Покарання за незаконне збагачення: кому загрожує конфіскація і ув'язнення на 10 років

28 листопада 2019, 12:30
Читать новость на русском

28 листопада набув чинності закон про покарання для корупціонерів-високопосадовців за незаконне збагачення. Документ пропонує не лише конфісковувати необґрунтовані активи, а й ув'язнювати їх власників. У кого конфісковуватимуть незаконно нажиті активи та кому загрожує ув'язнення до 10 років – в матеріалі 24 каналу.

Незаконно збагатився – йди у в'язницю

Встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов'язанням України, яке прописано у Меморандумі про взаємодію з МВФ, а також Конвенції ООН проти корупції.

Важливо: Конфіскація незаконного майна чиновників: Рада прийняла закон

Партнер ЮК "ВОЛХВ" Віктор Дубовик нагадує, що необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла через рішення Конституційного Суду України про визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу такими, що не відповідають Основному закону. Цю проблему парламент 9-го скликання пропонує вирішити, ухваливши закон щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 1031).

Які справи закрили через скасування статті про незаконне збагачення, дивіться тут:

Цей закон спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Експерт з питань антикорупційної політики Олександра Дрік вважає, що в цьому законі йдеться не стільки про незаконне збагачення, скільки про цивільну конфіскацію.

Завдяки такому інструменту можна буде конфісковувати активи, набуті протягом останніх 4 років. Тобто посадовці, щодо яких були відкриті провадження щодо незаконного збагачення і закриті у зв'язку з рішенням КСУ, не залишаться безкарними: їх не ув'язнять, але конфіскують активи і звільнять,
– переконує Олександра Дрік.

Кого стосуватиметься закон

У позові про визнання активів необґрунтованими і їх стягнення в дохід держави мають зазначатись фактичні дані, що підтверджують зв'язок цих активів з чиновником і їх незаконність. Йдеться про різницю між їх вартістю і законними доходами цієї людини. Якщо суд визнає переконливими ці аргументи, відповідач, він же – високопосадовець, має спростовувати, що це не так.

Закон поширюватиметься на держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування, військових, суддів, членів Кабміну, Центральної виборчої комісії та багатьох інших,
– роз'яснює Віктор Дубовик.

Виявлятимуть такі активи і збиратимуть докази, які доводитимуть їх необґрунтованість, працівники НАБУ, САП, ДБР і Генпрокуратура України.


У антикорупціонерів побільшає роботи / Фото Facebook НАБУ

Віктор Дубовик зазначає, що звертатись до суду з відповідним позовом матимуть право прокурори САП. Крім справ, де відповідачем є посадовці НАБУ і прокурори САП – у таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генпрокуратури.

Ще один важливий законопроєкт: Рада схвалила закон про кнопкодавство: що загрожує нардепам-порушникам

Кримінальне покарання повертається

Тож кому з посадовців загрожує ув'язнення? Згідно з законом, злочином вважатиметься набуття активів, які перевищують доходи чиновника на понад 6, 240 мільйона гривень. В такому разі за необґрунтоване збагачення чиновнику загрожує від 5 до 10 років ув'язнення з позбавленням права працювати на визначених посадах та займатись певною діяльність.

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів передаються за письмовою згодою власника, а за її відсутності - судом Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами. Тобто статки стягуватимуться судом в цивільному порядку. Така конфіскація майна ще називається цивільною конфіскацією або речовою конфіскацією.

Що означає цивільна конфіскація? Якщо у чиновника виявляють незаконно набуті активи, тоді це майно підлягає цивільній конфіскації, проте людину не притягують до кримінальної відповідальності.

Цивільна конфіскація передбачає переслідування майна, а не людини. Тобто йдеться про судовий процес, під час якого позивач повинен довести, що майно придбано за рахунок грошей, отриманих незаконним шляхом.

Законом 1031 передбачається, що в таких справах розслідування буде проводитись детективами НАБУ, після чого, за заявою спеціальних прокурорів САП справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, розглядатиметься Вищим антикорупційним судом,
– пояснює Яна Рубчук.

Основним задумом закону є можливість конфіскувати активи без кримінального переслідування. Таким чином спрощується процедура повернення до бюджету незаконно здобутих коштів та майна.

Превентивна дія закону

Не варто забувати про дуже важливий превентивний аспект закону: конфіскація як ефективна протидія корупції та посадовим злочинам.

Тема дня: Справа Дубневича: чому парламент дав дозвіл на арешт і що загрожує нардепу

Щоправда, в законі є й "відкриті питання". Приміром, в ньому передбачається, що позов висувається щодо активів, набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності законом. Таким чином, на думку юристів, запроваджується зворотна дія закону у часі, що допускається лише у випадку пом’якшення чи зняття відповідальності.

Також, Яна Рубчук запитується – як бути у ситуації, коли члени родини фігуранта мають високі легальні статки, приміром, зарплату, дивіденди, проценти від банківських вкладів. Яким чином буде відмежовуватись походження цих статків від незаконних?


Багатим чиновникам доведеться доводити походження грошей / Фото 24 каналу

Пропонують автори закону стягувати кошти за майно, що є власністю. Проте виникає питання – як бути із "непорушним" і пріоритетним правом власності, яке закріплено у всіх міжнародних законодавчих актах, конвенціях тощо.

До речі: Скасування статті про незаконне збагачення: кому це вигідно

Ще одна новела, яка викликає занепокоєння у правників, стосується запровадження презумпції вини, яка прямо витікає із тексту . Адже автори закону пропонують майно спочатку арештувати, як засіб забезпечення позову, а у разі, якщо чиновник не доведе легальність походження коштів – стягнути на користь держави.

Як працюватиме ця новація на практиці – наразі сказати рано. Є сподівання, що завдяки йому все ж вдасться повернути до казни вкрадені мільйони.

Читайте також: Яременко публічно вибачився з трибуни Ради, але звинуватив ЗМІ в аморальній поведінці