заходу, який буквально примушував українців ставати цивілізованішими, йти геть від феодальної системи керування країною, яка чомусь у нас зветься українською демократією. Але, на превеликий жаль, створені антикорупційні органи натепер не є ефективними. Чинна влада робить усе можливе, щоб спотворити їх роботу й не дати виконувати прямі функції з викривання можновладців-корупціонерів. Ми бачили, як штучно стравили Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та НАБУ, бачимо, як досі тягнуть із початком роботи Антикорупційного суду (без якого викритих корупціонерів просто виправдовують), бачимо, на що перетворили Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Останній мав би вивчати статки держчиновників, суддів, міністрів й депутатів. У разі, якщо той чи інший можновладець раптом збагачується та невідомо з яких джерел – його б мали притягати до кримінальної відповідальності, адже зрозуміло, що раптове збагачення сталося завдяки отриманим хабарям. Отож НАЗК є буквально форпостом боротьби з корупцією. Проте не минуло й кількох років від дня його створення, як цей антикорупційний орган перетворили на справжнього кришувальника корупції, адже без дозволу НАЗК, правоохоронці нині не в праві розпочинати провадження щодо хабарника-можновладця!
Тим часом, саме НАЗК за чотири роки свого існування з мільйонів декларацій про статки держчиновників спромоглася перевірити шість сотень. Та й якість перевірки викликає сумніви, адже ці "запобіганці корупції", на яких країна покладала стільки надій і сподівань, впритул не можуть чомусь розгледіти корупційні схеми!
Національну агенцію із запобігання корупції треба терміново перезавантажувати й запускати заново, але чинна влада чинить цьому спротив – її нині все влаштовує. Боротьба з корупцією НАЗК насправді зовсім не потрібна, адже вона і є тією корупцією, а хто ж, маючи владу, дозволить, щоб з ним боролися?
Читайте також: НАЗК внесло приписи трьом топ-чиновникам: що вони порушили