Несподіванка для Росії: чим альянс України, Польщі та Великої Британії небезпечний для Кремля

Новий формат є частиною стратегії малих альянсів як проактивної зовнішньої політики України. Так, в арсеналі України вже є Люблінський трикутник (Україна – Польща – Литва) та Асоційоване тріо (Україна – Молдова – Грузія). Чого очікувати від створення цього альянсу, чи справді він допоможе Україні зміцнити безпеку та як на це відреагує Росія – розбирався сайт 24 каналу.

Читайте Британія оголосила про створення нового альянсу з Польщею та Україною

Для чого потрібен цей союз

У МЗС розповіли, що новий альянс буде ґрунтуватися не на локальній географії, а на спільних принципах України, Польщі та Британії, прагненні зміцнювати безпеку та розвивати торгівлю, і готовності до конкретних дій.

Нагадаю: суть в тому, що ми не можемо чекати безпеки та процвітання десь у майбутньому, коли станемо членами ЄС і НАТО. Вони потрібні нам вже сьогодні. Тому ми вже сьогодні досягаємо практичного зміцнення, гуртуючи дружні та близькі за духом країни у малі альянси. Ми створюємо пояс безпеки та процвітання і посилюємо Балто-Чорноморську вісь. Так з'явилися: Люблінський трикутник з Польщею і Литвою, Квадрига з Туреччиною, Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою,
– зазначив глава МЗС.

Новий альянс Британії, Польщі та України / Карта з твітеру Council on Geostrategy

Микола Мельник з аналітичної групи "Левіафан" зазначив, що поки зарано говорити про створення альянсу Україна – Польща – Велика Британія. Наразі це не більше як мрія певних українських політиків та медійна розкрутка з боку України для того, щоб показати, що ми не одні в протистоянні з Росією.

Станом на сьогодні не було зроблено жодних кроків на дипломатичному рівні з боку трьох країн для того, щоб зафіксувати створення такого альянсу. Дійсно, ми можемо говорити про те, що цей альянс несе в собі лише репутаційну складову,
– додав Мельник.

Григорій Маленко, депутат Київради та голова фракції "Голос", навпаки переконаний, що альянс буде дієвим. Адже Британія уже допомагає відновити нам втрачений у 2014 році флот – звести дві сучасні бази ВМС в Очакові та Бердянську. Лондон щодня застосовує усі дипломатичні способи стримування Росії.

Якщо говорити про Польщу – наша держава-сусідка уже вивчила історичні уроки, що коли падає Україна, слідом її сусіди розривають Польщу. Тому Варшава і прем'єр Матеуш Моравецький уже багато місяців поспіль виступають спільним фронтом з Україною, щодо протидії "Північному потоку – 2" та іншим гібридним підніжкам Росії на теренах ЄС,
– уточнив Маленко.

У Польщі розуміють, що після України черга може дійти до них / Фото Getty Images

Микола Волківський, президент "Першого міжнародного фонду розвитку України", та Артем Олійник, президент "МАСПН" Україна, розповіли, що з початком російсько-української війни небезпеку відчували близькі союзники та сусіди – їхнє бажання підтримати Київ більш рішучими кроками вилилося в ініціативу, яку тепер називаємо Люблінським трикутником. Характерною ознакою цього і подальших об'єднань було надання допомоги країні, яка не належала до великих геополітичних блоків.

Наш стратегічний партнер – Варшава – є частиною більшості всіх ініціатив, які націлені на досягнення членства між блоками та Україною. Останні економічні успіхи держави говорять самі за себе: Польща переорієнтовує свою політику на Східне Партнерство, та відкрито лобіює і прагне проштовхнути кандидатів у ЄС. Дієвість східноєвропейської політики та приєднання до складу мінімум Києва, а максимум – Асоційованого Тріо, поставить Варшаву на один рівень із Берліном та Парижем,
– впевнені аналітики.

Зустріч президента України Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном / Фото Офісу президента 

Волківський та Олійник додали, що Україна не може дозволити собі втратити цей критичний момент. Київ не може бути периферійним у новітній архітектурі безпеки – він теж може стати керівним та ключовим. Навіть взявши до розгляду можливість ініціювання середземноморсько-чорноморської ліги для досягнення членства, куди належатимуть, окрім Тбілісі та Кишинева, Скоп'є, Сараєво, Тірана, Подгоріца та, можливо, Приштіна.

Оцінка перспектив приєднання кількох балканських держав до ЄС до 2025 року дає нам час цілком успішно реалізувати ще ширшу кооперацію з метою досягнення нашої мети. Так чи інакше, Україна не може розглядатися як черговий пересічний кандидат на членство, а наша робота в цьому напрямі може тільки підсилити міжнародний статус.

Ігор Зарічний, політичний аналітик, пояснив, що для України створення цього альянсу дасть можливість відкрити новий дипломатичний майданчик для обговорення і вирішення ситуації на Донбасі. Також утворення посилить підтримку України на дипломатичній арені.

На мою думку, цей альянс може повноцінно запрацювати у2022 році. Все буде залежати від роботи дипломатів, співпраці між очільниками держав, які можуть потенційно увійти до цього об'єднання. Також не потрібно виключати реакцію на цей альянс з боку Росії й можливих її дій для руйнації цього об'єднання,
– прокоментував Зарічний.

Втім, експерт додав, що помилково вважати, що альянс між Україною, Польщею та Великою Британією стовідсотково принесе мир на Донбасі. Росія у будь-якому випадку буде наполягати на виконанні мінських угод з боку України.

Створення альянсу призведе до того, що Україна зможе підвищити ставки в контексті вирішення ситуації на Донбасі. Ми будемо демонструвати світовій спільноті те, що готові застосовувати будь-які дипломатичні заходи, міждержавні об'єднання для деокупації Луганської, Донецької областей та Криму.

Як відреагує Росія

Ігор Зарічний наголосив, що для Росії такий альянс означатиме дипломатичний удар, оскільки вони розраховують на те, що саме Німеччина і Франція зможуть вплинути на Україну в контексті виконання мінських угод. Кремль не бачить у цьому процесі залучення інших держав і буде це показувати як те, що Україна не хоче миру на Донбасі.

Їхня пропаганда так це подаватиме. Реакція на цей альянс, ймовірно, буде негативною і Росія продовжуватиме загострювати ситуацію в контексті російсько-української війни (стягнення військ на кордони з Україною, залякування щодо припинення прокачування газу через нашу Україну, використання Білорусі в ескалації конфлікту),
– резюмував експерт.

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заявив, що Росія розглядає Балто-Чорноморську вісь та інші регіональні об'єднання по периметру своїх західних кордонів як форму "санітарного кордону", який покликаний відділяти Росію від Європи. На думку Кремля, це суперечить їхнім пропозиціям щодо "неподільності" європейської безпеки.

Росія буде вимагати негайного виконання мінських угод / Колаж сайту 24 каналу

Микола Мельник переконаний, що у разі створення альянсу, Росія відреагує на це доволі агресивно, адже зрозуміє, що воювати тепер треба не лише з Україною, а й з Великобританією, яка є членом НАТО і потужною державою у військовому плані.

Тож Росія спробує підняти ставки й ставкою стане реалізація мінських угод. Адже у такому разі Україна отримає таку кількість внутрішніх проблем, що на якісь зовнішньополітичні серйозні кроки може не вистачити ані часу, ані ресурсу,
– впевнений Мельник.

Григорій Маленко також заявив, що для Росії зближення України з таким потужним гравцем як Велика Британія – це велика неприємність. Ми уже бачимо реакцію, наприклад, Марії Захарової із російського МЗС, яка вийшла на брифінг і запропонувала Україні відправити назад озброєння, яке подарувала нам Британія.

В Росії роздратовані відносинами України та Великої Британії / Фото Getty Images

Москва дуже мріяла, що в України не буде захисників, надійних партнерів, що за неї ніхто не впишеться, і тому заява Джонсона і Ліз Трасс про створення такого союзу між трьома країнами стало великою несподіванкою. У росіян немає сил тягатися з британцями, та і британці не забули підступи й смерть своїх громадян у Солсбері,
– нагадав Маленко.

Чому Росія не може відкрито воювати з Україною: дивіться відео